Судове рішення #11870778

Справа № 11-560/10                                 Головуючий в 1 інстанції  Чонка В.В.

 ч. 3 ст. 185 КК України                                   Доповідач в апеляційній інстанції Силка Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Луцьк                         12 листопада 2010 року

    Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

    головуючого судді   – Силки Г.І.,

                                                   суддів – Матвієнко Н. В., Лозовського А. О.,

    з участю прокурора – Смолюка Б. С.,

    засудженого – ОСОБА_2,

                                                   захисника – ОСОБА_3,

                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну  справу за апеляцією помічника прокурора Горохівського району на вирок Горохівського районного суду від 30 серпня 2010 року, яким      

    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Скобелка Горохівського району, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого різноробочим Горохівського сільськогосподарського технікуму, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Горохівського районного суду від 11 березня 2010 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України на п’ять років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з дворічним іспитовим строком,

    засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3(три) роки позбавлення волі.

    На підставі ст..75 КК України, звільнено засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього  обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;  

- повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання;  

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.  

    На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за даним вироком і за вироком Горохівського районного суду Волинської області від 11 березня 2010 року, обрано покарання у виді 5(п’яти) років 2(двох) місяців позбавлення волі.  

    За ст.185 ч.3 КК України по епізоду викрадення металевої цистерни обрано покарання у виді 5(п’яти) років 3(трьох) місяців позбавлення волі.  

    На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань підсудному ОСОБА_2 призначено до відбуття покарання у виді 5(п’яти ) років 6(шести) місяців позбавлення волі.  

    Міру запобіжного заходу засудженому змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.  

    Строк покарання засудженому рахувати  з 30 серпня 2010 року.  

    Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілої ОСОБА_4 680(шістсот вісімдесят) гривень у відшкодування матеріальної шкоди.

    Вироком вирішено долю речових доказів,-

В С Т А Н О В И Л А :

    Цим вироком ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він 07 листопада 2009 року, близько 04-ї години, в м. Горохові по вул.. Вишнева,10  з метою заволодіння чужим майном, зірвав навісний замок на вхідних дверях хліва  ОСОБА_4 та проникши  в дане приміщення, таємно викрав велосипед марки «Мінськ», спричинивши потерпілій матеріальні збитків на суму 680 гривень.  

    Крім цього, він 25 квітня 2010 року, близько 23-ї години  в с. Скобелка Горохівського району, з метою крадіжки, повторно,  проникнув на охоронювану територію ТзОВ «Продтехоптторг ЛТД», звідки таємно викрав металеву цистерну ємкістю  3м.кубічних, вартістю 1500 гривень.  

    Прокурор не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікації дій засудженого та міри призначеного покарання в апеляції ставить питання про скасування  вироку місцевого суду щодо ОСОБА_2 у зв’язку  з неправильним застосуванням кримінального закону та просить справу направити на новий судовий розгляд. Указує на те, що суд при призначенні покарання ОСОБА_2 неправильно застосував ч.4 ст.70 КК України, так як з призначеним  покаранням, яке належить відбувати реально, призначив покарання від відбування  якого засудженого звільнено з випробуванням. Після чого вказані покарання об’єднав та визначив покарання, яке належить відбувати реально.

    Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, пояснення прокурора який підтримав апеляцію, засудженого та його захисника, які також підтримали апеляцію, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

    Висновки суду  про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджені  перевіреними у справі та викладеними  у вироку  доказами і в апеляції не оспорюються.

    Проте суд, допустив порушення вимог кримінального закону при призначенні покарання ОСОБА_2

    За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 раніше було засуджено вироком Горохівського районного суду  Волинської області від 11 березня 2010 року за ч.3 счт.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України на п’ять років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання  з іспитовим  строком  два роки.

    Злочини, передбачені ч.3 ст. 185 КК України, за  які  ОСОБА_2 засуджено  в цій справі, вчинено ним 7 листопада 2009 року  та 25 квітня 2010 року є тотожними, тому суд безпідставно дії  останнього  двічі кваліфікував за ч.3 ст.185 КК України і двічі призначив покарання, що суперечить вимогам ст. 32 КК України.

    Неправильно застосовано судом ч.4 ст.70 КК України, відповідно до вимог якої, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання  з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується  до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. Суд, призначивши покарання ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі та звільнивши його  від відбування покарання з випробуванням, на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів обирає останньому покарання у виді позбавлення волі, що суперечить вищевказаному закону.

    Крім того, суд ОСОБА_2 не призначив покарання  відповідно до вимог ст. 71 КК України, тобто не приєднав повністю чи частково покарання за попереднім вироком,  хоча злочин передбачений ч.3 ст.185 КК України  останнім був вчинений під час відбування покарання за вироком  Горохівського районного суду від  11 березня 2010 року.

    Таким чином, суд не врахувавши  вимог  ст.32, ч.4 ст.70 та ст. 71 КК України, неправильно застосував кримінальний закон, тому вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

    При новому розгляді справи та постановленні вироку покарання ОСОБА_2 слід призначити  відповідно до вимог вищевказаного кримінального закону.

    Враховуючи, що злочин в якому обвинувачується ОСОБА_2 відноситься до тяжких і вчинений ним був під час відбування покарання з випробуванням, тому колегія суддів вважає, що запобіжний захід останньому слід залишити  обраний судом – тримання під вартою.

    Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                               УХВАЛИЛА:

    Апеляцію помічника прокурора Горохівського району Леміщака Д. М. задовольнити.  Вирок Горохівського районного суду  від 30 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий  судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

    Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити обрану судом першої інстанції – тримання його під вартою.

Головуючий / підпис/ Г. І. Силка

Судді / підписи/ Н. В. Матвієнко., А. О. Лозовський

Згідно оригіналу:

Суддя апеляційного суду

Волинської області                                                               Г. І. Силка

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація