Судове рішення #1187568
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

          _________________________________________________________________

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" червня 2007 р.                                                            Справа №20/7/1954-А

 

за позовом  Прокурора м. Кам'янця-Подільського в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільському, м. Кам'янець-Подільський 

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 230,82 грн.

                                                                              Суддя  Гладій С.В.  

                                                                              Секретар судового засідання Микитюк О.А.

 

Представники сторін:

Від позивача     - Ткачук С.П. -за дов. № 1707/08 від 24.05.2007р.

Від відповідача -не з'явився

Від прокуратури області -Параскевич О.Г.

 

Розпорядженням  № 18 від 15.05.2007р. голови господарського суду області згідно ст. 24 Закону України “ Про судоустрій в Україні ”  у зв'язку  з відпусткою судді Крамара С.І. справу  передано на розгляд судді  Гладію С.В. Справа прийнята до свого провадження із зміною її номера та призначено судовий розгляд

 

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача у позовній заяві та їх представники у судовому засіданні просять стягнути з відповідача заборгованість перед Пенсійним фондом України (фіксований розмір страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування)  в сумі 230,82 грн.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи , повторно  для участі у судовому засіданні не з'явився, заперечень на позов не надав. Тому спір вирішується з врахуванням  ст. 128 та п. 8 ст. 35 КАС України.

Розглядом матеріалів справи  встановлено наступне.

Згідно картки особового рахунку відповідача за 1 кв. 2005р. утворилась заборгованість в сумі 230,82 грн. згідно акту про розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску з урахуванням частини єдиного податку від 15.03.07. В акті зазначено, що розмір фіксованої ставки страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  становить 83,84 грн. за січень, лютий 2005р., 81,14 грн. за березень 2005р. -в загальному 248,82 грн. Відповідачем  сплачено у 1 кв. 2005р.  180 грн.  єдиного податку, частина якого (10%) в розмірі 18 грн. підлягає зарахуванню на особовий рахунок ПФУ , тому  до сплати відповідачем належить фіксований страховий внесок як різниця між належним до сплати розміром фіксованого страхового внеску та частиною страхового внеску, сплаченого у складі єдиного податку, яка становить  (248,82 грн. -18,00 грн.) 230,82 грн.

У зв'язку з наявність простроченої заборгованості відповідно до ст.106  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідачу направлено вимогу  про сплату боргу від 13.02.2007р. №Ф-02  на суму 230,82 грн.

У зв'язку з несплатою боргу прокурором в інтересах позивача подано  позов. На дату розгляду справи заборгованість відповідача не змінилась.

 

Досліджуючи  надані сторонами  докази, аналізуючи наведені  міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

Відповідач, як платник єдиного податку відповідно до Указу Президента „Про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності” у  2005 році сплачував страхові внески до ПФ України в складі єдиного податку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальниками є, серед інших,  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру. Дані суб'єкти  згідно ст.15 Закону є платниками страхових внесків.             

Відповідно до пп.4 п.8 Прикінцевих положень Закону  фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), на період дії законодавчих актів з питань особливого оподаткування сплачують страхові внески у порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”  фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності за період з 01.01.2005р. по 31.03.2005р. повинні були сплатити до ПФУ фіксований розмір страхових внесків за січень, лютий та 30 днів березня 2005р. в розрахунку 83,84 грн. за місяць з урахуванням частини єдиного та фіксованого податків, перерахованих Державним казначейством у грудні 2004 р. за 2005р.

З прийняттям Закону України "Про  вирішення  питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005  року"  установлено, що фізичні   особи   -    суб'єкти підприємницької діяльності, які у I кварталі 2005 року працювали за  спрощеною системою оподаткування, зобов'язані сплатити до Пенсійного фонду фіксований розмір страхового внеску, розрахований як різниця між встановленою ставкою внеску (83,84 грн.) та частиною єдиного або фіксованого податків, що не надійшли до ПФ України.

Отже, згідно вимог чинного законодавства за 1 кв. 2005р. відповідачу належало сплатити 248,82 грн. фіксованого страхового внеску.  При цьому ним  сплачено 180 грн. єдиного податку, з них 10% - 18,00 грн.  до ПФ України, які не  були перерозподілені Державним казначейством на рахунки ПФ України, однак не вважаються заборгованістю і враховуються в рахунок сплати страхових внесків. 

Отже, за 1 кв. 2005р. відповідачу належить сплатити до ПФ України різницю між установленим розміром фіксованого страхового внеску -248,82 грн. та сумою страхових внесків, сплачених в складі єдиного податку -18,00 грн. , яка складає 230,82 грн.

 

Відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування” суми страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  При цьому  згідно  пункту 3  даної статті   територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом десяти днів із дня отримання вимоги про сплату боргу не сплатив зазначену у ній суму, не оскаржив вимогу до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Тому суд вважає, що позивач обґрунтовано  просить  стягнути  з  відповідача   заборгованість  по  страхових внесках.

За таких обставин позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 105, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

 

П О С Т А Н О В И В :

 

Позов прокурора м. Кам'янець-Подільського в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України  в м. Кам'янець-Подільському, м. Кам'янець-Подільський до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський про стягнення 230,82 грн. заборгованості  задовольнити.

 

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 / на користь  Управління Пенсійного фонду України  в м. Кам'янець-Подільському, м. Кам'янець-Подільський  / вул. Огієнка, 10, код 04060631 / заборгованість в сумі 230,82 грн. /двісті тридцять гривень 82 коп./.

 

Згідно ст.ст. 185-186 КАС Україин сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

Суддя                                                                      С.В. Гладій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Постанова складена у повному обсязі і підписана - 11.06.2007 року.

 

Віддруковано 5 примірників:

1 -по справі,

2 - позивачу,

3 -відповідачу,

4-5 - прокуратурі

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація