СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21 жовтня 2010 року Справа № 2-28/2151-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Заплава Л.М.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: не з’явився
відповідача: Лєсєнко Сергій Миколайович, паспорт ЕЕ812879, представник -
Олейник Олег Станіславович, довіреність № 714 від 04.06.2010
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 10 червня 2010 року у справі №2-28/2151-2010
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2,96012)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,96012)
про розірвання договору позички та стягнення 53775,80 грн.
ВСТАНОВИВ:
12 квітня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду АР Крим на підставі ч.2 ст. 834, 526, 22 ЦК України з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просив розірвати договір позички транспортного засобу № 1246 від 30 вересня 2006 року та стягнути з відповідача збитки у розмірі відновлюваного ремонту у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, що складає суму 53 075,80 грн. та вартість автотоварознавчого дослідження у розмірі 700,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані множинними пошкодженнями транспортного засобу, що є суттєвим порушенням відповідачем умов п. 7 договору позички транспортного засобу, в результаті чого договір підлягає достроковому розірванню зі стягненням збитків у розмірі відновлюваного ремонту у зв'язку з пошкодженням автомобіля.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 10 червня 2010 року у справі №2-28/2151-2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Достроково розірвано договір позички транспортного засобу марки МЕКСЕБЕ8-ВЕМ2, модель 609 ^, 1996 року випуску, синього кольору, державний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, тип ТЗ-автобус 19 пас. місць, укладений 30.09.2006 між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, стягнуто з ФОП ОСОБА_1. на користь ФОП ОСОБА_2 збитки в сумі 53775,80 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю факту суттєвого порушення відповідачем умов договору позички транспортного засобу № 1246 від ЗО вересня 2006 року, що завдало значну шкоду автотранспортному засобу, який передавався відповідачу за цим договором.
Не погодившись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_1. звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове - припинити провадження у справі, так як договір є діючим, крім того, суд не прийняв до уваги, що на момент передачі транспортного засобу 30.09.2006 р. акт приймання-передачі не складався, технічний стан не фіксувався, в той час як на 30.09.2006 р. виповнилося 10 років з дня його випуску, експертом включено до ринкової вартості відновлюваних робіт капітальний ремонт ходової частини, двигуна, паливної системи, в той час як транспортний засіб не надавався до огляду на станцію технічного огляду. Суд не прийняв до уваги факт дотримання користувачем умов договору по підтримці автобуса в належному технічному стані, на що було надано ряд документів.
У судовому засіданні 21 жовтня 2010 року ФОП ОСОБА_1. підтримував доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 07.10.2010.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обов'язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності не з'явившегося позивача.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню , рішення суду скасуванню, виходячи з наступного
Встановлено, що 30.09.2006 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позички № 1246 транспортного засобу, який нотаріально посвідчений.
За умовами договору ОСОБА_2 (Позичкодавець) передає, а ОСОБА_1. (Користувач) приймає в тимчасове безоплатне користування строком на 10 (десять) років транспортний засіб марки МЕКСЕОЕ8-ВЕМ2, моделі 609 Д року 1996 випуску, синього кольору, державний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2 шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, тип ТЗ - автобус 19 пас. місць (п. 1 договору, а.с. 15).
Пунктом 5 договору передбачено, що користувач зобов'язується підтримувати транспортний засіб в належному стані, забезпечувати за власний рахунок технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу, користувач відшкодовує збитки, завдані позичкодавцеві внаслідок пошкодження транспортного засобу, у разі припинення дії договору повернути транспортний засіб у стані не гіршому ніж на час передачі його в позичку, з урахуванням фізичного зносу (доказом передачі є підписання акту прийому-пере дачі).
Пунктом 6 договору передбачено, що позичкодавець має право вимагати розірвання договору та повернення транспортного засобу, передбаченим діючим законодавством.
Пунктом 15 договору передбачений обов'язок користувача відшкодувати збитки у зв'язку із втратою (викраданням) або пошкодженням транспортного засобу, якщо не доведе, що це сталося не з його віни.
Відповідно до автотоварознавчого дослідження № 01/07 від 01.07.2009 р., експерта Макаренко О.В. (свідоцтво № 109 від 07.12.2007 р.), яке судом покладено в основу оскаржуваного рішення, ринкова вартість спірного автомобіля, на момент проведення дослідження складає 112406,10 грн., в той час як сторони договору визначили його ціну на 30.09.2006 - 95000 грн.(п.З договору), вартість відновлюваних робіт складає 53075,80 грн.(а.с. 7-12).
