У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Андреєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 8 вересня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Із зазначеним позовом ОСОБА_5 звернулася до суду 2 вересня 2010 року.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 8 вересня 2010 року позов задоволено.
Поновлено строк звернення до суду, як пропущеного з поважних причин.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 недонараховану щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року по 8 вересня 2010 року підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за розміром, встановленим ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки витрати на ІТЗ в розмірі 37 грн.
У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Судом правильно встановлено, що відповідно до положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ОСОБА_5 відноситься до категорії «діти війни» та має право на отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що позивачці у 2007-2009 роках відповідачем не було нараховано безпідставно та не виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону.
Вирішуючи цей спір суд правильно виходив із пріоритетності законів над актами законодавства Уряду України. Правильно також суд вирішив питання щодо періодів часу, в яких у позивачки виникло право на отримання вказаного підвищення до пенсії, виходячи із дат ухвалення рішень Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року. Останнє рішення Конституційного Суду України з цих спірних питань має преюдиціальне значення, а тому у подальшому такі вимоги підлягають задоволенню з урахуванням вказаного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Ці доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими.
Із матеріалів справи не вбачається, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом вказаних норм не можна визнати обґрунтованими і такими, що дають підстави для скасування судового рішення.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись абзацом 10 п.1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VІ від 07.07.2010 р., ст.ст. 15, 303, 304-1, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області відхилити.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 8 вересня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: