ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2010 р. (16:45)Справа №2а-9947/10/17/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В. ,
при секретарі Дехтяренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь"
до Начальника Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АРК Додо Сейран Усеінович Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АРК
про визнання протиправним та скасування рішення,
за участю представників сторін:
від позивача – Демяновича Костянтина Сергійовича, довіреність від 22.02.2010 р. № 4,
від відповідача (Управління Пенсійного фонду України в Кіровському району АРК) – Паняєв Петро Васильович, довіреність від 30.09.2010 р. № 4575/085,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднання Транс-Констиненталь" до начальника Управління Пенсійного фонду України Кіровськом районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправною та скасування рішення відповідача від 15.07.10р. № 59, яким з позивача стягнуто штраф та пеню, а також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати, понесені у зв’язку зі сплатою судового збору.
Ухвалою суду від 03.08.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та за наслідками підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні.
В судове засідання 31.08.10р. представник відповідача не прибув від Управління Пенсійного фонду України Кіровського району АР Крим надійшли заперечення на позов та клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника. Заслухавши думку представника позивача судом залучено до участі у справі другим відповідачем Управління Пенсійного фонду України Кіровського району АР Крим та розгляд справи відкладено.
Представник позивача в судовому засіданні 21.09.10р. позов підтримав та надав додаткові пояснення на підтримання заявлених позовних вимог. На обґрунтування позову позивач послався на неврахування відповідачем при прийнятті оскарженого рішень вимог ст. 250 ГК України. Дослідивши предмет спору судом поставлено питання другому відповідачу щодо підстав нарахування фінансових санкцій у вигляді штрафу та пені. Витребувані судом пояснення другого відповідача зобов’язано надати суду в наступному судовому засіданні 01.10.10р.
В судовому засіданні 01.10.10р. представник другого відповідача позов не визнав, надав суду додаткові пояснення з розрахунку фінансових санкцій у вигляді штрафу та пені, що стягнуті за оскарженим рішенням.
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності судом з’ясовано, що позивач звернувся до окружного адміністративного суду в порядку ст.ст. 2, 17, 18 КАС України з адміністративним позовом до посадової особи – начальника Управління Пенсійного фонду України Кіровського району АР Крим. Дослідивши предмет спору судом до участі в справі другим відповідачем залучено Управління Пенсійного фонду України Кіровського району АР Крим.
Позивач просить скасувати рішення від 15.07.10р. № 59, прийняте начальником Управління Пенсійного фонду України Кіровського району АР Крим внаслідок несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) позивачем, як страхувальником осіб, що перебувають з ним в індивідуальних трудових правовідносинах страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду штрафу в розмірі 536,27 грн. та пеню – 41,49 грн. з тих підстав, що посадовою особою під час прийняття цього рішення необґрунтовано залишено поза увагою положення ст. 250 ГК України.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З положень ст. 1 ГК України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Правовідносини за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням не відносяться до відносин у сфері господарювання та регулюються положеннями Закону України від 09.07.03р. № 1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
З преамбули Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" він визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
З огляду на викладене, у галузі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування цей закон є спеціальним, тому положення ГК України до правовідносин врегульованих цим Законом не застосовуються.
Відповідальність за порушення у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування страхувальників визначена ст.106 Закону. Так, згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 106 Закону: у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею; суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі — недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Страхувальники, відповідно до ч.8 ст. 20 Закону, зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є: календарний місяць; квартал.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів, в силу дії ч. 15 ст. 106 Закону – не застосовується.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржене рішення від 15.07.10 № 59 правомірно керувався виключно положеннями Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та підстав для застосування ст. 205 ГК України, при вирішенні питання накладення на позивача штрафних санкцій (штрафу) та пені в нього не було, тому, у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки у задоволенні позову судом відмовлено, виходячи з положень ст. 95 КАС України підстав для відшкодування позивачу витрат, понесених ним у зв’язку зі сплатою судового збору немає.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 05.10.2010 року.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення цього строку, з якого суб’єкт владних повноважень повідомлення може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша