Справа № 2-3192/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

(заочне)  

  04 листопада 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва  

в складі головуючого  судді        - Калініченко О.Б.  

при    секретарі                            - Кучерявець О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -  

В С Т А Н О В И В :  

  Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 55 790,00 грн., моральну шкоду у розмірі 7 000,00 грн., а також судові витрати.  

Вказує в позові на те, що 06.09.2009 року по Новій Кільцевій дорозі в м. Києві   за участю автомобіля марки «ДЕУ», д/н НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобілем марки «Мітсубісі», д/н НОМЕР_2, яким керувала позивачка, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю позивачки були завдані механічні пошкодження.  

Як встановлено постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11.09.2009 року за наслідками розгляду адміністративної справи відносно відповідача, вина останнього в скоєнні ДТП була підтверджена, у зв'язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КпАП України у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців.  

Згідно зі Звітом про оцінку майна №182 від 12.10.2009 року вартість матеріального збитку,  завданого пошкодженням при ДТП  автомобілю марки «ДЕУ», д/н НОМЕР_1,   власником якого є позивачка,  склала 109 804,20грн, а вартість відновлювального ремонту відповідно до калькуляції  склала 142 783,58 грн.  

Враховуючи, що відповідач був запрошений на проведення авто-товарознавчого дослідження автомобіля та був обізнаний про вартість відновлювальних робіт, але свою допомогу у здійсненні відновлювального ремонту не запропонував, позивачка була вимушена за власний рахунок здійснити відновлювальний ремонт свого автомобіля «Мітсубісі», д/н НОМЕР_2, вартість якого склала 79 770,00 грн., що підтверджується квитанцією №511320 від 18.11.2009 року, рахунком-фактурою №173 від 09.10.2009 року та актом здачі-прийому виконаних робіт №22.  

Оскільки цивільно-правову відповідальність автомобіля відповідача було застраховано в Моторно страховому бюро України  з лімітом страхового відшкодування у розмірі 25 500,00 грн., то Моторно страховим бюро України  було виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 25 500,00 грн.  

Враховуючи, що виплаченої страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданої матеріальної шкоди, то різницю суми відшкодування у розмірі 54 270,00 грн., а також витрати у розмірі 900,00 грн. за послуги евакуації автомобіля з місця ДТП, витрати в сумі 450,00 грн. за проведення незалежної оцінки вартості завданого позивачу збитку та витрати у розмірі 170,00 грн. на відкриття розрахункового  рахунку для отримання від Моторного страхового бюро України страхового відшкодування позивачка просить стягнути з відповідача ОСОБА_2  

Крім того, враховуючи вищевикладене своїми діями відповідачем було завдано позивачці моральну шкоду, яка полягає в суттєвих моральних переживаннях, пов’язаних з пошкодженням належного їй майна та необхідністю в подальшому проведення оцінки та відновлення авто, багаторазового відвідування Моторного страхового бюро України  з метою отримування страхового відшкодування. Разом з тим, оскільки автомобіль був придбаний для потреб сім’ї, то під час ремонту автомобіля сім’я позивачки по причині відсутності автомобіля була змушена зазнати багатьох незручностей,.  

В судове засідання представник позивача не з’явився, надавши суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, у разі неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечував.  

В судове засідання відповідач не з’явився, будучі належним чином повідомленими про дату та час слухання справи, причини неявки суду не повідомив.  

Згідно ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

Таким чином, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.  

Дослідивши матеріали справи, суд  вважає, що  позов підлягає  задоволенню, виходячи з   наступного.  

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.  

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за винятком випадків, передбачених законом. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.  

Судом встановлено, що 06   .09.2009 року по Новій Кільцевій дорозі в м. Києві   за участю автомобіля марки «ДЕУ», д/н НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобілем марки «Мітсубісі», д/н НОМЕР_2, яким керувала позивачка, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю позивачки були завдані механічні пошкодження.  

Як встановлено постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11.09.2009 року за наслідками розгляду адміністративної справи відносно відповідача, вина останнього в скоєнні ДТП була підтверджена, у зв'язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КпАП України у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців.    

