Справа № 2-990/10 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

5 жовтня 2010 року                            Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого    Павленко І.В.

при секретарі:                  Жовтій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом    ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості  по договору оренди автомобіля ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позові вказує, що 10.03.2010 року між ним та відповідачем  ОСОБА_2  було укладеного договір оренди автомобіля. Відповідно до п. 1 Договору він надав відповідачу в строкове платне користування автомобіль марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1. Факт передачі автомобіля в оренду засвідчує акт прийому-передачі автомобіля по договору оренди від 10.03.2010 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору відповідач зобов'язувався оплатити орендну плату в розмірі 240 грн. за 2 дні. Відповідно до п.3.1. Договору строк оренди складає 1 місяць, з моменту прийняття об'єкту оренди, тобто з 10.03.2010 року.

Так, Договором визначено, що плата за користування автомобілем становить 240 грн. за два дні. Строк оренди встановлений договором з 10.03.2010 року і протягом 1 місяця, тобто до 10.04.2010 року. Відповідно сума заборгованості становить 3840,00 грн.

Однак, відповідач не здійснив жодного платежу, передбаченого Договором, а відтак є таким, що прострочив виконання зобов'язання. Добровільно відповідач погасити заборгованість в сумі 3840 грн. відмовляється, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю. Просив стягнути з відповідача на його користь  заборгованість по договору оренди автомобіля від 10.03.2010 року в сумі 3840 грн., а також судові витрати понесені ним при подачі позовної заяви.

Відповідач в судове засідання не з’явився,  хоча про день  розгляду справи повідомлявся належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.  

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення  при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 10.03.2010 року між позивачем  ОСОБА_1 та відповідачем  ОСОБА_2  було укладеного договір оренди автомобіля . Відповідно до п. 1 Договору позивач надав відповідачу в строкове платне користування автомобіль марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1. Факт передачі автомобіля в оренду засвідчує  акт прийому-передачі автомобіля по договору оренди від 10.03.2010 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору ОСОБА_2 зобов'язувався оплатити орендну плату в розмірі 240 грн. за 2 дні. Відповідно до п.3.1. Договору строк оренди складає 1 місяць з моменту прийняття об'єкту оренди, тобто з 10.03.2010 року.

Згідно ст.ст. 759 - 763 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Так, Договором оренди автомобіля від 10.03.2010 року  визначено, що плата за користування автомобілем становить 240 грн. за два дні. Строк оренди встановлений договором з 10.03.2010 року і протягом 1 місяця, тобто до 10.04.2010 року. Відповідно сума заборгованості становить 3840,00 грн.

Однак, відповідач не здійснив жодного платежу, передбаченого Договором, а відтак є таким, що прострочив виконання зобов'язання. Добровільно відповідач погасити заборгованість в сумі 3840 грн. відмовляється  .

Статями 251, 252, 255 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Статями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає, перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, з огляду на невиконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань передбачених п. 4.1. Договору, тобто щодо оплати розміру орендної плати, у відповідача виникло зобов'язання сплати на користь позивача всієї суми розміру орендної плати в сумі 3840 грн.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто передачею боржником позичальнику грошей.

Позивач стверджує, що пред'явив вимогу про повернення боргу, проте відповідач борг не повернув.

Зважаючи на те, що наявність боргових зобов'язань ОСОБА_1  підтверджується, тому на підставі ст.1046 ЦК України з відповідача підлягає стягненню сума 3840 грн.

Відповідно до ст.836 ЦК України, якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що однією з умов договору позики є повернення боргу до  10.04.2010 року, тобто відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання з  10.04.2010 року.

Виходячи з наведеного сума боргу по договору оренди автомобіля, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача  складає 3840 грн.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита  та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки вказані витрати підтверджуються квитанціями, які знаходяться в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  251, 252, 255, 525, 526, 599, 610, 612, 836, 1046 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212-215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3840 грн. заборгованості  по договору оренди автомобіля від 10.03.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита  та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: