Справа №22ц-8063/10 Головуючий в суді 1 інстанції – Білоконь О.В.
Категорія 01, 19,20 Доповідач - Воробйова Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Воробйової Н.
суддів: Гуля В.В., Кулішенка Ю.М.
при секретарі : Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Саливонківський цукровий завод», Гребінківської селищної ради Васильківського району про зобов»язання укласти договір купівлі-продажу житлової квартири та надати дозвіл на оформлення у приватну власність квартири та на ухвалу Васильківського міськрайонного суду від 12 серпня 2010 року про роз»яснення рішення.
Встановила :
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням змін та доповнень позовних вимог, просила зобов»язати відповідача «Саливонківський цукровий завод» укласти з нею договір купівлі-продажу житлової квартири, а відповідача-Гребінківську сільську раду зобов»язати прийняти рішення, яким надати дозвіл на оформлення у приватну власність квартири АДРЕСА_1 в с.м.т. Гребінки Васильківського району Київської області.
Посилалась на те, що перебувала у трудових відносинах з ВАТ з 22.09.1994 року по 20.11.2008 року. У 2004 році їй було надано службову квартиру, в яку вона вселилася на підставі ордеру. У березні 2006 року рішенням Васильківської РДА квартира АДРЕСА_1 виключена з категорії служивих квартир, позивачці підприємством надано дозвіл на її приватизацію. За усною домовленістю з підприємством вона мала сплатити балансову вартість квартири. Проте, відповідач, всупереч вимог п.п.3,4 ч.2 «Положення про купівлю-продаж квартир працівникам заводу та запрошеним на роботу, від укладання з позивачкою договору купівлі-продажу спірної квартири ухиляється, а тому просила зобов»язати ВАТ «Саливонківський цукровий завод» укласти з нею договір купівлі-продажу квартири за балансовою ціною.
Крім того, зазначала, що рішенням Гребінківської селищної ради від 04.12.2009 року надано згоду на прийняття у комунальну власність житлового фонду ВАТ, але фактично передача майна не відбулася. Оскільки рада є балансоутримувачем будинку, в якому знаходиться спірна квартира, позивачка просила зобов»язати Гребунківську сільську раду прийняти рішення яким надати дозвіл на оформлення у приватну власність квартири АДРЕСА_1 в с.м.т. Гребінки Васильківського району Київської області.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду від 12 серпня 2010 року за заявою позивачки роз»яснено рішення суду від 23 червня 2010 року.
В апеляційних скаргах позивачка просить скасувати рішення суду та ухвалу суду про роз»яснення рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є однокімнатною квартирою, площею 20,3 кв.м. . Власником зазначеної квартири відповідно до договору купівлі-продажу від 19.04.2004 року є відповідач- ВАТ «Саливонківський цукровий завод» ( а.с.142,143).
Позивачка працювала у відповідача ВАТ з 22.09.1994 року по 20.11.2008 року.
У 2004 році їй було надано службову квартиру, в яку вона вселилася на підставі ордеру. У березні 2006 року рішенням Васильківської РДА квартира АДРЕСА_1 виключена з категорії служивих квартир,
Відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог щодо зобов»язання ВАТ «Саливонківський цукровий завод» укласти з нею договір купівлі-продажу спірної квартири за балансовою власністю, суд обґрунтовано виходив з положень ч.4 ст.41 Конституції України, ст..ст.316,319 ЦК України та дійшов правильного висновку про те, що власник має право на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, а примусове відчуження цього майна можливе лише в порядку, встановленому законом і такі підстави, у даному випадку відсутні.
Доводи апелянта, що відповідач взяв на себе зобов»язання щодо надання їй дозволу на приватизації спірної квартири з подальшим оформленням договору купівлі-продажу, з посиланням на переданий нею проект даного договору та протокол Наглядової ради від 15.01.2007 році колегія вважає безпідставними.
В розумінні вимог ст..635ЦК України переданий позивачкою відповідачу проект договору не можна розцінюватися як попередній договір, укладений між сторонами, а з Протоколу Наглядової ради ВАТ «Саливонківський цукровий завод» від 15.01.2007 року видно, що питання щодо відчуження квартир працівникам підприємства по суті не розглядалося, а перенесено на кінець 2007 року ( а.с.208). Твердження апелянта, що даним протоколом встановлено термін виконання зобов»язання колегія вважає необґрунтованим.
У зв»язку з цим, посилання апелянта на необхідність застосування до правовідносин, що виникли між позивачкою та відповідачем-ВАТ положень ст..ст.641,642 ЦК України колегія вважає безпідставними.
Ухвалюючи рішення про відмову позивачці у задоволенні позову в частину зобов»язання Гребінківської селищної ради надати дозвіл на оформлення у приватну власність спірної квартири, суд обґрунтовано виходив з тих обставин, що спірна квартира не перебуває у комунальній власності територіальної громади, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Гребінківської селищної ради від 29.09.2009 року ( а.с.30).
Доводи позивачки, що вона має право на придбання спірної квартири за балансовою вартістю як працівник, запрошений на роботу в 1994 році по запрошенню, спростовуються матеріалами справи.
Доводи позивачки про те, що селищна рада є балансоутримувачем багатоквартирного будинку, в якому знаходиться спірна квартира, не свідчать, що даний факт є правовою підставою для Гребінківської ради розпоряджатися майном власника квартири- ВАТ «Саливонківський цукровий завод».
Інші доводи висновків суду не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування колегія суддів не вбачає.
З матеріалів справи встановлено, що 12 серпня 2010 року Васильківським міськрайонним судом постановлено Ухвалу за заявою ОСОБА_2 про роз»яснення рішення суду від 23 червня 2010 року.
Колегія суддів вважає, що дана ухвала відповідає вимогам ст..221 ЦПК України, зокрема ч.1 ст.221 ЦПК України ( а.с.262).
Васильківським міськрайонним судом зроблено правильний висновок, щодо того, що заява ОСОБА_2 про роз»яснення рішення містить критичний аналіз вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини рішення, посилання на порушення норм ЦПК, прохання щодо роз»яснення окремих термінів та положень закону, роз»яснень щодо виправлення технічної помилки ( а.с. 235-238).
Колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування ухвали суду від 12 серпня 2010 року відсутні.
Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія
Ухвалила :
Апеляційні скарги відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2010 року та ухвалу Васильківського міськрайонного суду від 12 серпня 2010 року про роз»яснення рішення суду від 23 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -