Справа № 2-а-2971-2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді – Дубановської І.Д.
при секретарі - Котляровій Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи - Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року,-
В С Т А Н О В И В :
19 жовтня 2010 року до суду звернулась з адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи - Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона народилась 06.04.1932 року , і відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно з ст. 6 зазначеного Закону з 09.07.2007 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але за період з 09.07.2007 рік по 30.09.2010 рік така допомога не виплачувалася, оскільки Верховна Рада України призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ст. 77 та ст. 110 Закону України від 20.12.2005 року “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та ст. 71 п.12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України. Крім того, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що 30 % суми прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року становить 710 грн. 91 коп., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року становить 715 грн. 23 коп., з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року – 996 грн. 00 коп., з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року складає 244 грн. 28 коп., з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року – 476 грн. 10 коп., з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року – 972 грн. 00 коп., загалом становить – 4114 грн. 24 коп., тому ставить питання про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язати нарахувати та виплатити їй зазначену суму.
Позивачка ОСОБА_1 до суду не з’явилась, про час, дату та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, до суду надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутності (а.с.8), тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача в порядку ст. 122 КАС України.
Представник відповідача УПФУ в м. Слов’янську Донецької області до суду не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 122 КАС України,разом з тим до суду надали заперечення, в якому просили справу розглянути без участі їх представника та зазначили, що відповідно до ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже відсутні підстави для їх не застування. Крім того, у 2006 році урядом впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до п. 12 ст. 71 ЗУ ,,Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 111 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2007 рік” передбачено підвищення до пенсії ,,дітям війни” в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
09 липня 2007 року КСУ у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Однак, оскільки ст. 7 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно до п. 5 ст. 18 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” кошти ПФУ не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.
У зв’язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.
Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ ЗУ ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік…” внесені зміни до ЗУ ,,Про соціальний захист дітей війни”, а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: ,,Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Відповідно до ст. 14 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними ) положення, зокрема, п. 41 розділу ІІ Закону України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” (пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), редакція зазначеної статті до 01 січня 2008 р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р. втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р., а ні іншим нормативно - правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01 січня 2008 р.
Для врегулювання ситуації, 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 ,,Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48, 10 грн., з 1 липня - 48, 20 грн. та з 1 жовтня – 49, 80 грн., з 1 січня 2009 року – 49,80 грн.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VІ від 26.12.2008 року встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особі та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних і соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються незалежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії за вказаний період. Таким чином, вважає, що підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
Також відповідно до ст..99 КАС України, позивачем пропушений строк на звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, положення ст. 95 Конституції України, Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, ст. 6, 7 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, УПФУ в м.Слов’янську Донецькій області позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Слов’янську Донецької області про визнання дій УПФУ у м. Слов’янську Донецької області протиправними, зобов’язання УПФУ у м. Слов’янську Донецької області нарахувати на її користь та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни не визнає в повному обсязі і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Представник третьої особи – Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області до суду не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи в порядку ст. 122 КАС України,
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в м. Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи ГУДКУ підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 народилася 06.04.1932 року , згідно до статті 1 ЗУ ,,Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни, так як їй на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Виходячи з того, що позивачка ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Дію ст. 6 зазначеного закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-IV “Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції.
Тобто положення статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком набрало чинності з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України). Таким чином, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги підлягають задоволенню.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік внесено зміни до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням КСУ № 10-рп2008 від 22.05.2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Про державний бюджет України на 2008 рік щодо внесення змін до ЗУ «про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивачки, щодо зобов’язання УПФУ в м. Слов'янську Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, щомісяця, підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитини війни з 01 січня 2009 року по 31.10.2009 року, з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року та за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року, суд вважає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 54 ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року №835-VI та ч.2 ст. 52 ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік” від 27 квітня 2010 року N 2154-VI розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік та 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ.
Проте, на виконання вищезазначеної норми КМ України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 та 2010 році розміру підвищення до пенсії особам віднесеним до категорії “Дитина війни”. Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” передбачено, що дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 01 липня – 48,2 гривні та з 01 жовтня 49,8 гривень. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року та з 01 січня 2010 року цією постановою на визначений та змін стосовно цього питання у 2009 – 2010 роках в вищезазначену постанову не вносилося.
Ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: “дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком…”
Таким чином, позивач має право на здійснення перерахунку підвищення пенсії “дитини війни” з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з 01.01.2010 року і по день, що зазначений у позовній заяві по 30.09.2010 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Згідно частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Крім цього, відповідно до вимог частини першої статті 55 Закону України від 16.05.2008 року № 279-VI “Про Кабінет Міністрів України” постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Розглядаючи позовні вимоги в частині нарахування сум до виплати судом та стягнення з відповідача конкретних грошових сум суд виходить з наступного, стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, суд зазначає, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень, у даній справі – відповідача, і не відноситься до компетенції судових органів. У зв’язку з цим, суд вважає, що в цій частині – визначення та стягнення конкретної суми допомоги - позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вимоги позивачки, щодо повернення позивачу сплаченої ним суми судового збору у розмірі 51 грн. 00 коп., суд вважає, що вони підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Згідно частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
За ст. 10 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” №1788 – XII від 05.11.1991 року у редакції ЗУ від 17.01.2002 року №2981-ШШ пенсійне забезпечення відповідно до цього закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001 року №121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Оскільки відповідачі у справі є структурними підрозділами Пенсійного фонду України, які не є органами місцевого самоврядування, сума судових витрат сплачена позивачем, а саме судового збору – 51 грн. 00 коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України.
Задовольняючи позовні вимоги з 09.07.2007 р., суд вважає, що позивачем не пропущений шестимісячний строк на звернення до суду.
Так, відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особи, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та постановленою метою (Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Воловік проти України” заява №15123/03 від 6 грудня 2007 року) Конституція України у ст.46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії – щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України “Про пенсійне забезпечення” є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законом України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами ст.8 Конституції України та вимог ст.ст.257-258 ЦК України, при розгляді справ за Законом України “Про соціальний захист дітей війни” пропущений шестимісячний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105, 159 - 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи - Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 державну соціальну допомогу – щомісячну доплату до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року, з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум підвищення
Повернути ОСОБА_1 з Місцевого бюджету м. Слов’янська витрати по сплаті судового збору у сумі 51 грн. 00 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Слов»янського
міськрайонного суду І.Д. Дубановська
справа № 2-а-2971-2010
У Х В А Л А
про відкриття провадження у адміністративній справі
20 жовтня 2010 року суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області І.Д. Дубановська розглянув цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи - Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року,-
В С Т А Н О В И В:
19 жовтня 2010 року до суду надійшла цивільна справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи - Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року.
Перевіривши форму та зміст позовної заяви, встановивши, що вона подана з додержанням вимог ст. ст. 105, 106 КАС України, вважаю за необхідне постановити ухвалу про відкриття провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 104, 107 КАС України, -
У Х В А Л И В:
Відкрити провадження у цивільній справі № 2-а-2971/2010, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи - Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року.
Призначити справу у відкритому судовому засіданні у Слов’янському міськрайонному суді за адресою м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 2 на 13 годину 01 хвилин 28 жовтня 2010 року .
Направити відповідачам копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропонувати подати до 28 жовтня 2010 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтуються.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала може бути оскаржена лише щодо недотримання правил підсудності у встановлений законом строк і порядок, в іншій її частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Слов’янського
міськрайонного суду І.Д. Дубановська
Справа № 2 – а – 2971/2010
У Х В А Л А
попереднього судового засідання
28 жовтня 2010 року Слов'янський горрайонный суд Донецької області в складі:
Головуючого судді - Дубановської І.Д.
при секретарі - Котляровій Д.В.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м.Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи - Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року,-
В С Т А Н О В И В :
19 жовтня 2010 року до суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в м.Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи - Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року.
Ухвалою суду відкрито провадження по справі, спір між сторонами не врегульован.
У ході підготовки справи до судового розгляду проведені наступні дії:
1) уточнено позовні вимоги або заперечення проти позову;
2) вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
3) визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;
4) з’ясовано, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлено строки їх подання.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 111, 121 КАС України, -
У Х В А Л И В:
Цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м.Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи - Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 годину 09 хвилин 11 листопада 2010 року у приміщенні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області за адресою вул. Добровольского, 2 м. Слов’янськ.
Про час і місце судового засідання повідомити сторін у справі.
Суддя Слов»янського
міськрайонного суду І.Д. Дубановська