Справа №2-1585/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року Кам’янобрідський районний суд м. Луганська, у складі:
головуючого: судді Пташкіної А.О.
при секретарі: Єрьоменко Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог вказала, що відповідно до рішення Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 07.06.2010 року за нею визнано право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування по закону після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Рішення суду не оскаржувалося, у зв’язку із чим 06.08.2010 року право власності на 1/3 частину вищезазначеної квартири зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Крім того, 2/3 частини квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 належить відповідачу, який перешкоджає у здійсненні нею права користування вказаним нерухомим майном, він відмовляється надати їй ключі від квартири та перешкоджає її доступу в дане житлове приміщення, внаслідок чого вона була позбавлена можливості володіти та користуватися належною їй часткою в квартирі, а також була змушена терпіти його нічні дзвінки, ображення, погрози що вплинуло на її емоціональний та фізичний стан. У зв’язку із чим позивачка була змушена звернутися до суду та просила усунути їй перешкоди в користуванні 1/3 частиною квартири АДРЕСА_1 шляхом покладення обов’язків на відповідача надати їй доступ у вказану квартиру, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 3000 гривень, а також стягнути судові витрати в розмірі 8,50 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення при розгляді справи в розмірі 37,00 гривень та витрати, пов’язані з наданням правової допомоги в розмірі 150,00 гривень.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольни в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольни в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, пояснивши, що не вважає ОСОБА_1 власником 1/3 частки в квартирі АДРЕСА_1 і рішення Кам’янобрідського районного суду, яке було прийнято 07.06.2010 року, де за ОСОБА_1 визнали право власності на 1/3 частку в зазначеній квартирі вважає незаконним, просив суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 10 та 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому володіння та користування тією частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі рішення Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 07.06.2010 року (а.с.8).
06.08.2010 року право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 зареєстровано в МКП БТІ, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.9).
2/3 частини квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 02.04.1999 року та на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.04.2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 заперечує проти проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі частина якої належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, а саме, не впускає позивачку до квартири, не надає ключі всіляко перешкоджає вселенню позивача до спірної квартири.
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед інших, припинення дії, яка порушує право.
За таких обставин, коли права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав користуватись та розпоряджатись спірною квартирою.
Як роз'яснено в пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" квартира, яка є спільною сумісною чи спільною власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Згідно ст. 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст.150 ЖК України громадяни, що мають у приватній власності житловий будинок або його частку, користуються ним для особистого проживання та проживання членів сім’ї.
Згідно ст.155 ЖК України власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком.
За таких обставин, оскільки на праві приватної власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 належить позивачці, а відповідач перешкоджає їй у здійснені права володіння, користування та розпорядження належною їй частиною квартири, суд вважає, що відповідача необхідно зобов’язати надати доступ позивачці у спірну квартиру.
ОСОБА_1 також заявляє вимоги про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди в розмірі 3000 гр., яка полягає у тому, що вона змушена була терпіти його нічні дзвінки, ображення та погрози, що вплинуло на її емоціональний та фізичний стан. Вказані обставини призвели до порушення нормальних життєвих стосунків, неможливості продовжувати активне суспільне життя, всі ці душевні страждання вплинули на її емоціональний та фізичний стан. Разом з тим, з урахуванням розміру та тривалості моральних страждань, суд вважає її розмір надто завищеним, не відповідає реально заподіяній шкоді, а тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково на суму 1000 грн., оскільки позивачка в результаті перешкод, які їй чинить відповідач зазнала ряд незручностей, змушена звертатися за захистом свого порушеного права.
Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 8,50 грн., та витрат на інформаційно – технічне забезпечення процесу у розмірі 37,00 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 150 гривень.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 319, 358, 391 ЦК України, ст.ст. 150, 155 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 224 - 233 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житлом, шляхом надання доступу в належну їй 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп., витрати на інформаційно – технічне забезпечення процесу у розмірі 37 (тридцять сім) гривень, а також витрати на правову допомогу в розмірі 150 (сто п’ятдесят) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.О.Пташкіна