Судове рішення #11877854

                                           

      Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    11 листопада 2010р.                                  м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах  Апеляційного суду Івано-

                                 Франківської області в складі :

                                      Головуючої: Вакарук В.М.

                                    Суддів: Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.    

        Секретаря: Юрків І.П.

            Представника ОСОБА_1: ОСОБА_2

        Представника ОСОБА_3 -  ОСОБА_4

 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Яблуницької сільської ради та ОСОБА_3 про визнання частково недійсними рішень та  визнання права користування половиною земельної ділянки,  за апеляційними скаргами  ОСОБА_1  та ОСОБА_3 на рішення Яремчанського міського суду від 12 серпня 2010 року, -

                                           в с т а н о в и л а :

                       Рішенням Яремчанського міського суду від 12 серпня 2010  року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, визнано частково нечинними:  рішення виконкому Яблуницької сільської ради № 17 від 23.04.2002 року  та № 43 від 08.07.2003 року в частині надання ОСОБА_3 земельної ділянки пл..0,15 га в постійне користування для обслуговування будівель та  0,10 га для ведення господарства.

                       В задоволення решти позовних вимог відмовлено.

                       На дане рішення  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в якій зазначають про порушення судом першої інстанції вимог  матеріального права, неправильну оцінку зібраним доказам, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи. Так, ОСОБА_1посилається на те, що судом неправильно зазначено, що вона немає права на половину наданої відповідачу земельної ділянки пл.0,25 га для обслуговування будівель, яка  не є спільною власністю подружжя, оскільки ця земля була виділена останньому під час перебування у шлюбі. Крім того, оскільки судом скасовані рішення виконкому № 17 та 43,

_____________________________________________________________________________

Справа №22-ц-4582/10р.                       Головуючий у 1 інстанції  Марчак Ю.І.

Категорія  45                                 Доповідач  Вакарук В.М.

якими були надані відповідачу земельні ділянки в користування, то суд повинен був скасувати також і рішення № 72 від 25.12.2003 року, яким була передана у власність спірна земельна ділянка.

                       ОСОБА_3 вказує, що суд безпідставно скасував вищезазначені рішення сільської ради, якими надана йому спірна земельна ділянка у встановленому законом порядку в користування  та передана у власність і рішення з цього приводу судом не визнано незаконним. Тому просили рішення суду скасувати та постановити нове рішення

               В засіданні апеляційної інстанції   представники апелянтів доводи своїх апеляційних скарг  підтримали,  представник Яблунівської сільської ради  в судове засідання не з’’явився з невідомих суду причин, хочу був повідомлений про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку.

            Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що  відповідач особисто не звертався в сільську раду про надання йому у користування земельних ділянок, а тому визнав рішення виконкому сільради № 17 від 23.04.2002 р. та № 43 від 08.07.2003 року незаконними, а щодо рішення № 72 від 25.12.2003 року, то воно прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

                Вислухавши доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

    Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                Судом першої інстанції встановлено, що сторони з  з 1999 по 2008 рік перебували у шлюбі. Згідно рішень виконкому Яблуницької сільради від 23.04.2002 року № 17 та № 43 від 08.07.2003 року ОСОБА_3 надано в постійне користування відповідно -  0,15 га для обслуговування будівель та 0,10 га землі для ведення господарства, а рішенням № 72 від 25.12.2003 року вся земельна ділянка в розмірі 0,25 га передана ОСОБА_3 у приватну власність.

            Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про  незаконність прийнятих сільською радою рішень. Із матеріалів справи вбачається, що всі оскаржувані позивачкою рішення приймалися Яблуницькою сільською радою у встановленому Законом України ’’Про місцеве самоврядування в Україні’’ порядку, а той факт, що заяву від імені ОСОБА_3 писала інша особа, в тому числі його дружина не є правовою підставою для визнання цих рішень недійсним, як і відсутність одного з протоколів засідання, оскільки всі рішення здані в архів, є в наявності разом із додатками до них, по яких надавалися земельні ділянки всім іншим громадянам та затверджені рішенням сесії № 72 від 25.12.2003 року, яке судом визнано законним.

           Із матеріалів справи вбачається, що позивачка, заявляючи вимоги про визнання недійсними рішень Яблуницької сільської ради про надання земельних ділянок її бувшому чоловікові – відповідачу по справі, посилається на те, що спірні земельні ділянки були надані йому під час перебування з ним у шлюбі та ведення з ним спільного господарства, а  тому вона має право на користування половиною всієї площі  земельних ділянок.

             Відповідно до положень ст.ст.116,118 Земельного Кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України ’’Про приватизацію земельних ділянок’’, Порядку передачі ділянок у приватну власність громадян, затвердженого наказом Держкомітету України по земельних ресурсах від 15.02.1993 р. № 10 і ст.60,61  Сімейного кодексу України одержана громадянином в період шлюбу у приватну власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про нажите в шлюбі майно подружжя, а про одержання громадянином частки із земельного фонду.

               Поряд з цим, виходячи з того, що згідно ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруди разом з цими об’єктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни цільового призначення, при будівництві  подружжям на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає і в учасника  права спільної власності на будівлі і споруди. Аналогічне право в учасників спільної власності на будівлі і споруди виникає при приватизації земельної ділянок, на яких знаходяться ці будівлі та споруди.

    Однак, судом встановлено, що сторони не побудували будинок на виділеній земельній ділянці, а тому відсутні правові підстави для проведення розподілу земельної ділянки між сторонами відповідно до часток у будинку.

           Крім того, суперечливими є самі позовні вимоги позивачки, оскільки претендуючи на половину всіх земельних ділянок та просячи провести їх розподіл  та визнати за нею право користування половиною земельної ділянки пл..12,5 га /0,25: 2/ вона одночасно оскаржує всі рішення сільради, якими ця земельна ділянка надавалася ОСОБА_3 Таким чином,  не визнаючи їх законність щодо надання земельних ділянок відповідачу, позивачка не може претендувати на  їх розподіл.

             Тому рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права на користування половиною земельної ділянки пл..0,125 га в ур.Вороненко, про часткове скасування рішення виконкому Яблуницької сільської ради № 72 від 25.12.2003 року в частині передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки пл..0,25 га та зобов’язання сільської ради проведення розподілу між сторонами земельної ділянки пл..0,25 га є обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

           Що ж  стосується задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання частково нечинними:  рішення виконкому Яблуницької сільської ради № 17 від 23.04.2002 року  та № 43 від 08.07.2003 року в частині надання ОСОБА_3 земельної ділянки пл..0,15 га в постійне користування для обслуговування будівель та  0,10 га для ведення господарства, то рішення суду в цій частині слід скасувати та постановити нове рішення про відмову у їх задоволенні.

               Керуючись ст.ст.307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

                                            в и р і ш и л а:

              Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити,   рішення Яремчанського міського суду від 12 серпня 2010 року в частині  задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання частково нечинними:  рішення виконкому Яблуницької сільської ради № 17 від 23.04.2002 року  та № 43 від 08.07.2003 року в частині надання ОСОБА_3 земельної ділянки пл..0,15 га в постійне користування для обслуговування будівель та  0,10 га для ведення господарства скасувати та постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

                 В решті рішення суду залишити без змін.

           Рішення набирає чинності  з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:                                                     В.М.Вакарук

    П.І.Проскурніцький

Судді                                                                                                         Л.В.Ясеновенко

   

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація