ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2010 р.           Справа № 2-а-3853/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд:

Під головуванням судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю:  представника позивача –Жученко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства “Фавор ВГВ” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та нарахованої пені

в с т а н о в и в :

У вересні 2010 року Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось в суд з позовом до Фермерського господарства “Фавор ВГВ” про стягнення 6477,5 грн. адміністративно-господарських санкцій та 323,98 грн. нарахованої пені за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів у 2009 році.

Позов мотивовано тим, що в порушення статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в зв’язку з чим зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі встановленому чинним законодавством.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила їх задовольнити.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та реєстр вихідної кореспонденції суду  в матеріалах адміністративної справи. Заперечень на позов до суду не надходило, заяв-клопотань щодо неможливості розгляду справи у їх відсутності чи відкладення розгляду справи, в зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання, також не подавалось.

Відповідно до статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України, якими, зокрема, передбачено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 5 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 8 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Як вбачається із поданого ФГ «Фавор ВГВ» звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік форми № 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві в 2009 році становила 40 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –1 особа, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях - 2 особи. Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача за 2009 рік становила 6477,5 грн.(а.с.4-5).

Листом від 25.08.2010 року № 04-16/1075 Літинський районний центр зайнятості Вінницької області повідомив Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про те, що відповідач не надавав центру зайнятості інформацію для організації працевлаштування інвалідів (а.с.9).

Таким чином, як слідує зі Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік ФГ “Фавор ВГВ” не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 1 особи, але самостійно розрахувавши, своєчасно не сплатив адміністративно-господарські санкції в розмірі 6477,5 грн., що зумовило нарахування пені у розмірі 323,98 грн.

Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 КАСУ).  

Доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів проведення розрахунків відповідач суду не надав.

За сукупності наведених обставин, враховуючи те, що відповідач не забезпечив встановленого нормативу  робочих місць, призначених для працевлаштування  інвалідів, самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції у строки встановлені Законом, суд приходить до висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства “Фавор ВГВ” (Вінницька область, смт. Літин, вул. Радянська, 71-А, 4, код ЄДРПОУ 33618995) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Літинського району, р/р 31216230700304, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувача ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік") адміністративно-господарську санкцію в розмірі 6477 (шість тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 50 копійок та пеню в розмірі 323 (триста двадцять три) гривні 98 копійки.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 27.10.2010 року.

Суддя                                                 Дончик Віталій Володимирович