Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Андреєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області про визнання дій неправомірними,
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 8 вересня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Із зазначеним позовом ОСОБА_5 звернулася до суду 12 серпня 2010 року.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 8 вересня 2010 року позов задоволено.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі Вінницької області, які полягають у відмові в здійсненні ОСОБА_5 перерахунку пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 пенсію, з розрахунку її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по грудень 2009 року в сумі 2070 грн. 02 коп.
У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Судом правильно встановлено, що відповідно до положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ОСОБА_5 відноситься до категорії «діти війни» та має право на отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що позивачці у 2007-2009 роках відповідачем не було нараховано безпідставно та не виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону.
Вирішуючи цей спір суд правильно виходив із пріоритетності законів над актами законодавства Уряду України. Правильно також суд вирішив питання щодо періодів часу, в яких у позивача виникло право на отримання вказаного підвищення до пенсії, виходячи із днів ухвалення рішень Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року. Останнє рішення Конституційного Суду України з цих спірних питань має преюдиціальне значення, а тому у подальшому такі вимоги підлягають задоволенню з урахуванням вказаного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судом з основних питань правильно вирішено спір.
Разом із тим не можна погодитись із рішенням суду в частині щодо вирішеного судом питання про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу конкретну суму різниці підвищення пенсії в сумі 2070 грн. 02 коп., оскільки суд безпідставно вдався до обрахування вказаної суми замість органу на який покладено цей обов’язок безпосередньо законом (Пенсійного фонду України та його управлінь). Сума вказаної вище різниці пенсії позивачці має бути нарахована тим органом, на який покладено Законом обов’язок проводити відповідні нарахування пенсій.
Такі обов’язки (повноваження), відповідно до положень ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» (далі - Закон), покладаються виключно на органи Пенсійного фонду України.
В цій частині рішення суду підлягає зміні шляхом викладення цієї частини рішення суду в іншій редакції.
Неправильно також суд першої інстанції вказав в резолютивній частині рішення суду власну назву відповідача, вказавши не Управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області, як це зазначено у позовній заяві та інших процесуальних документа відповідача, а Управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі Вінницької області, що відповідно може потягнути за собою проблеми з виконанням цього судового рішення.
В цій частині оскаржуване рішення суду також підлягає зміні в частині щодо зміни власної назви відповідача в резолютивній частині рішення.
Крім того із позовної заяви вбачається, що позивачка у своїх вимогах, визначаючи період у якому просить відновити її права на отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, вказала про вирішення цього питання по грудень 2009 року включно.
Проте суд не звернув увагу на це та безпідставно не вказав у судовому рішенні саме цю межу. Поклавши на відповідача зобов’язання вчинити дії суд не зазначив точно періоду у якому слід їх вчинити.
Зазначене відповідно буде мати значення при виконанні цього рішення, а тому в цій частині рішення слід змінити з урахуванням вимог заявлених у позові, які містять прохання про нарахування та виплату підвищення до пенсії по грудень 2009 року включно.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності решти вирішених судом питань не спростовують правильних висновків суду першої інстанції в цій його частині. Ці доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими.
Отже оскаржуване рішення суду підлягає зміні в частині щодо вказівки на власну назву відповідача, а саме зміні слів замість «у Хмільницькому районі» на слова - «у м.Хмільнику», а також в частині вказівки суду на період нарахування та виплати підвищення до пенсії та в частині вказівки на конкретну суму недоплаченої різниці підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком в сумі 2070 грн. 02 коп., що підлягають заміні в резолютивній частині рішення суду на вказівку про зобов’язання виплати різницю підвищення пенсії в межах строку по 2009 рік включно.
Виходячи із змісту та суті положень ст.307, п.3, п.4 ч. 1 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинами справи, неправильне застосування норм матеріального права може бути підставою для скасування або зміни судового рішення повністю чи в його окремій частині.
В решті рішення суду скасуванню чи зміні не підлягає, оскільки в цій частині рішення є законним та справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного, керуючись абзацом 10 п.1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VІ від 07.07.2010 р., ст. 15, ст. 303, 304-1, п.3 ч.1 ст. 307, ст.313, ч.2 ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Хмільнику Вінницької області задовольнити частково.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 8 вересня 2010 року у цій справі змінити.
У абзацах 2 (два) та 3 (три) резолютивної частини рішення суду слова - «у Хмільницькому районі», з власної назви відповідача у справі, змінити на слова - «у м.Хмільнику».
В абзаці 3 (три) резолютивної частини рішення суду після слів та цифр «по грудень 2009 року» слова та цифри «в сумі 2070 грн. 02 коп.» замінити словом «включно».
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: