Категорія №6.6.6
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 вересня 2010 року Справа № 2а-6311/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Цицюри О.О.,
при секретарі: Глазуновій О.О.,
за участю представників
позивача: Коваленко В.О., дов. № 17/10-025 від 02.06.2010 відповідача: не з’явився
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні позивача не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення дебіторської заборгованості у сумі 1314 грн. 52 коп., -
В С Т А Н О В И В:
25 серпня 2010 року позивач - Краснодонська об’єднана державна податкова інспекція Луганської області - звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення дебіторської заборгованості у сумі 1314 грн. 52 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи від 27.03.20041), має самостійний баланс та розрахункові рахунки.
Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства взято на податковий облік Краснодонської ОДПІ 02.04.2001за № 1422.
Так, 07.05.2010 року Краснодонська об’єднана державна податкова інспекція Луганської області з Молодогвардійським комунальним виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства було укладено договір про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків з ОСОБА_1 у сумі 1314,52 грн. За вказаним договором позивач набув права вимагати замість платника податків - Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства від дебітора - ОСОБА_1 сплати дебіторської заборгованості за договором №8543 від 12.07.2007р. Право вимоги засновано на документах, що підтверджують право вимоги платника податків до дебітора, а саме: на договорі №195/78 від 15.10.2008р., виписки з особового рахунку 1-5-16-25 на суму 1314,52 грн. У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийнято рішення від 05.05.2010р. про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків. Відповідно до п.п. 4.15 глави 4 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003р. №439 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2003р. №926/8247, органи державної податкової служби здійснюють продаж дебіторської заборгованості платника податків, право на вимогу якої переведено на органи державної податкової служби, або подають до судів позови про стягнення такої заборгованості. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 дебіторську заборгованість в сумі 1314 грн. 52 коп.
У судовому засіданні представник позивача - Краснодонська об’єднана державна податкова інспекція Луганської області позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, просив задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.
Відповідач – ОСОБА_1, у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином.
Згідно частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як вбачається із довідки поштового відділення, ОСОБА_1 за зазначеною адресою не проживає. Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений та за можливе розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з таких підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства зареєстровано Краснодонським виконкомом Луганської області 27.03.2001р. за реєстраційним номером №2537146Ю0010248 в якості юридичної особи з присвоєнням коду в ЄДРПОУ 31379783 (аркуш справи 14) та взято на податковий облік Краснодонської ОДПІ 02.04.2001р. за №1422.
12.07.2010 року між Молодогвардійським комунальним виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства та ОСОБА_1 був укладений договір №8543 на водовідведення та водопостачання (аркуш справи 17).
07.05.2010 року Краснодонською об’єднаною державною податковою інспекцією Луганської області з Молодогвардійським комунальним виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства було укладено договір про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків з ОСОБА_1 у сумі 1314,52 грн.
Наявність і розмір дебіторської заборгованості ОСОБА_1 визначена та підтверджується: випискою з особового рахунку 1-5-16-25, АДРЕСА_1 та розрахунком заборгованості за водопостачання та водовідведення (а.с. 18, 34-35).
На час розгляду справи, документи які б підтверджували сплату відповідачем суми дебіторської заборгованості не має.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення може бути визначено, продаж активів платника податків, а саме суми заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення.
На підставі п. 4 Наказу ДПА України від 19.09.2003р. № 439 та п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ Краснодонською об’єднаною державною податковою інспекцією Луганської області з Молодогвардійським комунальним виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства було укладено договір про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків від 07.05.2010 року (аркуш справи 10-12).
Згідно п.1.1 зазначеного договору платник податків - Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства передало органу стягнення – Краснодонській ОДПІ свої права по стягненню з дебітора – ОСОБА_1 дебіторської заборгованості в розмірі 1314,52грн. (аркуш справи 10).
Відповідно до п.4.5 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого Наказом ДПА України від 19.09.2003р. № 439, зареєстрованим в Мінюсті України 13.10.2003р. за № 926/8247, переведення платником податків прав вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом.
Факту оскарження відповідачем податкового зобов’язання судом не встановлено.
До теперішнього часу дебіторська заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи податкової служби мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України та ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, органам державної податкової служби надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 24 вересня 2010 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 30 статті 2 Бюджетного кодексу України та Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення дебіторської заборгованості у сумі 1314 грн. 52 коп., задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави дебіторську заборгованість в сумі 1314 грн. 52 коп. на р/р 34125999700028, одержувач Краснодонське УДК, код одержувача 24048922, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 24 вересня 2010 року.
СуддяО.О. Цицюра