Категорія №6.19

  

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2010 року

Справа № 2а-5746/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                                        Цицюри О.О.,

при секретарі:                                  Глазуновій О.О.,

за участі сторін:

представника позивача            не з’явився

представника відповідача        не з’явився

                                                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Слов’яносербського районного центру зайнятості до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення недоїмки по страховим внескам у сумі 22701,44 грн. -

                                                           

                                                                ВСТАНОВИВ:

             26 липня 2010 року позивач – Слов’яносербський районний центр зайнятості звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення недоїмки по страховим внескам у сумі 22701,44 грн., в якому зазначив, що відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду.

    Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» є суб’єктом піприємницької діяльності, що підтверджується довідкою Луганського обласного управління статистики від 15.02.2006. Це підприємство зареєстроване у Слов’яносербському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з 30.09.2003.

        При прийнятті звітно-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 2 квартал 2010 року головним спеціалістом Слов’яносербського районного центру зайнятості Прокопенко Світланою Володимирівною встановлено, що у відповідача станом на 01 липня 2010 року з’явилась заборгованість (недоїмка) у сумі 441686,17 грн., яка склалась за рахунок того, що підприємство заробітну плату виплатило, а внески до Фонду загальнобов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття сплачувались не в повному обсязі. До того ж на Державне підприємство «Луганськвугілля» вже були подані позови про стягнення заборгованості до Фонду на суму 99015,48 грн. (Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2009), на суму 29649,47 (Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2009), на суму 88431,88 грн. (Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2009), на суму 122463,76 грн. (Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2010), на суму 79424,14  грн. (Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010), але рішення суду відповідачем не виконано, що призвело до збільшення заборгованості до Фонду на суму 22701,44 грн.з них недоїмка складає 22701,44 грн.

              Тому загальна сума заборгованості складає 22701,44 грн.

      Представник позивача в судове засідання не з’явився був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

           Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином.

        Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

         Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

        Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

         Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

         Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний  захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

        Згідно зі ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов’язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

       Спеціальним законом, який  визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III.

        Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III  Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (ст. 12 Закону).

          Згідно ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III  Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов’язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.

       В судовому засіданні встановлено, що відповідач – Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» перебуває на обліку в Слов’яносербському районному центрі зайнятості Луганської області в якості платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття.

      Розрахунковою відомістю за перше півріччя 2010 року про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 441686,17 грн. (аркуш справи 7).

       Як зазначив позивач в адміністративному позові на Державне підприємство «Луганськвугілля» вже були подані позови про стягнення заборгованості до Фонду на суму 99015,48 грн. (Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2009), на суму 29649,47 (Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2009), на суму 88431,88 грн. (Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2009), на суму 122463,76 грн. (Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2010), на суму 79424,14  грн. (Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010), але рішення суду відповідачем не виконано, що призвело до збільшення заборгованості до Фонду на суму 22701,44 грн.з них недоїмка складає 22701,44 грн.

           Тому загальна сума заборгованості складає 22701,44 грн.

          Згідно із п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-111, роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду  загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

        Розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» №2213-111 від 11.01.2001 року.   

         Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі-Закон) від 02.03.2000 р. №1533-111, роботодавець  несе  відповідальність  за  несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

           Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

          Згідно із ч.2 ст.38 Закону не  сплачені  в  строк  страхові  внески,  пеня  і  штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника у безспірному порядку.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

        Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

        На час розгляду справи даних про добровільну сплату відповідачем простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 22701,44 грн. судом не встановлено.

        За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Слов’яносербського районного центру зайнятості Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення недоїмки по страховим внескам у сумі 22701,44 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

        Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

       На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.    Складення постанови у повному обсязі відкладено на 28 вересня 2010 року, про що згідно вимог ч.2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

    На підставі викладеного, керуючись ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, Розділом 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                                  ПОСТАНОВИВ:

          

      Позовні вимоги Слов’яносербського районного центру зайнятості до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення недоїмки по страховим внескам у сумі 22701,44 грн., задовольнити повністю.

          Стягнути з  Державного підприємства "Луганськвугілля" (код 32473323; 91022, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в) недоїмку по страховим внескам до Фонду загальнобов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у сумі 22701,44 грн. (двадцять дві тисячі сімсот одна грн.. 44 коп.) на користь держави в особі Слов'яносербського районного центру зайнятості, кошти перерахувати на р/р 37178971900298 в УДК Луганської області м. Луганськ, МФО 801013, код ЄДРПОУ 133392450.

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

        Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

         Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

           Повний текст постанови складено та підписано 28 вересня 2010 року.

Суддя

О.О. Цицюра