ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

25.10.2007                                                                                   Справа № 2/76 

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)         

суддів:Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О.

при секретарі Гайдук Ю.А.

за участю представників сторін :

від позивача: Коваленко К.А., довіреність №119/20  від 25.01.07;         

від  відповідача : ОСОБА_2, довіреність №ВВТ140214  від 10.01.05

                

      розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Велика Северинка  на рішення господарського суду Кіровоградської області від  30.07.07р.   у справі № 2/76

за позовом дочірнього підприємства “Кіровоградтепло” товариства з обмеженою відповідальністю “Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії”, м.Кіровоград

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Велика Северинка 

про  стягнення 10 741,67грн. та зобов'язання укласти договір на виробництво та постачання теплової енергії

 

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.07.2007р. у справі №2/76 (суддя Деревинська Л.В.) позов дочірнього підприємства (далі-ДП)“Кіровоградтепло” товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)“Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” задоволено частково, з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 стягнуто на користь позивача 8 388грн.76коп. боргу, 307грн.47коп. збитків від інфляції, 150грн.27коп. трьох процентів річних та 173грн.53коп. пені; суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 зобов'язано укласти з позивачем договір №45 від 22.11.2006р. на виробництво та постачання теплової енергії, проект якого 17.01.2007р. позивач направив відповідачеві та який знаходиться на аркушах справи 38-41, виключивши з переліку об'єктів споживача в додатку №1 до договору об'єкт - магазин “Візит” АДРЕСА_1 площею 54.52кв.м; днем укладення договору є день набрання чинності рішенням суду законної сили; в задоволенні позову про стягнення з відповідача 1000грн.75коп. боргу, 304грн.51коп. збитків від інфляції, 19грн.06коп. трьох процентів річних та 397грн.32коп. пені відмовлено;

- не погодившись з прийнятим рішенням, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, просить це рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про недоведення позивачем факту надання послуг по теплопостачанню, оскільки в 2003 році у спірному приміщенні по АДРЕСА_2 встановлено автономне газове опалення, про ненадання, у зв”язку з цим, господарським судом належної правової оцінки поданим відповідачем актам відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення та рішенням міської міжвідомчої комісії від 07.08.2007 року стосовно дозволу на відключення приміщень, належних відповідачу, від теплопостачання і дозволу на встановлення автономного опалення, про те, що рахунки на оплату послуг з теплопостачання не були належним чином надані відповідачу і не можуть бути доказом надання цих послуг, оскільки ст.174 Господарського кодексу України вказує на вичерпний перелік підстав виникнення зобов'язань і не містить посилань на виставлені для сплати рахунки, про те, що договір №45 пл.14 від 03.10.2000р., на підставі якого заявлені позовні вимоги, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2005р. у справі №2/296 визнано неукладеним і про відсутність бажання укладати новий договір з позивачем на теплопостачання внаслідок відсутності користування відповідними послугами;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2000р. між державним комунальним підприємством теплових мереж “Кіровоградтеплоенерго” (виробником) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (споживачем) укладено договір №45 пл.14, відповідно до умов якого виробник взяв на себе обов'язки постачання теплової енергії на цілі опалення та гарячого водопостачання будівель і споруд споживача -магазинів, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 площею 85,51 кв.м. та площею 82,6 кв.м, АДРЕСА_3 площею 351 кв.м., АДРЕСА_4 площею 67,2 кв.м., АДРЕСА_5 площею 40,9 кв.м., АДРЕСА_6 корп.2  площею 73,2 кв.м., АДРЕСА_7 площею 63,4 кв. м.

В даному договорі сторонами узгоджено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться через банк шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок виробника, або готівкою через касу виробника, починаючи з 25 числа поточного місяця по 10 число наступного місяця згідно з затвердженими тарифами.

П.10 договору встановлена відповідальність споживача за несвоєчасну сплату вартості послуг по теплопостачанню у вигляді пені, яка нараховується в розмірі 0.5 процента за кожен прострочений день.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 04.04.2006р. по справі №2/217 за позовом ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1  про стягнення  боргу, що виник за період до 24 квітня 2005р., встановлено, що  відповідно до договору оренди №157/17 від 18.10.2004р. цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго»орендар - позивач по справі  виступає правонаступником всіх прав та обов'язків ДКП «Кіровоградтеплоенерго».  

Також встановлено факт від'єднання від мереж теплопостачання та встановлення   автономного газового опалення  в магазині відповідача за адресою АДРЕСА_3 .

Надані в матеріалах справи розрахунки відпуску теплоенергії свідчать про те, що згідно з укладеним договором за період жовтня 2005 по січень 2007р.р. позивачем поставлено відповідачеві теплової енергії для опалення приміщень на загальну суму 9 389грн.51коп.

На оплату зазначеної суми вартості теплоенергії позивачем виставлені рахунки (а.с.101-111).

Станом на момент звернення з позовом вартість отриманої теплоенергії відповідачем не сплачена.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на наведену норму та вищезазначені фактичні обставини справи господарський суд цілком вірно, з посиланням на встановлені договором строки оплати теплоенергії та суми такої оплати у відповідні періоди, визнав позовні вимоги в частині  стягнення з відповідача 8 388грн. 76коп. заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому правомірно визначені господарським судом як відсутні підстави для задоволення вимог до відповідача оплатити 1 000грн. 75коп. вартості послуг по об'єкту “магазин “Візит”” за адресою АДРЕСА_1 у зв”язку з тим, що зобов'язання позивача по теплопостачанню цього об'єкта договором №45 пл.14 від 03.10.2000 не передбачені.

