ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

 

 

 

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" вересня 2007 р.                                                                                Справа №  19/203

 

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді  Тимошенко О.М. за участю  секретаря судового засідання  помічника судді Літвищенко А.А., розглянув справу

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕнергоЕко Консалтінг"  

до відповідача  Квасилівська селищна рада

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про   визнання нечинним пункт 1 рішення від 18.01.2007 р. № 149 та зобов'язання погодити місце розташування та межі земельної ділянки

За участю представників сторін:

від позивача    -Тарновецький Я.М.;

від відповідача-Бадзюн А.В.

від третьої особи - ОСОБА_2, ОСОБА_1

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства  України  роз'яснені.

В судових засіданнях 23.08.2007 р., 28.08.2007 р., 05.09.2007 р. оголошувалась перерва до 10.09.2007 р.

 

СУТЬ СПОРУ: 

Позивач звернувся до господарського суду (як окружного адміністративного суду) з позовом про визнання частково нечинним пункту 1 рішення Квасилівської селищної ради від 18.01.2007 року № 149 “Про дозвіл на складання проекту землеустрою на відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ “ЕнергоЕко Консалтинг” в частині: “...(межі земельної ділянки змістити на північ до другої черги мікрорайону селища Квасилів та погодити в Рівненській районній архітектурі)...” та виключити його з тексту рішення. Просить також зобов'язати Квасилівську селищну раду погодити Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕнергоЕко Консалтінг” місце розташування та межі земельної ділянки орієнтовною площею 1,25 га для завершення будівництва дитячого садка по вул. Молодіжній, 52 в смт. Квасилів, Рівненського району, Рівненської області.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу придбав незавершене будівництво приміщення дитячого садка на 320 місць, що знаходиться в смт. Квасилів Рівненського району по вул. Молодіжній, 52 та набув права власності на нього. Відтак, згідно діючого законодавства позивач набув права користування земельною ділянкою на якій розміщено об'єкт нерухомості та частиною земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Після звернення позивача до відповідача з клопотання про надання йому земельної ділянки для обслуговування незавершеного будівництва дитячого садка, останнім прийнято рішення від 18.01.2007 року № 149 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із застереженням слідуючого змісту: “межі земельної ділянки змістити на північ до другої черги мікрорайону селища Квасилів та погодити в Рівненській районній архітектурі”. Вказане застереження позивач вважає порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки переміщення об'єкту нерухомості є неможливим без його знецінення та зміни призначення.

В процесі розгляду справи позивачем подано заяву від 07.09.2007 року про уточнення адміністративного позову, відповідно до якої останній зменшив позовні вимоги в частині зобов'язання Квасилівської селищної ради погодити місце розташування та межі земельної ділянки орієнтовною площею 1,25 га та просить задоволити вимоги щодо визнання частково нечинним пункту 1 рішення Квасилівської селищної ради від 18.01.2007 року № 149 “Про дозвіл на складання проекту землеустрою на відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ “ЕнергоЕко Консалтинг”.

В судових засіданнях позовні вимоги підтримує.

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим, що селищна рада, як орган уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності, діяла саме в межах наданих їй повноважень і у відповідності до чинного законодавства. Відтак, вважає заявлений позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні.

Третя особа заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у поданому суду запереченні від 23.08.2007 року. При цьому зазначає, що згідно ч. 1 ст. 18 КАС України, даний спір має розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним судом, а не окружним адміністративним судом (функції якого покладено на господарський суд). В процесі розгляду справи представником третьої особи заявлено клопотання про витребування у Рівненського обласного БТІ копії документів на підставі яких проводилась реєстрація права власності на незавершене будівництво дитячого садка за ТзОВ "ЕнергоЕко Консалтинг" та за попереднім власником - приватним вищим навчальним закладом "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука", а також клопотання про витребування від органів прокуратури Рівненської області інформації про наявність кримінальних справ за фактом незаконного відчудження ВАТ "Рівнесільмаш" незавершеного будівництва дитячого садка.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши подані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2006 року між ТзОВ “ЕнергоЕко Консалтинг” (покупець) та Приватним вищим навчальним закладом “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука” (продавець) було укладено договір купівлі-продажу, за яким  продавець продав, а покупець (позивач) придбав незавершене будівництво приміщення дитячого садка на 320 місць, що знаходиться в смт. Квасилів Рівненського району по вул. Молодіжній, 52.

Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1301123 від 12.05.2006 р.

Об'єкт незавершеного будівництва передано позивачу по акту приймання-передачі від 23.05.2006 року.

