СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
26 жовтня 2010 року Справа № 2-29/1113-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився, прокурор Автономної Республіки Крим;
позивач: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_1;
відповідача: не з'явився, Оріхівська сільська рада;
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 02 квітня 2009 року у справі № 2-29/1113-2009
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Оріхівської сільської ради (вул. Виноградна, 23, с. Оріхове, Сакський район Автономної Республіки Крим, 96570)
за участю прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21 місто Сімферополь, 95015) в інтересах держави в особі Оріхівської сільської ради
про визнання недійсними рішень та визнання права на розробку проекту землеустрою
ВСТАНОВИВ:
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Оріхівської сільської ради про визнання недійсним рішення Оріхівської сільської ради № 498 від 11 березня 2008 року „Про відмову в узгодженні фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 місцерозташування земельної ділянки для комерційного використання пункту громадського харчування в селі Оріхове на території Оріхівської сільської ради”; визнання недійсним рішення Оріхівської сільської ради № 587 від 22 липня 2008 року „Про відмову в узгодженні фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 місцерозташування земельної ділянки для комерційного використання пункту громадського харчування в селі Оріхове на території Оріхівської сільської ради” та визнання за фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 з метою подальшого розміщення на умовах оренди пункту громадського харчування права на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 0,0776 га пасовищ на землях, не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту, розташованих на території Оріхівської сільської ради у західній частині села Оріхове по вул. Фестивальна на відстані 240 метрів на захід АЗС товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафта” та 55-ти метрів на південь автодороги Сімферополь –Євпаторія шляхом звернення до розробників землевпорядної документації, які на договірних підставах, без дозволу Оріхівської сільської ради мають право на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2009 року (суддя Башилашвілі О.І.) позов задоволено, визнано недійсним рішення Оріхівської сільської ради № 498 від 11 березня 2008 року "Про відмову в узгодженні фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 місцерозташування земельної ділянки для комерційного використання пункту громадського харчування в селі Оріхове на території Оріхівської сільської ради"; визнано недійсним рішення Оріхівської сільської ради № 587 від 22 липня 2008 року "Про відмову в узгодженні фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 місцерозташування земельної ділянки для комерційного використання пункту громадського харчування в селі Оріхове на території Оріхівської сільської ради"; за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 з метою подальшого розміщення на умовах оренди пункту громадського харчування визнано право на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 0,0776 га пасовищ на землях, не наданих у власність або постійне користування, в межах населеного пункту, що розташовані на території Оріхівської сільської ради в західній частині села Оріхове по вул. Фестивальна на відстані 240 метрів на захід від АЗС товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта" і 55-ти метрів на південь від автодороги Сімферополь - Євпаторія шляхом звернення до розробників землевпорядної документації, які на договірних засадах без дозволу Оріхівської сільської ради мають право на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки.
Стверджуючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Оріхівської сільської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2009 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердження заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишились положення частини 2 статті 124 Земельного кодексу України, які діяли на дату прийняття Оріхівською сільською радою оспорюваних рішень, згідно з якими набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.
Крім того, заступник прокурора Автономної Республіки Крим твердить, що суд в порушення норм діючого законодавства, а саме - статей 12, 123, 124 Земельного кодексу України та пункту 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішив питання, яке відноситься до виключної компетенції Оріхівської сільської ради.
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий –суддя Антонова І.В., судді Ткаченко М.І., Заплава Л.М.
У зв’язку з зайнятістю в іншому судовому засідання судді Заплава Л.М. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2010 року здійснено заміну судді Заплава Л.М. на суддю Котлярову О.Л.
У судове засідання, призначене на 26 жовтня 2010 року, сторони у справі не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
17 вересня 2007 року фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся до Оріхівської сільської ради із заявою про надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місцерозташування об'єкта громадського харчування в селі Оріхове (а.с. 31) .
За результатами розгляду заяви позивача 24 вересня 2007 року Оріхівська сільська рада доручила комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів у межах населеного пункту на території Оріхівскої сільської ради надати сільській раді свій висновок про місцерозташування земельної ділянки площею 0,10 га незабудованих земель на південь від траси «Сімферополь-Євпаторія»на захід від земельної ділянки під АЗС товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта»в межах населеного пункту села Оріхове Сакського району Автономної Республіки Крим для комерційного використання під розміщення об'єкту громадського харчування (а.с. 32).
