СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
03 листопада 2010 року Справа № 20-9/194-5/240-9/297-13/082-5/575-9/082
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Заплава Л.М.,
Голика В.С.,
представники сторін у судове засідання не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 12 листопада 2009 року у справі № 20-9/194-5/240-9/297-13/082-5/575-9/082
за заявою публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" (вул. Володимирська, 46, місто Київ,01034)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" (вул. Горпіщенко, 60, к.8 (вул. В. Кучера, 13-6), місто Севастополь,99022)
за участю:
Арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (АДРЕСА_1,01001)
Кримського управління з питань банкрутства Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України (вул. Київська, 81, каб. 401, місто Сімферополь, 95034)
Кредиторів:
Виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Дзержинського, 53, місто Севастополь, 99001)
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у місті Севастополі (вул. Одеська, 27, місто Севастополь, 99011)
Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Дзігунського, 19, місто Севастополь, 99001)
Севастопольського міського центру зайнятості (вул. Руднєва, 40, місто Севастополь, 99053)
товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська рибодобувна компанія" (вул. Рибаків, 5, місто Севастополь, 99014)
про порушення справи про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12 листопада 2009 року у справі № 20-9/194-5/240-9/297-13/082-5/575-9/082 визнано вимоги публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" у сумі 14 064 581,43 грн та у сумі 11 989, 35 грн з віднесенням до четвертої черги у реєстрі вимог кредиторів, решту грошових вимог відхилено.
Судове рішення в частині визнання грошових вимог з посиланням на положення статей 288, 525, 526, 546 Цивільного кодексу України, статей 230, 232 Господарського кодексу України, статей 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умови договору № 571 -В/04 від 18 жовтня 2004 року обґрунтовано тим, що строк повернення кредиту настав 17 квітня 2006 року (пункти 1.4, 4.4 договору), а в частині відхилення грошових вимог, мотивовано тим, що заборгованість зі сплати процентів виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, а вимоги в частині стягнення пені за прострочення повернення кредиту та за прострочення сплати відсотків заявлені з порушенням строків позовної давності.
Не погодившись з винесеним судовим актом, публічне акціонерне товариство "Дочірний банк Сбербанку Росії" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення, яким грошові вимоги заявника задовольнити повністю.
Заявник апеляційної скарги з посиланням на положення частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України стверджує, що при винесенні оскаржуваної ухвали слід було визначити грошові вимоги в тій валюті, в якій виражена заборгованість по договорам про відкриття кредитної лінії №291-В/ 04 від 10 червня 2004 року та №571-В/04 від 18 жовтня 2004 року, а саме в доларах США та визначити її еквівалент в гривні на дату винесення ухвали суду, не здійснивши цього господарський суд, за думкою кредитора, порушив його права на отримання боргу, вираженого в іноземній валюті по курсу на день платежу, що може завдати значних збитків. Крім того, кредитор не погоджується з застосуванням судом з власної ініціативи до заборгованості по пені строків позовної давності, оскільки, по-перше, про її застосування ніхто не заявляв, що не відповідає приписам статті 267 Цивільного кодексу України, по-друге, позовна давність за будь-якими вимогами сторін, що випливають з договорів про відкриття кредитної лінії №291-В/ 04 від 10 червня 2004 року, №571-В/04 від 18 жовтня 2004 року та №572-Н/04 від 18 жовтня 2004 року встановлюється у три роки та передбачена пунктами 11.6 цих угод, що передбачено частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України, і, по-третє, перебіг позовної давності зупинився у зв’язку введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів на підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2010 року суддю Прокопанич Г.К. замінено на суддю Голика В.С.
Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Закрите акціонерне товариство "Банк НРБ" звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Система Фіш".
Ухвалою від 22 серпня 2006 року суд прийняв заяву до розгляду, порушив провадження у справі, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 09 липня 2008 року введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника Барабіна Дмитра Володимировича, розпорядника майна в строк до 19 вересня 2008 року зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів і направити його до суду на затвердження, призначено дату попереднього засідання суду на 02 жовтня 2008 року, призначено дату скликання перших загальних зборів кредиторів на 13 жовтня 2008 року, призначено засідання суду, в якому буде винесено ухвалу про санацію боржника або про визнання його банкрутом і відкритті ліквідаційної процедури, або про припинення провадження у справі про банкрутство на 09 грудня 2008 року (а. с. 53-55, т. 2).
