ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 р. Справа № 94357/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2009 року у справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови,-
В С Т А Н О В И Л А :
10.04.2009 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови. Уточненням до позовної заяви позивач просить скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 29.12.2008 року про накладення штрафу у розмірі 1020 грн. за невиконання постанови Господарського суду Львівської області від 18.12.2007 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що звернувся в Господарський суд Львівської області за роз'ясненням постанови суду від 18.12.2007 року за №21/292А. Проте відповідач не відтермінував виконання виконавчого документа.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2009 року позивачу в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що подання заяви про роз»яснення рішення суду не зупиняє його виконання.
Не погодившись з постановою суду її оскаржила Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, яка просить скасувати дану постанову та задоволити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі покликається на те, що ч.4 ст. 170 КАС України передбачено, що подання заяви про роз»яснення рішення суду зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Окрім того, 23.10.2008 року Галицькою районною адміністрацією подано заяву до Господарського суду Львівської області про відстрочку виконання постанови суду. Ухвалу про відмову у задоволенні згаданої заяви господарським судом Львівської області винесено 19.02.2009 року. Вказана ухвалу не набрала законної сили, оскільки була оскаржена в апеляційному порядку.
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не прибули, від сторін клопотання про розгляд апеляції за їх участю не поступило, а тому колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити. Суд вірно встановив обставини справи за якими слідує, що в провадженні державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області знаходиться на виконанні виконавчий лист за №21/292А, виданий 15.05.2008 року Господарським судом Львівської області на підставі постанови цього суду від 18.12.2007 року.
В процесі виконання вказаного виконавчого документа державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 29.12.2008 року прийняв постанову про накладення на боржника ( Галицька районна адміністрація Львівської міської ради) штрафу у розмірі 1020 грн. за невиконання постанови суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно п. 2 постанови N 14 Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби, державних виконавців і посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, що стосуються виконання судових рішень, подаються до суду, який видав виконавчий документ.
Процесуальні відносини, пов'язані з оскарженням рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби одночасно регулюють норми КАС (стаття 181), Цивільного процесуального кодексу України (розділ VII), Господарського процесуального кодексу України (стаття 1212), які не суперечать одна одній. Метою такого законодавчого визначення юрисдикції справ зазначеної категорії є забезпечення найбільш ефективного здійснення судового контролю за виконанням судових рішень судом, який видав виконавчий документ.
Тому боржник вправі оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглядав відповідну справу по першій інстанції (ст. 1212 ГПК).
Отже колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.17 КАС України розглянув позов, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За положенням ч.1, 2 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом; якщо сторони досягли примирення; якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами; у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Тому в порядку ч.1 ст.203 КАС України провадження у даній справі необхідно закрити.
Керуючись ст. 160, п.п.1,2 ч.1 ст.197, п.4 ч.1 ст. 198, ст. 203, п.4 ч.1 ст.205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради частково задоволити;
скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2009 року у справі №2а-2812/09 та справу провадженням закрити.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.
< Текст >