Справа № 2а - 75
2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2010 р. м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Петруняк Н.А.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та стягнути заборгованість в сумі 6346,52 грн.,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 6346,52 грн.
Позовнi вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_2, згідно з ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватись в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, який станом на 01.10.2008 р. становив 557 грн., а їй допомога виплачувалась в зменшеному розмірі. Покликаючись на Закони України „Про Державний бюджет України на 2007 рiк”, ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, на Рішення Конституцiйного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, яким визнані неконституційними положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рiк”, на Рішення Конституцiйного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р., в якому зазначено, що Законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, позивачка зазначає, що вона отримувала допомогу не в повному обсязі, тому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену допомогу.
В судове засідання позивачка не з'явилась, подала заяву про розгляд справи в її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, до суду поступила заява про розгляд справи у відсутності представника відповідача в якій зазначено, що позовні вимоги не визнають.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується його свідоцтвом про народження НОМЕР_1.
Згідно Конституції України, Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 р., позивачка наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною. Таким чином, держава взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.
Статтею 5 Закону України “Про державну допомогу сiм’ям з дітьми” передбачено, що всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). У відповідності до ст.ст. 13,14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Так як відповідачка була працюючою (застрахованою) особою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року N 32 «Питання виплати застрахованим особам» управлінням праці та соціального захисту населення Городенківської РДА допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується позивачці з II кварталу 2007 р. Розмір сум допомоги, що підлягали щомісячно виплаті позивачці, як працюючій особі, визначений в протоколі управлiння праці та соціального захисту населення Городенківської РДА № 409848 від 02.04.2007 р. в розмірі: з 01.04.2007 р. - 123,05 грн., з 01.10.2007 р. -126,04 грн. Згідно розпорядження на перерахунок допомоги з 01.01.2008 р. їй встановлений розмір допомоги - 144,1 грн.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнаний неконституційним абзац 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею т рирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то втрачання чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням прав та обов’язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону. Відповідно до п. 5 резолютивної частини згаданого вище рішення Конституційного Суду України воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законiв, що визнанi неконституцiйними. Отже, з 09.07.2007 року відновлена дія ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сiм’ям з дітьми”, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку надається у розмiрi прожиткового мiнiмуму для дiтей вiком до 6 років.
Із довідки управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА № К-27/256 від 28.09.2009 р. встановлено, що з липня 2007 р. по 31.12.2007 р. позивачка отримувала щомiсячну допомогу по догляду з врахуванням обмежень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рiк”, а саме: в липні 129,03 грн., в серпні – 119,81 грн., в вересні 134,45 грн., в жовтні-листопаді по 140,05 грн., в грудні – 144,1 грн. В той час як статтею 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6-ти років: з 01.04.2007 р. - 463 грн., з 01.10.2007 року -470 грн.
Предметом даного спору є право на отримання позивачкою допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а не розмір нарахування, тому суд вважає, що вірним способом відновлення порушеного права буде покладення на відповідача обов’язку провести належне нарахування та виплату позивачці державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, яка обчислюється відповідно до прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з урахуванням сум, виплачених позивачці за цей же період.
Відповідно до ст. 147 Конституції України питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України належить виключно Конституційному Суду України.
Внесені підпунктами 7-8 пункту 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що “допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень” та зміни до пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” згаданого закону, яким визначено, що “допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року — 50 відсотками, з 1 січня 2009 року — 75 відсотками, з 1 січня 2010 року — 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців”, - не визнані Конституційним Судом неконституційними. До 30.09 2008р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась позивачці в розмірі по 144,1 грн. щомісячно, що стверджено довідкою управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА № К-27/256 від 28.09.2009 р. Син позивачки ОСОБА_2, за яким здійснювала догляд позивачка, досяг трирічного віку 30.09.2008 року. Тому суд прийшов до переконання, що дії відповідача по призначенню, нарахуванню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які провадив відповідач на користь позивачки в 2008р., - є правомірними, відповідають вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці за цей період допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 55, 124,152 Конституцiї України, ст. ст. 99,100,158-163, 167, 186 КАС України , суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 р. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мiнiмуму для дітей віком до 6 років - неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, яка обчислюється відповідно до прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з урахуванням сум, виплачених ОСОБА_1 за цей же період.
В задоволенні іншої частини позову – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Городенківський районний суд . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 КАСу, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ничик Г.І.
Постанова в повному обсязі виготовлена 11.11.2010р.