АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-713 Суддя в 1-й інстанції Урупа І.В.
Категорія 41 ч.1 КУпАП Суддя в 2-й інстанції Бараненко Л.Я.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року місто Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Бараненко Л.Я. розглянувши в залі апеляційного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні, за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 її апеляційну скаргу на постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 41 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2010 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КУпАП і призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1, займає посаду головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу культури Мелітопольської міської ради, де згідно наказу від 17.06.2009 №40 звільнено ОСОБА_2 за пунктом 3 ст.40 КЗпП України з 17.06.2009 року. Розрахунок при звільнені, у тому числі компенсація за 9 днів невикористаної щорічної відпустки за період 2008-2009 роки у розмірі 501, 84 грн. позивачка отримала 17.06.2009 року. При проведенні остаточного розрахунку при звільнені ОСОБА_2 не нарахована у відповідності до вимог чинного законодавства компенсація за невикористані дні основної щорічної відпустки за період з 22.02.2002 по 22.02.2004 та частково з 19.08.2008 року по 17.06.2009 року, чим порушено вимоги ст.9 Закону України «Про відпустки», відповідно до якої до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) та ст. 24 Закону України «Про відпустки», відповідно до якої у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки. Таким чином, ОСОБА_1 здійснила правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП, а саме виплата заробітної плати не у повному обсязі.
28.10.2010 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та скаргою про перегляд постанови судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 листопада 2010 року, в якій вважає постанову незаконною, вказує на відсутність підстав для виплати компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки ОСОБА_2 за період з 22.02.2002 року по 22.02.2004 року та частково з 19.08.2008 року по 17.06.2009 року. Просить постанову суду скасувати у зв’язку із відсутністю в її діях ознак правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1, яка підтримала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, зазначивши, що строк пропустила з поважної причини, та не скоювала вказаного в постанові правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії №08-05-042/1039 від 27.08.2010 року (а.с.1), посадовою інструкцією головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу культури Мелітопольської міської ради (а.с.3-5), копією наказу №40 від 17.06.2009 року, згідно якого ОСОБА_2 звільнено з посади на підставі п.3 ст.40 КУпАП (а.с.9), актом перевірки №08-05-042/1366 від 27.08.2010 року (а.с.12-16), приписом за зверненням ОСОБА_2 №08-05-042/1067 від 27.08.2010 року (а.с.16-17).
Таким чином, суддя районного суду всебічно, повно і об’єктивно дослідивши всі докази по справі, обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Доводи наведені в апеляції про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та відсутність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП є необґрунтованими та спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, встановлених КУпАП. При накладенні стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, постанова судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2010 року є законною і обґрунтованою, правових підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 41 КУпАП залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області Л.Я. Бараненко