Таким чином, внаслідок даного ДТП з вини відповідача ОСОБА_2 через порушення ним   16.6 Правил дорожнього руху було завдано пошкоджень автомобілю марки ««Мітсубісі», д/н НОМЕР_2, належному позивачці.  

Згідно з положеннями ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.  

Отже, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що вина відповідача є доведеною, а тому пред’явлений позов до відповідача є обґрунтованим.  

Згідно зі Звітом про оцінку майна №182 від 12.10.2009 року, вартість матеріального збитку,  завданого пошкодженням при ДТП  автомобілю марки «ДЕУ», д/н НОМЕР_1   власником якого є позивачка  складає 109 804,20грн, а вартість відновлювального ремонту відповідно до калькуляції  складає 142 783,58 грн.   При цьому на огляді пошкодженого автомобіля відповідач був присутній та   обізнаний про вартість відновлювальних робіт, але свою допомогу у здійсненні відновлювального ремонту не запропонував, позивачка була вимушена за власний рахунок здійснити відновлювальний ремонт свого автомобіля   .  

Наданими позивачкою рахунком-фактурою №173 від 09.10.2009 року, актом №22 здачі - прийому виконаних робіт від 18.11.2009 року та квитанціями про оплату витрат на придбання деталей та проведення ремонтних робіт підтверджено, що позивачкою було оплачено відновлення автомобілю в меншій сумі від визначеної у вищевказаному звіті, що склали 79 770,00 грн.  

Оскільки цивільно-правову відповідальність автомобіля відповідача було застраховано в Моторно страховому бюро України  з лімітом страхового відшкодування у розмірі 25 500,00 грн., то Моторно страховим бюро України  було виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 25 500,00 грн.  

Враховуючи, що виплаченої страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданої матеріальної шкоди, то різницю суми відшкодування у розмірі 54 270,00 грн., а також витрати у розмірі 900,00 грн. за послуги евакуації автомобіля з місця ДТП, витрати в сумі 450,00 грн. за проведення незалежної оцінки вартості завданого позивачу збитку та витрати у розмірі 170,00 грн. за відкриття розрахункового рахунку для отримання від Моторного страхового бюро України страхового відшкодування, здійснення яких підтверджуються наданими позивачкою копіями квитанцій,  позивачка просить стягнути з відповідача.  

Постановою №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.11976 року «Про судове рішення» (з наступним змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.  

Відповідно до ст.ст.59,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь – які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.  

Отже, суд приймає надані документи, що містять відомості в підтвердження завданої матеріальної шкоди та понесених витрат для відновлення автомобіля, як належні та достовірні докази по справі, оскільки доказів, які б спростували розмір матеріального шкоди, суду не надані, тому суд вважає, що матеріальна шкода, завдана позивачу, підлягає задоволенню у зазначеному обсязі.  

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення моральної шкоди, то суд відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, в яких закріплено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, вбачає підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки у зв’язку з  ДТП вона пережила нервовий стрес, відчувала негативні емоції та зазнала моральних переживань через пошкодження її майна, необхідністю його відновлення, багаторазовим відвідування   Моторного страхового бюро України  з метою отримування страхового відшкодування.    

Однак суд, з врахуванням обставин справи, суті позовних вимог, негативних наслідків, що настали в результаті дій відповідача, вважає можливим зменшити розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачці, до 3000,00 грн.  

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 54 270,00 грн., моральна шкода у розмірі 3 000,00 грн., та згідно ст.88 ЦПК України витрати, пов’язані з проведення незалежної оцінки вартості завданого позивачу збитку у розмірі 450,00 грн., витрати за послуги евакуації автомобіля у розмірі 900,00 грн., витрати за відкриття розрахункового рахунку для отримання страхового відшкодування, державне мито у розмірі 557,90 грн. та 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.  

Керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1187, ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 64, 88, 169, 209, 212-215, 224-226  ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В :  

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальний шкоду у розмірі 55 790,00 грн., моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн.,  державне мито у розмірі 557,90 грн. та 8,50 грн., 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

В решті позовних вимог відмовити.  

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.  

  Суддя: