Справа № 2а -103
2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 р. м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Петруняк Н.А.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі про визнання протиправною бездіяльність відповідача – суб’єкта владних повноважень та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату не в повній мірі виплаченої пенсії за 2006-2010 роки.
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі, в якому просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати його провести нарахування та виплату не в повній мірі виплаченої позивачу пенсії за 2006-2009 роки. Позовні вимоги мотивував тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Згідно з статтею 6 згаданого закону йому з 01 січня 2006 р. повинна виплачуватись пенсія в розмірі, збільшеному на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Покликаючись на Конституцію України, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., яким визнано неконституційними положення п.12 статті 71, ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо призупинення дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи із розміру соціальної допомоги (надбавки) до пенсії - 30% мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач вважає, що протягом 2006- 2009 років йому недоплачено в повному обсязі підвищення до пенсії. Незважаючи на те, що 23.06. 2009 р. позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі з заявою здійснити підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач відмовив в задоволенні заяви, що стверджено листом від 06.07.2009 р. В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просить задовольнити його позовні вимоги за 2006-2010 роки, до дня постановлення судового рішення.
В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові. Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, до суду подала заяву про розгляд справи в її відсутності, позов не визнає.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши таким чином її обставини, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, як особа, що є громадянином України, якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, наділений статусом дитини війни. Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив і надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії не доплатив. Таким чином вимоги позивача щодо виплати надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в 2006 році до задоволення не підлягають.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік та статтею 111 згаданого Закону про бюджет встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року визнано неконституційними п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Пунктом 41 розділу І І Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” був викладений в новій редакції, якою передбачалось, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно з частиною 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмір надбавки для інших учасників війни - 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 22.05.2008 р. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, в числі інших, положення п.41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, право позивача на отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року, у 2008 році – з 22.05.2008 року. В той час як з матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ виплачувало щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії в занижених розмірах: з 01.01. 2008 року – по 47 грн., з 01.04.2008 р. – 48,1 грн., з 22.05.2008 р. - 48,1 грн., з 01.07.2008 р. - 48,2 грн., з 01.10.2008 р. - 49,8 грн.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій входить мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до статті 19 цього Закону визначається виключно законами України. Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсій позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі, тому суд приходить до висновку, що вірним способом відновлення порушеного права позивача буде покладення на відповідача обов’язку провести належне нарахування та виплату позивачу недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 11.11.2010 р. (по день постановлення судового рішення), з врахуванням виплачених ОСОБА_1 сум підвищення до пенсії за цей період. Вихідним критерієм обчислення розмірів щомісячного підвищення до пенсії є розмір мінімальної пенсії за віком, установлений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Одночасно суд враховує, що Листом Управління ПФУ в Городенківському районі № 370/Ф-15 від 06.07.2009 р., направленим в адрес позивача, останньому було відмовлено в задоволенні заяви про виплату в повному обсязі надбавки до пенсії, як дитині війни. Позивач звернувся в суд з цим позовом 14.12.2009 р., отже, він не пропустив встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 88 КАС України суд вважає можливим звільнити відповідача від сплати судових витрат.
На підставі ст.ст. 1,3,6,7,8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 17,19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, та керуючись ст. ст. 11,17,18, 86,88,99,100,158, 160-163, 167, 186 КАС України , суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі в проведенні виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 11.11.2010 р., яке обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених ОСОБА_1 сум підвищення до пенсії за вказаний період.
В решті позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Городенківський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 КАСу, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ничик Г.І.
Постанова в повному обсязі виготовлена 12.11.2010 року.