16 жовтня 2007 року вказана земельна ділянка була обстежена комісією, про що складений акт вибору та обстеження земельної ділянки для розміщення пункту громадського харчування фізичною особою - підприємцем Ібрагімовим Енвером Селімовічем в селі Оріхово на території Оріхівскої сільської ради Сакського району Автономної Республіки Крим (а.с. 15).
Висновком комісії, викладеним в акті, підтверджена можливість проектування на обстеженій земельній ділянці площею 0,1000 га пункту громадського харчування.
З листа землевпорядного проектновишукувального підприємства „Корван” від 15 квітня 2008 року вих. № 105, вбачається, що землевпорядною організацією при детальній геодезичній зйомці вказаної земельної ділянки було виявлено, що з урахуванням чинних норм фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 можливо виділити тільки земельну ділянку площею 0,0776 га, а не 0,1000 га (а.с. 12).
26 жовтня 2007 року позивач направив до Оріхівської сільської ради акт вибору земельної ділянки для узгодження та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки (а.с. 11).
Як вбачається з матеріалів справи, у 2007 –2008 роках позивач неодноразово звертався до Оріхівської сільської ради із заявами про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.
Рішенням 22-ої сесії 5-го скликання Оріхівської сільської ради Сакського району Автономної Республіки Крим № 498 від 11 березня 2008 року фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 відмовлено в узгодженні місцерозташування земельної ділянки для комерційного використання пункту громадського харчування у зв’язку з тим, що відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” передача в оренду земельних ділянок проводиться виключно шляхом аукціону (а.с. 14).
Вказані мотиви відмови містяться і у рішенні 26-ої сесії 5-го скликання Оріхівської сільської ради № 587 від 22 липня 2008 року (а.с. 13).
Вважаючи рішення органу місцевого самоврядування такими, що суперечать нормами діючого законодавства, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання їх недійсними та визнання за ним права на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки з метою подальшого розміщення на умовах оренди підприємства громадського харчування.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги заступника прокурора Автономної Республіки Крим з огляду на наступне.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України „Про оренду землі” право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
З урахуванням положень статті 3 Земельного кодексу України правове регулювання відповідних відносин здійснюється спеціальним законодавством.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачений статтею 123 Земельного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України та пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" розпорядження землями територіальних громад здійснюють місцеві ради, до виключної компетенції яких належить вирішення питань регулювання земельних відносин.
Також пунктом 34 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання землі у власність) вирішуються на пленарному засіданні ради –сесії з винесенням рішення.
Таким чином, вирішення питання про надання земельних ділянок в користування є виключним правом ради, рішення якої відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" приймається на пленарному засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає неспроможним висновок суду першої інстанції про невідповідність рішень Оріхівської сільської ради № 498 від 11 березня 2008 року та № 587 від 22 липня 2008 року вимогам закону з огляду на наступне.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час прийняття оспорюваних рішень) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що передача земельних ділянок в оренду на той час здійснювалась лише за умови проведення аукціону (конкурсу).
З матеріалів справи вбачається, що конкурс на отримання в оренду спірної земельної ділянки не проводився.
Зазначене дає підстави для висновку про те, що рішення Оріхівської сільської ради прийняті у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент їх прийняття.
Також, отриманню в оренду земельної ділянки передує чітка процедура, кожна зі стадій якої відбувається на підставі відповідного рішення ради.
Це означає, що застосований судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права, а саме –визнання за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 права на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки не є належним способом захисту порушеного права, оскільки у такий спосіб, як визнання прав, можуть бути захищені лише наявні у особи права.
За даних обставин підстав для задоволення позову не вбачається.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що частиною 11 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Вказані норми передбачають оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади до суду, який має надати правову оцінку їх відповідності вимогам закону, але не наділений повноваженнями щодо вирішення питань, віднесених до компетенції вказаних органів, у тому числі визнання права на оренду та права на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки.
Суб’єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише у випадках укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Таким чином, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення місцевим господарським судом норм матеріального права дає підстави суду апеляційної інстанції для скасування прийнятого у справі рішення.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2009 року у справі № 2-29/1113-2009 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові відмовити.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Л. Котлярова
М.І. Ткаченко