11 серпня 2006 року право власності на незавершене будівництво дитячого садка було зареєстроване Рівненським ОБТІ, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11530237 від 14.08.2006 р.

За умовами ч. 2 ст. 377 ЦК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчудження до набувача переходить право користуватися тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання йому земельної ділянки для обслуговування незавершеного будівництва дитячого садка.

18 січня 2007 року відповідачем прийнято рішення № 149 “Про дозвіл на складання проекту землеустрою на відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ “ЕнергоЕко Консалтинг”. Пунктом 1 рішення позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,23 га (межі земельної ділянки змістити на північ до другої черги мікрорайону селища Квасилів та погодити в Рівненській районній архітектурі) у оренду на 10 років Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕнергоЕко Консалтинг” для завершення будівництва дитячого садка на 320 місць за рахунок земель Ровенського дослідного заводу сільськогосподарського машинобудування “Ровносільмаш” ім. ХХVІ з'їзду КПРС правонаступником якого є ВАТ “Рівнесільмаш” (земельна ділянка не переоформлена) -забудовані землі громадського призначення в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Частиною 3 даної статті визначено, що передача в оренду земельних ділянок юридичним особам під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно ст. 123 ЗК України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки із земель комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до сільської, селищної або міської ради (ч. 3). До клопотання про відведення земельної ділянки додаються документи, що обгрунтовують її розмір, призначення та місце розташування (ч. 4). Відповідна сільська, селищна або міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки (ч. 5). Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної сільської, селищної або міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Положеннями статті 151 Земельного кодексу України визначено обов'язковість погодження питань, пов'язаних із місцем розташування об'єкта, розміром земельної ділянки та умовами її вилучення з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці та прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Першою стадією цієї процедури є звернення юридичної особи, заінтересованої у вилученні земельної ділянки, з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної або міської ради. До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки, зокрема: копія генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту; копія плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням земельної площі, яка вилучається; склад угідь земельної ділянки, що вилучається, умови її відведення.

Наступною стадією є розгляд клопотання відповідною сільською, селищною або міською радою та надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта в термін -один місяць з моменту отримання клопотання.

На третій стадії юридична особа погоджує з відповідними суб'єктами питання, пов'язані з вилученням земельної ділянки. Погодження -це отримання згоди щодо: найбільш доцільного місця розташування об'єкта з урахуванням його можливого впливу на стан здоров'я людей, екологічну безпеку, забруднення атмосферного повітря та інших об'єктів природи; розмірів намічуваної для вилучення земельної ділянки, якщо вони не визначені безпосередньо у ЗК України. Погодження надають насамперед власники землі або землекористувачі, районні (міські) органи земельних ресурсів, природоохоронні та санітарно-епідеміологічні органи, органи містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Матеріали зі згодою зазначених органів на вилучення земельних ділянок повертаються до сільської, селищної або міської ради. На цьому етапі органи місцевого самоврядування, які отримали узгоджені матеріали, повинні погодити місце розташування того об'єкта, під який вправі самостійно вилучати земельну ділянку.

Аналізуючи положення вищевказаних статей земельного законодавства, суд приходить до висновку, що сільські, селищні або міські ради, за результатами розгляду клопотання юридичної особи про відведення (вилучення, тощо) земельної ділянки, надають тільки дозвіл на складання проекту землеустрою. При цьому, у випадку надання такого дозволу, встановлення будь-яких обмежень щодо земельної ділянки не відбувається. Дане питання вирішується відповідною радою після отримання висновків таких суб'єктів, як власники землі або землекористувачі, районні (міські) органи земельних ресурсів, природоохоронні та санітарно-епідеміологічні органи, органи містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини тощо. Тобто, вирішення  питань про надання земельних ділянок проходить за схемою: ”клопотання (заява) -дозвіл -погодження -затвердження”.

Враховуючи викладене, Квасилівська селищна рада при винесенні рішення № 149 “Про дозвіл на складання проекту землеустрою на відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ “ЕнергоЕко Консалтинг” від 18.01.2007 року, із застереженням “межі земельної ділянки змістити на північ до другої черги мікрорайону селища Квасилів та погодити в Рівненській районній архітектурі”, порушила встановлений земельним законодавством порядок надання земельних ділянок заздалегідь визначивши розташування ділянки без відповідних висновків компетентних органів.