Автотоварознавче дослідження № 01/07 від 01.07.2009, надано позивачем додатком до позовної заяви і не може прийматися як доказ у справі, так як експерт не попереджений про кримінальну відповідальність і має суттєве відхилення від умов договору в частині вартості автомобіля (а.с. 18-23).
Згідно одностороннього акту огляду транспортного засобу від 01.07.2009 (за підписом ОСОБА_2 та експерта) автомобіль має 90 % зносу, необхідно проведення капітального ремонту: ходової частини, двигуна, паливної системи.
Підставою позову є п. 4 ч.2 ст. 834 ЦК України, згідно якої договір позички позичкодавець має право на розірвання договору, якщо в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.
Згідно п.З ст 827 ЦК України до договору позички застосовуються положення глави 58 цього кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до частини 1 статті 776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до пункту 2 частини 3 статті 776 Цивільного кодексу України якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно до частини 3 статті 779 Цивільного кодексу України Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Згідно пункту 1 статті 833 Цивільного Кодексу України, користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем неодноразово проводився технічний огляд та плановий ремонт переданого йому транспортного засобу (а.с. 58-74), технічні характеристики автобусу станом на 2009 рік відповідали нормам безпеки, що підтверджується виданими талонами про проходження державного технічного огляду та ГВ № 371610 від 18.09.2008 та ДД № 173917 від 25.03.2009 (а.с. 81-82), у зв'язку з чим судом не приймається до уваги посилання позивача на ті обставини, що відповідач не виконував свої забов'язання щодо підтримки транспортного засобу в належному стані, забезпечення за власний рахунок технічного обслуговування та ремонту.
Відповідно до роз'ясненнь по складанню статистичної звітності за формою N 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства" (Розд.7) N 05-3-1-9/361 від 29.09.2000 державного комітету статистики України, капітальним ремонтом машин, обладнання та транспортних засобів є вид ремонту, під час якого повністю розбирається агрегат, замінюються чи відновлюються всі зношені деталі та вузли, проводиться ремонт базових та інших деталей і вузлів та інше, збирання та випробування агрегату, а також суттєво розширюється чи поліпшується діюча система програмного забезпечення.
Згідно довідки від 03.03.2010 Колончакської автостанції, довідки АТП міста Армянська, договору № 145 від 02.11.2006, актів огляду технічного стану спірного автомобіля у 2008-2009 роках, актів виконаних робіт ОСОБА_1. виконував внутрішні перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування з 05.03.2006 по 17.05.2009 року, ходова частина, рульове управління, електричне обладнання, гальмова система пригодні (а.с. 58-84).
Постановою прокурора м. Армянська від 15.09.2010 року порушено кримінальну справу по факту крадіжки майна у ОСОБА_1. за ч.і.ст 185 КК України. Підставою винесення даного документу є скарга, згідно якої, 21.08.2010 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 самовільно з території ЗАО АТП м. Армянська заволоділи автобусом марки МЕКСЕБЕ8-ВЕМ2, моделі 609 D державний номер НОМЕР_1, і відбуксирували до гаражу ОСОБА_2
Позивач у порушення вимог 33 ГПК, п.4 ч.і ст. 834 Цивільного Кодексу України, не надав доказів, що в результаті недбалого поводження з річчю користувачем, вона може бути знищена або пошкоджена.
Крім того, позивач не надав суду акту технічного стану спірного транспортного засобу на момент його передачі користувачеві 30.09.2006 р., самовільним вилученням його у користувача 21.08.2010 в односторонньому порядку достроково відмовився від дії договору позички, в порушення вимог п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, згідно якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Позивачем не надано суду належних доказів спричинення йому шкоди в результаті недбалого виконання відповідачем своїх обов'язків за договором позички автотранспортного засобу, передбачених п.4 ч.2 ст 834 ЦК України на підставі якої заявлені позовні вимоги.
Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На підставі викладеного, рішення суду 1-ої інстанції підлягає скасуванню так як, недоведені обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.
На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті відповідачем державного мита в сумі 311,38 грн. покладаються на позивача - ОСОБА_2
Керуючись статтями 101, 103 п. 2, 104 п. 2, 3, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 червня 2010 року у справі № 2-28/2151-2010 скасувати.
3 Постановити нове рішення, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у позові до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у сумі 53 775,80 грн та розірвання договору позички відмовити.
4 Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 96012) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,96012) державне мито у розмірі 311,38 грн.
5 Доручити Господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідні накази.
6 Виданий 29.06.2010 ГС АРК наказ суду у справі № 2-28/2151-2010 про стягнення збитків в сумі 53 775,80 грн., судових витрат 622,75 грн. та 236 грн. вважати не підлягаючим до виконання і відкликати.
Згідно статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді Л.М. Заплава
Г.К. Прокопанич