ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 р. м. Вінниця Справа № 2-а-3788/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю:
представника позивача : Семенюшко Тетяни Сергіївни
у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області
до: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калинівському районі Вінницької області
про: зобов'язання включити в акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання кошти за період з березня по липень 2010 року включно та стягнення коштів
ВСТАНОВИВ :
Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області (далі –позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про зобов'язання вчинити дії та стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калинівському районі Вінницької області (далі –відповідач) витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з лютого 2010 року по липень 2010 року.
Позовні вимоги позивач мотивував відмовою відповідача включити в акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період із лютого 2010 року по липень 2010 року щомісячну державну адресну допомогу разом з витратами на її виплату та доставку, а також витрати на виплату допомоги на поховання, що є безпідставним та таким, що суперечать чинному законодавству України.
Ухвалою суду від 27 вересня 2010 року вказаний позов в частині вимог заявлених за лютий місяць 2010 року залишено без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та докази, наявні в матеріалах справи. При цьому, уточнила, що заборгованість складається тільки з витрат на виплату адресної допомоги (в сумі 303245,32 грн.) та її доставку (в сумі 3097,61 грн.), а також витрат на виплату допомоги на поховання ( в сумі 1412,00 грн.), які і просить зобов'язати включити в акти щомісячної звірки та стягнути.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (№69 від 11.11.2010 року (вх. №24554), при цьому вказавши, що відповідач позов не визнає з підстав наведених в письмових запереченнях № 147 від 14.10.2010 року (вх. № 22371), відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що підстави для відшкодування витрат пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з урахуванням виплат допомоги на поховання, щомісячної державної адресної допомоги відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих та даних про суми, пред’явлених до відшкодування за березень –липень місяці 2010 року, загальна сума, що не прийнята до заліку та не відшкодована відповідачем в частині виплаченої щомісячної державної адресної допомоги та допомоги на поховання складає -272 019,33 грн.
Так, щомісячна державна адресна допомога складає 269087,09 грн., витрати на її доставку - 2684,64 грн., допомога на поховання –1412 грн.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Положення частини 2 пункту 5 статті 24 вказаного Закону встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Зазначене також підтверджується статтею 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (“Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат”) та частиною 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якої органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 1 квітня 2001 року відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Так, на виконання вимог вказаної статті правліннями Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розроблено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", який затверджено Постановою №5-4/4 від 04.03.2003 року (далі - Порядок), що визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі –ФСС НВВ ПЗ) Пенсійному фонду України (далі - ПФУ) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 3 Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення":
- стаття 26 - інвалідність внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання:
інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався:
а) при виконанні трудових обов'язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б і без спеціального доручення;
в) на території підприємства, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення роботи;
г) поблизу підприємства, організації або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- стаття 37 - члени сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника;
- стаття 38 - члени сім'ї, які вважаються утриманцями;
- стаття 91 - виплата недоодержаної пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера і виплата допомоги на поховання;
- стаття 92 - виплата пенсій громадянам, які виїхали за кордон.
Пунктом 4 Порядку, зокрема, встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Зазначений перелік сум, що підлягають відшкодуванню є вичерпним.
26 березня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” (далі –Постанова № 265), якою установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Для визначення підставності вимог щодо стягнення суми адресної допомоги, слід, дослідити поняття “щомісячна цільова грошова допомога на прожиття” та “щомісячна державна адресна допомога до пенсії”.
Чинним законодавством не надано визначення поняттям “щомісячна цільова грошова допомога на прожиття” та “щомісячна державна адресна допомога до пенсії”.
Проте, з аналізу Законів України “Про пенсійне забезпечення” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вбачається, що цільова грошова допомога може входити до складу/розміру пенсії.
Крім того, в Постанові № 265 також зазначено : “… розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, …).
Разом з тим, в цій же Постанові йдеться й про “щомісячну державну адресну допомогу до пенсії”, яка надається особам у разі, якщо щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням цільової грошової допомоги) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, 100, 120 та 150% (в залежності від кількості осіб) прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Іншими словами, адресна допомога надається, за умови, якщо щомісячний розмір пенсійних виплат (в т.р. цільової грошової допомоги) не досягає прожиткового мінімуму.
З наведеного вбачається, що “щомісячна цільова грошова допомога на прожиття” та “щомісячна державна адресна допомога до пенсії” не є тотожними поняттями та регулюються різними нормами законів та НПА.
Отже, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат, в т.ч. цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року “Деякі питання пенсійного забезпечення”.
Як вже зазначалось вище, Порядок, передбачає виключний перелік витрат, що підлягають відшкодування органам пенсійного фонду (зокрема, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття –пункт 4 Порядку), при цьому адресна допомога в даному переліку відсутня.
Рішення, щодо того, хто буде фінансувати адресну допомогу (відповідно до положень статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”), на сьогоднішній день не прийнято. Проте, Постановою № 265 визначено, що виплата адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
З урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо виплаченої суми адресної допомоги разом з витратами на її виплату і доставку.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування витрат на виплату і доставку допомоги на поховання на загальну суму 1412 грн.( з яких 1144,80 грн. - за квітень 20110 року, 267,20 грн. - за червень 2010 року) суд враховує наступне.
Відшкодування витрат на виплату допомоги на поховання передбачено Порядком №5-4/4.
Разом з тим, умови проведення відшкодування зазначених витрат встановлені в Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Так, відповідно до абзацу 2 частини 9 статті 34 цього Закону страхові виплати проводяться за умови, якщо причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я підтверджується висновками відповідних медичних закладів.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України №606 від 15.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.12.2005 року за №1455/11735, затверджено Інструкцію про встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом. У відповідності із названою Інструкцією, причинним зв’язком смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом є - зв’язок, який можна встановити між перебігом професійних захворювань (отруєнь) або наслідками трудового каліцтва з урахуванням форми, стадії, тяжкості функціональних порушень, розвитку ускладнень за життя, патоморфологічними та гістологічними змінами в органах та системах організму, що виявлені під час розтину, та настання смерті.
Безпосередня причина смерті –це головні клініко-морфологічні прояви основного захворювання або його ускладнення, що стали безпосередньою причиною смерті.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції функції щодо встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом покладаються на МСЕК, що затверджуються відповідним наказом Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської і Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій.
Управлінням Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області відповідних документів суду не надано, оскільки, як пояснила представник, таких немає.
Оцінюючи доводи позивача, суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 69 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Оскільки позивачем на підтвердження причинного зв’язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я не надано, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог на суму 1412 грн. в частині витрат на поховання слід відмовити.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити й про наступне.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідач відмовився прийняти до відшкодування витрати з виплати та доставки державної адресної допомоги, понесеної позивачем, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" та допомоги на поховання, в зв’язку з чим і пред’явлено позов про стягнення.
Фактично між сторонами виник спір на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання актів щомісячної звірки з причин неприйняття відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків до заліку та відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Як вже зазначалось вище, механізм відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, врегульований Порядком, який передбачає таке відшкодування між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України лише на централізованому рівні
Так, у Порядку передбачені наступні етапи, які передують фактичному відшкодуванню витрат:
- органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення проводять звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків);
- Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків;
- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, фактичне перерахування коштів саме Пенсійному фонду України здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Таким чином, у даному випадку, стягнення є неможливим, оскільки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не є розпорядниками коштів.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
За сукупністю наведеного суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 12.11.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна 11.11.2010