Ухвалою від 02 жовтня 2008 року замінено кредитора у справі: закрите акціонерне товариство «Банк НРБ»на його правонаступника - закрите акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії".
Реєстр вимог кредиторів був затверджений судом 11 грудня 2008 року. Цією ж ухвалою суд призначив проведення загальних зборів кредиторів на 19 грудня 2008 року (а. с. 141- 143, т.4).
Постановою Вищого господарського суду України від 06 квітня 2009 року ухвалу від 11 грудня 2008 року в частині визнання грошових вимог закритого акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії" в розмірі 19 861 323, 66 грн скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою від 16 червня 2009 року Барабіна Д.В. було усунено від виконання обов'язків розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Система Фіш".
Ухвалою від 16 червня 2009 року призначено розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" Гусара Івана Олексійовича та замінено закрите акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії"" на його правонаступника - відкрите акціонерне товариство „Дочірній банк Сбербанку Росії".
Ухвалою від 15 вересня 2009 року в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України замінено відкрите акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" на його правонаступника - публічне акціонерне товариство „Дочірній банк Сбербанку Росії".
Виносячи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з наступного.
10 червня 2004 року закрите акціонерне товариство "Комерційний банк НРБ-Україна" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство „Дочірній банк Сбербанку Росії") та товариство з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" уклали договір № 291-В/04, згідно умов якого банк відкрив боржнику кредитну лінію з лімітом кредитування 200000,00 доларів США терміном до 09 червня 2005 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 16% річних (а. с.1-24, т.4 ).
18 жовтня 2004 року між закритим акціонерним товариством "Комерційний банк НРБ-Україна" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії») та товариством з обмеженою відповідальністю "Система Фіш" були укладені договори про відкриття кредитної лінії №571-В/04 та № 572-Н/04 строком до 17 квітня 2006 року (а. с 100-146, т. 3).
Боржник не виконав свої зобов'язання перед кредитором за вищезазначеними кредитними договорами, не сплатив суму кредитів, процентів та пені за прострочення сплати кредитів, що і стало підставою для звернення банку із заявою про визнання боржника банкрутом.
Ухвалою від 09 липня 2008 року суд визнав грошові вимоги закритого акціонерного товариства "Банк НРБ'" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії») в розмірі 864 900,54 грн, з яких:
- ліміт кредитної лінії -788 111,00 грн;
- сума прострочених процентів, які нараховані за користування кредитними коштами -53 920,07 грн;
- державне мито -10 762,12 грн;
- інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118,00 грн;
- пеня за прострочення повернення кредиту 10 110,00 грн;
- пеня за прострочення сплати процентів –1 879,35 грн.
09 вересня 2008 року до суду надійшла заява ініціюючого кредитора про визнання додаткових майнових вимог в розмірі 19 625248,06 грн (а. с. 47-146, т.3).
Боржником додаткові кредиторські вимоги були визнані частково, в розмірі 18 996 423,12 грн, решта вимог 628 824,94 грн - боржником не визнана з тих підстав, що ці вимоги виникли після порушення справи про банкрутство, тому є поточними (т. 4 а. с. 120).
Ухвалою від 11 грудня 2008 року господарський суд визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 19 861 323,66 грн посилаючись на визнання цих вимог розпорядником майна.
Скасовуючи дану ухвалу, Вищий господарський суд України зазначив, що правову оцінку грошовим вимогам кредиторів в процедурі банкрутства може надати лише господарський суд, та зобов'язав суд першої інстанції дослідити правову природу заявлених вимог, підстави їх виникнення та докази, які підтверджують їх існування.
Дослідивши надані закритим акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство „Дочірній банк Сбербанку Росії") докази суд встановив, що додаткові кредиторські вимоги складаються з:
вимог, які виникли внаслідок невиконання боржником умов договору № 291 -В/04 від 10 червня 2004 року в сумі 628824,94 грн;
вимог, які виникли внаслідок невиконання боржником умов договору № 571-В/04 від 18 жовтня 2004 року в сумі 6417113,31 грн;
вимог, які виникли внаслідок невиконання боржником умов договору № 572-11/04 від 18 жовтня 2004 року в сумі 12579309,81 грн.
Виносячи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення викладених грошових вимог публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії".
При цьому, судом відхилені грошові вимоги, які виникли зі сплати процентів за вказаними договорами після порушення провадження у справі про банкрутство та пені з підстав пропуску заявником строку позовної давності.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для включення до реєстру вимог кредиторів вимог, які виникли після порушення справи про банкрутство.
З пояснень представника публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" та безпосередньо зі змісту апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність заперечень з боку заявника відносно цієї частини заявлених грошових вимог.
Порушуючи питання про апеляційний перегляд зазначеної ухвали, заявник вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо пропуску строку позовної давності за грошовими вимоги, які виникли з заборгованості зі сплати пені та необхідності визначення грошових вимог в національній валюті, які виникли за зобов’язаннями в іноземній валюті, за офіційним курсом долара США на день винесення оскаржуваної ухвали, зокрема 12 листопада 2009 року.
При цьому кредитор вказує на те, що судом не звернуто уваги на умови пунктів 11.6 договорів про відкриття кредитної лінії № 291 -В/04 від 10 червня 2004 року, № 571-В/04 від 18 жовтня 2004 року, № 572-11/04 від 18 жовтня 2004 року, відповідно до яких за будь-якими вимогами сторін, які випливають за даними договорами, встановлюється позовна давність тривалістю три роки.
Перевіряючи зазначені доводи заявника апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку щодо їх обґрунтованості з огляду на наступні правові приписи.
Згідно з частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Окрім цього, згідно зі статтею 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов’язання (мораторій) на підставах, встановлених законом на весь час існування цих обставин.
З урахуванням того, що ухвалою господарського суду міста Севастополя у даній справі від 22 серпня 2006 року про порушення провадження у справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, строк позовної давності для пред’явлення вимог, які складаються з заборгованості по пені не сплинув.
Більш того, неправомірність висновків суду першої інстанції в цій частині полягає ще й в тому, що за правилами статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, проте матеріали справи таких заяв не містять.
За правилами частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Датою платежу вважається дата прийняття судового рішення, тому апеляційний суд вважає, що у зв’язку з тим, що договори про відкриття кредитної лінії № 291 -В/04 від 10 червня 2004 року, № 571-В/04 від 18 жовтня 2004 року укладені в іноземній валюті, і відповідно, грошові кредиторські вимоги також визначені в іноземній валюті, сума боргу, визначена в іноземній валюті, підлягає перерахуванню за офіційним курсом доларів США, який встановлений Національним банком України на момент прийняття оскаржуваного акту суду першої інстанції. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 14 січня 2010 року у справі N 11/70-09. Курс долара США 12 листопада 2009 року складав 799,1800 грн за 100 доларів США (а. с. 33, т.8).
Розглянувши заяву закритого акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" від 09 вересня 2008 року (а. с. 47, т.3) про визнання додаткових кредиторських вимог до боржника, яка була предметом розгляду в суді першої інстанції, з урахуванням вище викладених висновків, судова колегія встановила наступне.
За договором про відкриття кредитної лінії №572-В/04 від 18 жовтня 2004 року, який укладено в національній валюті –гривні, заборгованість боржника перед кредитором складає 9 048 633,3 грн, до якої входить заборгованість за лімітом кредитної лінії –7 965 000,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку, заборгованість з процентів за користування кредитом, нарахована за період з 01 липня 2006 року по 21 серпня 2006 року –190 737,29 грн (а. с. 57, т. 3), пеня за прострочення повернення кредитних коштів, нарахована за період з 16 лютого 2006 року по 21 серпня 2006 року - 620 469,86 грн (а. с. 58, т.3), пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 07 червня 2005 року по 21 серпня 2006 року –272 426,15 грн (а. с. 59).