Враховуючи вимоги ст.625 ЦК України, суму боргу та строк виконання зобов'язання по сплаті цієї суми господарський суд правильно встановив, що збитки від інфляції за період з листопада 2005  по січень 2007р.р. становлять 307грн. 47коп., а три проценти річних з прострочених сум за період з 11.11.2005 по 31.01.2007р.р. -150грн.27коп. та задовольнив позовні вимоги у відповідних частинах.

Одночасно колегія суддів погоджується і з визначеною господарським судом сумою пені в розмірі 173грн.53коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Розрахунок даної суми здійснено господарським судом з огляду на положення ст.258 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якими передбачений строк позовної давності в один рік для вимог про стягнення неустойки та шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, що обчислюється від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Матеріали справи свідчать також і про те, що 17.01.2007р. позивач направив відповідачеві проект договору на виробництво та постачання теплової енергії №45 від 22.11.2006р. (а.с.36-41).

Відповідач вказаний договір не підписав, протокол розбіжностей до договору не направив.

Між тим, відповідно до ст.275 Господарського кодексу України та ст.24 Закону України «Про теплопостачання»відпуск енергії (пару, гарячу і перегріту воду) без оформлення договору енергопостачання не допускається. Укладення такого договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є обов'язком споживача.

Частинами 3 та 4 ст.179 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на  державному замовленні,... або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договорів... При укладені господарських договорів сторони можуть  визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення..., примірного договору... типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

З огляду на викладене, господарський суд зробив правильний висновок про те, що обов'язковість укладення спірного договору передбачена законом та, з урахуванням ст.20 ГК України, яка передбачає такий спосіб захисту права суб'єкта господарювання як установлення, зміна та припинення господарських правовідносин про те, що позовні вимоги в частині спонукання відповідача укласти договір №45 від 22.11.2006р. на виробництво та постачання теплової енергії, проект якого 17.01.2007р. направлено відповідачу, є обґрунтованими за винятком об'єкта споживача -магазину “Візит” №19 по АДРЕСА_1, зазначеного в додатку №1 договору.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Доводи скаржника визнані колегією суддів необґрунтованими внаслідок нижченаведеного.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 24.11.2005р. №1579 затверджено Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання (далі- ЦО і ГВП).

Відповідно до п.п.2.1, 2.2., 2.4, 2.5, 2.7 та 2.8 названого Порядку при отриманні від міжвідомчої комісії по влаштуванню індивідуального опалення в квартирах багатоповерхових житлових будинків позитивного рішення за наслідками розгляду заяви про відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання, заявнику надається перелік організацій, які повинні видати технічні умови для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання.

Такий проект повинен відповідати вимогам чинних нормативних документів та бути узгодженим з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення.

Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП та реалізація проекту виконується монтажною організацією, яка має відповідний дозвіл на виконання таких робіт, за участю представника власника або обслуговуючої житловий будинок організації.

Після закінчення робіт складається акт про введення індивідуальної (автономної) системи теплопостачання в експлуатацію і відключення від мереж ЦО і ГВП і подається на затвердження комісією разом з договором.

Після затвердження акта комісією дія існуючого договору на ЦО і ГВП припиняється.

У даному випадку, докази встановлення автономного опалення згідно з вимогами названого Порядку на момент листопада 2005 -січня 2007р.р. в матеріалах справи відсутні..

Надані скаржником акти про відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП міжвідомчою комісією не затверджені.

Акт від 21.11.2005р. №014389 про розпломбування газового лічильника, акт прийому-передачі природного газу від 31.10.2005р., паспорт на газове господарство, акт про приймання закінченого будівництвом об'єкта системи газопостачання від 28.10.2003р., а також акти від 28.10.2003р. про встановлення газового лічильника та акт від 01.06.2005р. про опломбування газового котла та лічильника, додані до апеляційної скарги, не можуть слугувати належними доказами того, що послуги з теплопостачання позивачем не надавалися і останніми скаржник не користувався у зв”язку з наявністю автономного опалення.

Дозволи на влаштування індивідуального опалення, як первинний етап відповідної процедури надані міжвідомчою комісією відповідачу лише 17.07. та 07.08.2007р. з пропозицією звернення ним до компетентних установ для видачі технічних умов і розробки проекту.

Таким чином, обставини щодо некористування послугами позивача з теплопостачання, як то влаштуванням індивідуального опалення, скаржником не доведені.

Посилання скаржника на ненадання позивачем рахунків на оплату поставленої теплоенергії колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки наявність таких рахунків не є обов'язковою умовою договору.

Доводи скаржника про визнання договору №45 пл.14 від 03.10.2000р. неукладеним спростовуються обставинами, встановленими постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2006р. №2/217.

    

    Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

       - рішення господарського суду Кіровоградської області від  30.07.07р.   у справі № 2/76  залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

 

     

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 

 Суддя                                                                                                        Т.А.Верхогляд

    

      Суддя                                                                                                       Л.О.Чимбар