ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2007 Справа № 32/179-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Швеця В.В., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
та представника позивача - ОСОБА_6
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2007р. у справі №32/179-07
за позовом ОСОБА_1
до відповідача-1 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Рідний край”, смт. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області
відповідача-2 Фермерського господарства “Горизонт”, с. Широке Верхньодніпровського району
відповідача-3 ОСОБА_2
відповідача-4 ОСОБА_3
відповідача-5 ОСОБА_4
відповідача-6 ОСОБА_5
про стягнення 133666,8гр.
В С Т А Н О В И В :
24.04.2007р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1. про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Рідний край” (далі СТОВ “Рідний край”) 133666,8гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він, разом з іншими фізичними та юридичними особами, був учасником ТОВ “Рідний край”. В грудні 2002р. ОСОБА_1 направив на адресу товариства нотаріально завірену заяву про вихід зі складу засновників та про виплату йому частки у статутному фонді, але відповідач відмовився проводити з позивачем розрахунок. На цій підставі ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 133666,8гр.
Під час розгляду справи позивач змінив свої вимоги (а.с.48) та зазначивши в якості співвідповідачів фермерське господарство “Горизонт” (далі ФГ “Горизонт”), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, просив стягнути з них та СТОВ “Рідний край” солідарно 133666,8гр. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачі-2-6 також є учасниками ТОВ “Рідний край”, а тому несуть солідарну відповідальність з товариства по зобов'язанням, які виникли в зв'язку з відмовою задовольнити вимоги ОСОБА_1 сплатити йому всі суми, які причитаються при виході зі складу засновків.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2007р. в задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги. При цьому апелянт зазначив, що судом розглянуто позов без залучення до участі в справі відповідачів-2-6. Крім того, судом взагалі не досліджувались обставини справи та не давались оцінки наданим позивачем доказам.
Відповідачі відзивів на апеляційну скаргу не надали, до судового засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідачів, яких належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :
Матеріали справи містять заяву позивача про зміну позовних вимог у відповідності до якої, ОСОБА_1 в якості співвідповідачів зазначив перелічених в ній фізичних та юридичних осіб та просив стягнути спірну суму солідарно з відповідачів.
Не постановивши ніякого процесуального документу з приводу можливості прийняття зміненої редакції позову та залучивши до справи вказану заяву, суд тим самим фактично задовольнив заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог. Більш того, в описовій та мотивувальній частині свого рішення, суд першої інстанції також зазначив, що позивачем змінено позовні вимоги.
В той же час, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі-2-6 повідомлялись судом про слухання справи, а в протоколі судового засідання від 21.06.2007р. та в тексті рішення вказані відповідачі взагалі не відображені як учасники судового процесу.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
За таких обставин рішення суду підлягає безумовному скасуванню, оскільки справу розглянуто судом у відсутність відповідачів, які не повідомлялись про час судового засідання.
Щодо суті позовних вимог, то колегія суддів вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2001р. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ФГ “Горизонт” уклали договір про створення СТОВ “Рідний край” (а.с.6-12). Відповідно до умов установчого договору на час виходу позивача зі складу учасників його частка у статутному фонді складала 19,9% або 6650гр. у грошовій оцінці.
27.12.2002р. позивач оформив нотаріальне засвідчення його заяви про вихід зі складу учасників та проведення з ним розрахунку (а.с.15).
21.02.2003р. відповідачі внесли відповідні зміни до статутних документів СТОВ “Рідний край” щодо виходу позивачу зі складу учасників товариства(а.с.13-14) та перерозподілили між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 частку ОСОБА_1.
На час виходу позивача зі складу учасників СТОВ “Рідний край” питання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, зокрема і щодо виходу зі складу його учасників, регламентувались Законом України “Про господарські товариства” (в редакції Закону від 07.03.2002р.). Статтею 53 Закону передбачено можливість учаснику товариства відступити свою частку одному чи кільком учасникам цього ж товариства або самому товариству. При цьому, розрахуватися за придбану частку повинна та особа, яка її придбала. Що стосується оплати вартості майна при виході учасника з товариства та виплати належної частки прибутку, то у відповідності до ст.54 Закону обов'язок здійснення вказаних виплат покладається на товариство, а не на його учасників. Учасники товариства, відповідно до ст.50 Закону, несуть відповідальність виключно в межах їх вкладів і лише у випадках передбачених законом.
Таким чином, заявивши позов про солідарне стягнення і з товариства і з всіх його учасників спірної суми, яка складається з вартості частки ОСОБА_1 у статутному фонді яку отримали лише ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та з належної позивачеві частки прибутку, позивач обрав непередбачений законом спосіб захисту своїх інтересів, що унеможливлює його задоволення, оскільки позовні вимоги не ґрунтуються на приписах закону. Посилання позивача на ст.440,451 ЦК Української РСР безпідставно, оскільки вказані норми не регламентують правовідносин, що виникають з факту виходу учасника товариства з товариства з обмеженою відповідальність.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано через неправильне застосування судом норм процесуального права, а в задоволенні позову -відмовлено.
Керуючись ст. ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2007р. скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.В. Швець
Суддя П.П. Павловський
Постанову оформлено у відповідності до вимог ст.84 ГПК України 31.10.2007р.