У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Колоса С.С., Вавшка В.С.,
при секретарі Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП),
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2010 року зазначений позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в результаті дорожньо-транспортної пригоди, пов’язаної з відновлювальним ремонтом транспортного засобу 2346 грн. 61 коп., 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, в повернення сплаченого при зверненні до суду державного мита 68 грн.88 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., витрат на правову у сумі 710 грн.40 коп., а всього 4245 грн.01 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Повернуто ОСОБА_5 зайво сплачене ним при подачі позову до суду державне мито (філія ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління, відділення № 9, квитанція № 10 від 4 червня 2010 року на суму 225 грн.) у сумі 74 грн.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 – ОСОБА_8, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_7 в апеляційному суді вказав, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому також просив її задовольнити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини щодо факту ДТП, заподіяння внаслідок ДТП позивачу матеріальної шкоди, суд дійшов також правильних висновків щодо вини ОСОБА_6 у заподіянні ОСОБА_5 збитків пошкодженням його автомобіля. Правильно також встановлений судом розмір матеріальної шкоди, який підлягає відшкодуванню позивачу відповідачкою ОСОБА_6
Відповідно правил ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Задовольняючи повністю позов в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_6 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2346 грн. 61 коп. пов’язаної із відновлювальним ремонтом автомобіля позивача суд першої інстанції правильно виходив із доведеності позивачем тих обставин, на які він посилався у обґрунтування своїх вимог. Частково задовольняючи вимоги про відшкодування моральної шкоди суд правильно виходив із доведеності цих обставин, а саме завдання ОСОБА_6 ОСОБА_5 моральної шкоди, оскільки останній зазнав душевних страждань через пошкодження його майна. Визначаючи розмір відшкодування суд правильно виходив із принципу розумності та справедливості при вирішенні цього питання.
З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони відповідають обставинам справи, ґрунтуються на правильно застосованих судом нормах матеріального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Не можна визнати обґрунтованими доводи про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, оскільки у апеляційній скарзі не зазначено в чому конкретно полягає невиконання судом обов’язків у сприянні всебічного і повного з’ясування обставин справи, у відповідності до вимог ст. 10 ЦПК України.
Заперечуючи позов та заперечуючи відповідні докази у справі відповідач, в силу правил ст. 10 та ч. 1 ст. 11 ЦПК України, має довести переконливість своїх доводів щодо обставин, доказів які він заперечує.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачка, чи її представник не ставили перед судом першої інстанції клопотань про перевірку доказів, призначення експертизи чи проведення інших процесуальних дій судом внаслідок яких спростовувалися б докази надані позивачем. Враховуючи зазначене доводи апеляційної скарги про неналежність доказів у справі є безпідставними.
Доводи про неправильну оплату державного мита, неподання з позовом доказів у підтвердження кожної обставини справи, порушення судом процесуального порядку прийняття доказів, порушення строків розгляду справи, невиконання судом вимог щодо змісту судового рішення, невиконання судом вимог ст. 214 ЦПК України щодо вимог про скасування забезпечення позову, та інші не є такими, що дають підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до правил ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Доводів про порушення судом норм матеріального і процесуального права, які дають підстави для скасування судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Відповідно ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: