СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 жовтня 2010 року Справа № 2-3/3514-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
позивач: не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
відповідача: не з'явився, Сімферопольська міська рада;
третьої особи: не з'явився, Комітет з управління земельними ресурсами Сімферопольської міської ради;
прокурор: не з'явився, прокурор Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 20 липня 2009 року у справі № 2-3/3514-2009
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 95000)
до Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь,95000)
третя особа: Комітет з управління земельними ресурсами Сімферопольської міської ради (проспект Кірова, 52, місто Сімферополь, 95000)
за участю прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21 місто Сімферополь) в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради
про визнання права на отримання в оренду земельної ділянки та визнання права на складання проекту землеустрою
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольської міської ради, третя особа –Комітет з управління земельними ресурсами Сімферопольської міської ради про визнання права на отримання в оренду (у тому числі збір, розробку та підготовку у встановленому порядку всієї документації, необхідної для укладення договору оренди) земельної ділянки площею 0,026 га для будівництва автомийки біля житлового будинку АДРЕСА_2 та визнання права на розробку проекту землеустрою з відведення вказаної земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2009 року позов задоволено, за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 визнано право на отримання в оренду (у тому числі збір, розробку та підготовку у встановленому законом порядку всієї документації, необхідної для укладення договору оренди) земельної ділянки площею 0,026 га для будівництва автомийки біля житлового будинку АДРЕСА_2; за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 визнано право на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,026 га для будівництва автомийки біля житлового будинку АДРЕСА_2, визначених актом вибору та обстеження земельної ділянки.
Стверджуючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, прокурор Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2009 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердження заявника апеляційної скарги, суд в порушення норм діючого законодавства, а саме –статтей 12, 123, 124 Земельного кодексу України та пункту 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішив питання, яке відноситься до виключної компетенції Сімферопольської міської ради.
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Антонова І.В., судді Ткаченко М.І., Заплава Л.М.
У зв’язку з зайнятістю в іншому судовому засідання судді Заплава Л.М. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2010 року здійснено заміну судді Заплава Л.М. на суддю Котлярову О.Л.
У судове засідання, призначене на 19 жовтня 2010 року, сторони у справі не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У червні 2005 року фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулась до Сімферопольської міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки для будівництва автомийки біля житлового будинку АДРЕСА_2.
Протоколом № 9 постійної комісії Сімферопольської міської ради з питань містобудування, раціонального природокористування, екології і земельних відносин від 11 липня 2005 року це питання було узгоджене для оформлення та надання ескізного проекту (а.с. 20).
Згідно з актом вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва автомийки по АДРЕСА_2 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 отримані всі необхідні висновки від державних органів та служб міста. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем також були проведені відповідні узгодження та сплачені необхідні платежі (а.с. 34-35).
Відповідно до протоколу № 6 від 12 квітня 2007 року постійної комісії Сімферопольської міської ради з питань містобудування, раціонального природокористування, екології і земельних відносин було здійснене попереднє узгодження розміщення об'єкту зі зміщенням об'єкту на лінію забудови (а.с. 21).
При виконанні вказаних вимог позивачем був перероблений ескізний проект та замовлена і проведена геозйомка.
Бездіяльність Сімферопольської міської ради з приводу незатвердження у встановлений законом строк акту вибору земельної ділянки, необхідної позивачу для здійснення підприємницької діяльності, стала підставою для звернення фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора Автономної Республіки Крим з огляду на наступне.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України „Про оренду землі” право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
З урахуванням положень статті 3 Земельного кодексу України правове регулювання відповідних відносин здійснюється спеціальним законодавством.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачений статтею 123 Земельного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України та пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" розпорядження землями територіальних громад здійснюють місцеві ради, до виключної компетенції яких належить вирішення питань регулювання земельних відносин.
Також пунктом 34 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання землі у власність) вирішуються на пленарному засіданні ради –сесії з винесенням рішення.
Таким чином, вирішення питання про надання земельних ділянок в користування є виключним правом ради, рішення якої відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" приймається на пленарному засіданні.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що передача земельної ділянки в оренду може бути здійснена лише за умови проходження чіткої процедури, кожна зі стадій якої відбувається на підставі відповідного рішення ради.
Це означає, що застосований судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права, а саме –визнання за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 права на отримання в оренду земельної ділянки та визнання права на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки не є належним способом захисту порушеного права, оскільки у такий спосіб, як визнання прав, може бути захищені лише наявні у особи права.
З огляду на приписи частини 2 статті 125 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 05 березня 2009 року) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
За даних обставин підстав для задоволення позову не вбачається.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що частиною 11 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Вказані норми передбачають оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади до суду, який має надати правову оцінку їх відповідності вимогам закону, але не наділений повноваженнями щодо вирішення питань, віднесених до компетенції вказаних органів, у тому числі визнання права на оренду та права на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки.
Суб’єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише у випадках укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Таким чином, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права дає підстави суду апеляційної інстанції для скасування прийнятого у справі рішення.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2009 року скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові відмовити.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Л. Котлярова
М.І. Ткаченко