Справа № 2-3616/10  

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

08 листопада 2010 року                                                                                              м. Київ  

 Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

  головуючого                  судді Шевченко Л. В.,

при секретареві            Прохоровій К. Д.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Киянка» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

  в с т а н о в и в:  

 У липні 2010 року ЖБК «Киянка» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач обслуговує і утримує будинок № 14-Б по вул. Єреванській в м. Києві на підставі відповідних договорів з постачальниками (виконавцями) житлово-комунальних послуг.

Відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 на підставі договору оренди від 01.12.1995, укладеного з власником цієї квартири ОСОБА_2 За умовами даного договору на відповідача, як орендаря, покладений обов’язок оплачувати житлово-комунальні послуги. Проте він не виконує свої зобов’язання, внаслідок чого за період з червня 2007 по червень 2010 року виникла заборгованість у сумі 8454,04 грн.

Невиконання відповідачем своїх обов’язків ставить позивача у скрутне фінансове становище, тому він звернувся до суду і просить стягнути з відповідача 8454,04 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги та понесені ним судові витрати.

Судом протокольною ухвалою від 07.10.2010 залучено до участі у справі третьою особою власника квартири ОСОБА_2

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов та просили його задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Відповідач, його представник та третя особа проти позову заперечували, посилаючись на те, що позивач у 2009 році, перевищивши свої повноваження, збільшив тарифи на утримання будинку. З цього приводу мешканці будинку навіть зверталися до прокуратури Солом’янського району м. Києва з відповідною заявою. Зазначили, що нарахування тарифів за використання гарячої та холодної води також відбувається незаконно, оскільки не враховуються показники лічильників, які встановлені в квартирі. Позивач безпідставно відмовляється взяти їх на облік та здійснює нарахування за власними завищеними тарифами. Крім того, зазначили, що позивачем не усунуто затікання в районі фанової труби, яка є невід’ємною частиною системи водовідведення, внаслідок чого їм завдано збитків на суму 38500 грн.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. ст. 156, 162 ЖК України, власник та члени його сім’ї зобов’язані своєчасно вносити  квартирну плату та плату за комунальні  послуги  щомісячно у встановлені строки.  

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.  

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, власники квартир зобов’язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.  

Судом встановлено, що квартира  АДРЕСА_1 належить на праві приватної  власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.1995, посвідченого державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори, і зареєстрованого в БТІ м. Києва за № 677/32053 від 22.08.1995.

Згідно з довідкою форми № 3 ЖБК «Киянка» від 07.06.2010 № 07/06 ОСОБА_2  зареєстрована в даній квартирі (а.с. 18).

Відповідно до ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

01.12.1995 між ОСОБА_2, як орендодавцем,  та ОСОБА_1, як орендарем, укладено договір оренди квартири АДРЕСА_1, відповідно до п. 4.1 якого комунальні послуги і послуги за використання електричної енергії, а також послуги електрозв’язку оплачуються орендарем самостійно згідно з наданими послугами на підставі документів відповідних органів (а.с. 19-22).

Згодом ОСОБА_1 без внесення змін в договір оренди, як це передбачено ч. 1 ст. 816 ЦК України, без повідомлення ЖБК «Киянка» вселив у вищезазначену квартиру ОСОБА_3 та свого малолітнього сина. Даний факт підтверджується заявою ОСОБА_1 (а.с 26), актом ЖБК «Киянка» № 2/04 від 22.03.2007 (а.с. 25), актом ЖБК «Киянка» № 2 від 03.03.2008 (а.с 24), актом ЖБК «Киянка» № 04-10 від 01.04.2010 (а.с 23).

Відповідно до ч. 3 ст. 815 ЦК України  наймач зобов’язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов’язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:  

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);  

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);  

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);  

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідача, позивач надав суду зведений розрахунок щомісячних нарахувань по квартплаті та комунальним послугам, складений ГІОЦом для ЖБК «Киянка» (а.с. 58-77). З даного розрахунку вбачається, що заборгованість  відповідача станом на травень 2010 року складає 10058,04грн. (а.с. 5). Про наявність даного боргу відповідач та третя особа повідомлялися листами від 26.05.2010 № 40/05, № 41/05 (а.с. 9, 11). Враховуючи те, що борг не був оплачений, позивач з урахуванням трирічного строку позовної давності вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з червня 2007 року по червень 2010 року, яка складає 8545,04 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 6).

Заперечуючи проти позову, відповідач та його представник посилалися на те, що позивачем було незаконно підвищено тарифи на житлово-комунальні послуги. Дані твердження спростовуються наступним.

Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначається Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків  і споруд  та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529, та розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.11.2009 № 1334 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території».

Розрахунки плати за житло та комунальні послуги здійснювалися КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ) відповідно до вимог чинного законодавства на підставі договору № 721 від 02.01.2009 та Додатків до нього, укладеного з ЖБК «Киянка», предметом якого є надання та інформаційно-технологічне супроводження програмного забезпечення по задачі: «Розрахунок платні за житло і комунальні послуги», виготовлення для квартиронаймачів та власників житла рахунків на  сплату житлово-комунальних послуг (а.с. 27-29). Належних доказів того, що позивач самостійно підвищував тарифи відповідачем не надано.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що в орендованій квартирі встановлені лічильники гарячої та холодної води, які безпідставно не взяті позивачем на облік, тому при нарахуванні оплати комунальних послуг їх показники не враховуються.

На підтвердження факту звернення до ЖБК «Киянка» з проханням взяти на облік лічильники відповідач надав заяви від 10.07.2008 (а.с. 84), 01.09.2008 (а.с. 86), 01.10.2008 (а.с. 88).

Як пояснив представник позивача, дані заяви не розглядались, оскільки вони не відповідали встановленій формі, яка була затверджена протоколом засідання правління ЖБК «Киянка» від 20.05.2008 (а.с. 104, 105). Зразок затвердженої форми заяви надсилався ОСОБА_2 листом, який вона отримала 24.09.2008 (а.с. 106, 107). Оскільки вона не подала заяви встановленого зразка, прилади обліку гарячого та холодного водопостачання взяті на облік не були, тому їх показники не враховувалися під час здійснення нарахування оплати вартості наданих послуг.

Однак відповідач надав у судове засідання власний розрахунок заборгованості, яка розраховувалась з урахуванням показників лічильників і становить 4952,87 грн., фактично визнавши позов в цій частині (а.с. 111-112).

Оцінюючи даний документ, суд приходить до висновку, що він є неналежним доказом, оскільки, як пояснив представник відповідача, був складений знайомим бухгалтером на підставі показників лічильників, які не взяті позивачем на облік, тоді як позивач здійснював розрахунок заборгованості на підставі інформації, наданої ГІОЦ, з яким укладено відповідний договір.

На підтвердження доводів щодо неналежного виконання позивачем своїх зобов’язань щодо надання якісних послуг по утриманню будинку та прибудинкової території та, як наслідок, завдання шкоди, відповідачем не було надано жодних доказів.  

Згідно з вимогами ст. ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.    

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 322, 810, 815 ЦК України, ст. ст. 156, 162, 179 ЖК України, пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

  в и р і ш и в:  

 Позов Житлово-будівельного кооперативу «Киянка» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Киянка» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 8 454 гривні 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Киянка» судовий збір у сумі 84 гривні 54 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

 Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

 Головуючий