ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.06 Справа № 13/190пд.
За позовом прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ
до громадської організації Федерації боксу Луганщини, м. Луганськ
про розірвання договору оренди та звільнення земельної ділянки
Суддя Яресько Б.В.
За участю прокурора Подгорная Г.В. Посвідчення № 878 від 12.05.06 р.
Від позивача –Радченко С.М. Дов. № 01-03-30/2315а від 12.05.2006 р.
Від відповідача –Щербак М.Ф. Дов. № б/н від 12.05.2006 р.
У судовому засіданні 15.05.2006., 05.06.2006 р., 06.06.2006 р. оголошувались перерви.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради з вимогою про розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 19.07.2002 р., та зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку за адресою перехрестя вул. Советська та вул. Свердлова.
Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради № 125/4 від 22.03.2001 р. “Про надання Федерації боксу Луганщини в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення автостоянки тимчасового перебування транспорту за адресою: перехрестя вул. Советська та вул. Свердлова” між сторонами за справою 19.07.2002 р. був укладений договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація якого була здійснена 08 серпня 2002 пр. за № 4047.
05.12.2005 р. постановою господарського суду Луганської області у справі № 15/416н рішення виконавчого комітету Луганської міської ради № 125/4 від 22.03.2001 р. “Про надання Федерації боксу Луганщини в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення автостоянки тимчасового перебування транспорту за адресою: перехрестя вул. Советська та вул. Свердлова” було визнано недійсним. Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 27.02.2006 р. зазначена постанова була залишена без змін.
Підставою для визнання недійсним рішення виконавчого комітету Луганської міської ради № 125/4 від 22.03.2001 р. стало його прийняття без проведення аукціону або конкурсу з порушенням вимог законодавства.
На земельній ділянки, що надана відповідачу згідно спірного договору знаходиться об'єкт нерухомого майна –автостоянка тимчасового перебування транспорту, якої рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради № 68/2 від 10 лютого 2006 року присвоєна адреса –м. Луганськ, 1-й Мікрорайон, 4д.
Прокурор звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради з вимогою про розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 19.07.2002 р., та зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку за адресою перехрестя вул. Советська та вул. Свердлова.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що надання спірної земельної ділянки було здійснено з порушенням містобудівного та земельного законодавства, що було встановлено постановою суду від 05.12.2005 р., крім того з боку позивача мало місце порушення вимог ст. 24 Закону України “Про оренду землі”, а саме незабезпечення відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки.
Доказів порушення умов договору з боку відповідача прокурором та позивачем не надано.
Відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на безпідставність звернення з позовом, та на належне виконання обовязків за договором.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 32 Закону України “Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України “Про оренду землі” та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Прокурор та позивач не надали суду будь яких доказів порушення відповідачем умов спірного договору або земельного чи іншого законодавства України.
За таких обставин, вимоги прокурора про розірвання спірного договору та звільнення відповідачем земельної ділянки є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки заявник звільнений від їх сплати.
Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
У судовому засіданні 09.06.2006 р. за згодою сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Дата підписання рішення 14.06.2006 року.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Б.В. Яресько