При цьому, згідно зі статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до четвертої черги задоволення вимог кредиторів відносяться грошові вимоги у сумі 8 155 737,29 грн (які складаються з заборгованості за лімітом кредитної лінії у сумі 7 965 000,00 грн, та заборгованість з процентів за користування кредитом у сумі 190 737,29 грн), а до шостої черги задоволення вимог кредиторів відносяться грошові вимоги зі сплати пені за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 620 469,86 грн та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією у сумі 272 426,15 грн, що дорівнює 892 896,01 грн.
За договором про відкриття кредитної лінії №291-В/04 від 10 червня 2004 року, який укладено в іноземній валюті –доларах США, заборгованість боржника перед кредитором складає 75 347,47 доларів США, що в гривневому еквіваленті на дату їх розгляду господарським судом першої інстанції дорівнює 602 161,91 грн, до якої входить заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01 липня 2005 року по 21 серпня 2006 року у сумі 32 789,65 доларів США (а. с. 51, т. 3), що в гривневому еквіваленті дорівнює 262 048, 32 грн (четверта черга), пеня за прострочення повернення кредитних коштів, нарахована за період з 01 липня 2005 року по 21 серпня 2006 року –37 996,34 доларів США (а. с. 53, т.3), що в гривневому еквіваленті дорівнює 303 659,15 грн (шоста черга), пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 01 липня 2005 року по 21 серпня 2006 року –4 561,48 доларів США, що в гривневому еквіваленті дорівнює 36 454,43 грн (шоста черга).
За договором про відкриття кредитної лінії №571-В/04 від 18 жовтня 2004 року, який укладено в іноземній валюті –доларах США, заборгованість боржника перед кредитором складає 1 097 236,90 доларів США, що в гривневому еквіваленті на дату їх розгляду господарським судом першої інстанції 8 768 897,86 грн, до якої входить заборгованість за лімітом кредитної ліні –1 000 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті дорівнює 7 991 800,00 грн (четверта черга), пеня за прострочення повернення кредитних коштів, нарахована за період з 16 лютого 2006 року по 21 серпня 2006 року –78 981,46 доларів США, що в гривневому еквіваленті дорівнює 631 204,03 грн (шоста черга), пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 04 червня 2005 року по 21 серпня 2006 року –18 255,44 доларів США, що в гривневому еквіваленті дорівнює 145 893,83 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09 липня 2008 року (а. с. 53-55, т.2) визнані грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" у сумі 864 900,54 грн, у тому числі основний борг –842 031,07 грн, пеня –11 989,35 грн, судові витрати 10 880,12 грн, з яких грошові вимоги у сумі 852 911,19 грн підлягають включенню в четверту чергу вимог кредиторів, а 11 989,35 грн є вимогами шостої черги.
Дана ухвала є не оскаржуваною, а тому підлягає обов’язковому виконанню шляхом включення визнаних нею кредиторських грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.
Отже, визнані ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09 липня 2008 року, у сумі 864 900,54 грн та вище визнані додатково заявлені грошові вимоги публічним акціонерним товариством "Дочірний банк Сбербанку Росії" підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до встановленої статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» черговості у наступному розмірі: 17262496,80 грн з віднесенням до четвертої черги та 2 022 096,80 грн з віднесенням до шостої черги.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне вказати, що перевіривши розрахунок наданий публічним акціонерним товариством "Дочірний банк Сбербанку Росії" суду апеляційної інстанції з поясненнями від 01 листопада 2010 року, є невірним та необґрунтованим, складеним з порушенням вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з цим, враховуючи те, що відповідно до частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, судова колегія не знаходить достатніх правових підстав для визнання представленого розрахунку належним доказом у справі.
При перевірці законності оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, судова колегія встановила, що місцевим господарським судом невірно застосовані норми процесуального та матеріального права України, у зв’язку з чим дана ухвала підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, частиною 1, 2 статті 104, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" задовольнити частково.
2 Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 12 листопада 2009 року у справі № 20-9/194-5/240-9/297-13/082-5/575-9/082 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
«1. Визнати грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" у сумі 17262496,80 грн з віднесенням до четвертої черги у реєстрі вимог кредиторів.
2. Визнати грошові публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" у сумі 2 022 096,80 грн з віднесенням до шостої черги у реєстрі вимог кредиторів.
3. Решту вимог публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" відхилити.».
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді Л.М. Заплава
В.С. Голик