ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 вересня 2006 р.

№ 4/538/б

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Полякова Б.М. - головуючого

Разводової С.С. (доповідач)

Катеринчук Л.Й.

розглянувши   касаційну скаргу

ТОВ "Оксідент"

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 року

у справі

№ 4/538/б господарського суду Чернівецької області

за заявою

ЗАТ "Укртара-Інвест"

до	ДП "Луганський експериментальний завод"

про	визнання банкрутом

За участю представників сторін

від скаржника  - Трофименко Т.В. дов.,

від боржника    - Зінчук П.Ф. дов.

                                                       ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 року (суддя Дутка В.В.) про банкрутство ДП "Луганський експериментальний завод" затверджено мирову угоду, укладену між боржником та комітетом кредиторів 31.03.2006 року; затверджено додаткову винагороду арбітражному керуючому Стрельнікову В.В. в розмірі 0,5 відсотка від боргових зобов’язань заводу перед конкурсними кредиторами за рахунок кредиторів та припинено провадження у справі про банкрутство на підставі ч. 9 ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі по тексту –Закон).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2006р. зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін на підставі норм передбачених у ст.ст. 11, 16 Закону.

Не погоджуючись із рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, ТОВ “Оксідент” звернулося до  Вищого  господарського  суду України з касаційною  скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Чернівецької області від 05.04.06р. і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 року скасувати та справу передати на розгляд господарському суду Чернівецької області,  посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 38, ч. 2 ст. 40 Закону.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування  судами  норм матеріального  та процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого господарського  суду  України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

          Як видно з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції в провадженні господарського суду Ченівецької області знаходилась справва № 4/538/б про банкрутство ДП "Луганський експериментальний завод" порушена ухвалою суду від 12.12.2001 року за заявою ЗАТ “Укртара-Інвест” в порядку ст. 11 Закону.

          З матеріалів справи видно, що ухвалою попереднього засідання від 14.03.2003 року визнані кредиторів на загальну суму майнових вимог 5388796,50 грн. та затверджено реєстр вимог кредиторів.

          Апеляційний суд встановив, що 23.02.2006 року до господарського суду Чернівецької області звернулись боржник та голова комітету кредиторів з заявами, в яких повідомлялось про направлення для розгляду та затвердження мирової угоди, укладеної між боржником і кредиторами. Засідання комітету кредиторів відбулося –31.03.2006 року.

          Відповідно до ст. 35 Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

          Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів –членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

          Судом апеляційної інстанції встановлено, що кількість голосів в комітеті кредиторів 1407, з них були присутні на засіданні кредитори, які мають 1233 голоси та проголосували за укладення мирової угоди та затвердження винагороди розпоряднику майна.

          З урахуванням викладено, судова колегія підтримує висновки апеляційної інстанції про те, що рішення комітету кредиторів прийнято більшістю голосів кредиторів, які були присутні на засіданні, що відповідає вимогам ч. 9 ст. 16 Закону.

          Згідно з ч. 9 ст. 16 Закону рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів.

          Крім того, апеляційний суд в оскаржуваній постанові зазначає, що мирова угода від 31.03.2006р. передбачає рівні умови погашення боргів боржника для всіх кредиторів шляхом їх розстрочення на п’ять років рівними частинами до 31 грудня кожного року; мирова угода укладена в установленому Законом порядку, а її умови не суперечать чинному законодавству.

                

         За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 року  необхідно залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.   1115 , 1117,  11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ТОВ "Оксідент" залишити без задоволення.

    Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 року залишити без змін.

Головуючий                                                                      Б.М. Поляков   

Судді                                                                                С.С. Разводова

                                                                                          Л.Й. Катеринчук