Окрім того, ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.  Незавершене будівництво приміщення дитячого садка на 320 місць, що знаходиться в смт. Квасилів Рівненського району по вул. Молодіжній, 52 -є нерухомістю. На вказане нерухоме майно оформлено право власності за ТзОВ “ЕнергоЕко Консалтинг”.  Як зазначалося вище, у разі відчудження об'єктів нерухомості до набувача переходить право користуватися тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Як свідчать матеріали справи, надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,23 га в оренду на 10 років Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕнергоЕко Консалтинг” для завершення будівництва дитячого садка на 320 місць не передбачає окремого розмежування земельної ділянки під придбаним об'єктом нерухомості та земельної ділянки, необхідної для його обслуговування. Таким чином, зміщення загальних меж даної земельної ділянки порушує права позивача як власника об'єкту нерухомості.

Визначення положення земельної ділянки площею 1,23 га для завершення будівництва дитячого садка до якої входить земельна ділянка, необхідна для його обслуговування, здійснюється позивачем відповідно до генерального плану забудови ІІ черги мікрорайону на 10000 жителів в смт. Квасилів Рівненського району.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про планування і забудову територій" планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. Частиною 2 статті 12 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, зокрема: вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування; готують вихідні дані для розроблення планів земельно-господарського устрою території населеного пункту та іншої землевпорядної документації.

Посилання відповідача та третьої особи на ту обставину, що генеральний план забудови в даний час є недійсним, оскільки потребує уточнень, судом до уваги не прийнято в зв'язку з тим, що останніми не доведено доказами про внесення змін до генерального плану забудови на час прийняття спірного рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічний принцип викладено в ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування". 

Зважаючи на вищевикладене, вимога позивача про визнання частково нечинним пункту 1 рішення Квасилівської селищної ради від 18.01.2007 року № 149 “Про дозвіл на складання проекту землеустрою на відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ “ЕнергоЕко Консалтинг” в частині: “...(межі земельної ділянки змістити на північ до другої черги мікрорайону селища Квасилів та погодити в Рівненській районній архітектурі)...” та виключити його з тексту рішення, підлягає задоволенню.

В зв'язку з відмовою позивача від позовної вимоги щодо зобов'язання Квасилівської селищної ради погодити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕнергоЕко Консалтинг" місце розташування та межі земельної ділянки орієнтовною площею 1,25 га для завершення будівництва дитячого садка по вул. Молодіжній, 52 в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, згідно заяви про уточнення адміністративного позову від 07.09.2007 року, провадження в цій частині підлягає закриттю.

Стосовно посилання третьої особи на ч. 1 ст. 18 КАС України, згідно якої даний спір має розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним судам, а не окружним адміністративним судом (функції якого покладено на господарський суд), судом враховано таке.

Як зазначено у ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. Встановлена норма не є імперативним правилом, оскільки містить посилання "крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам". Предметна підсудність справ залежить від предмета спору або суб'єктивного складу сторін спірних відносин. Відповідно до ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Оскільки даний спір був підсудний господарському суду згідно ст. 12 ГПК України, як за предметом спору так і за суб'єктним складом сторін, відтак порушення норм ч. 1 ст. 18 КАС України відсутнє.

Клопотання третьої особи про витребування у Рівненського обласного БТІ копії документів на підставі яких проводилась реєстрація права власності на незавершене будівництво дитячого садка за ТзОВ "ЕнергоЕко Консалтинг" та за попереднім власником - приватним вищим навчальним закладом "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука", а також клопотання про витребування від органів прокуратури Рівненської області інформації про наявність кримінальних справ за фактом незаконного відчудження ВАТ "Рівнесільмаш" незавершеного будівництва дитячого садка судом відхилено, як такі, що не відносяться до предмету спору.

Керуючись    ст. 136, ч. 2 ст. 157, ч.1 ст.158, ст.ст. 160,  163   Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

 

постановив:

 

1. Позов задоволити частково.

Визнати нечинним пункт 1 рішення Квасилівської селищної ради від 18.01.2007 року № 149 “Про дозвіл на складання проекту землеустрою на відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ “ЕнергоЕко Консалтинг” в частині: “...(межі земельної ділянки змістити на північ до другої черги мікрорайону селища Квасилів та погодити в Рівненській районній архітектурі)...” та виключити його з тексту рішення.

2. Закрити провадження у справі щодо вимоги про зобов'язання Квасилівської селищної ради погодити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕнергоЕко Консалтинг" місце розташування та межі земельної ділянки орієнтовною площею 1,25 га для завершення будівництва дитячого садка по вул. Молодіжній, 52 в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області.

3. Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду  першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

     Суддя                                                           Тимошенко О.М.

 

Постанова підписана  "01" жовтня 2007 р.