ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

26.10.10                                                                                           Справа  № 2/58

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого –судді                                                  Скрипчук О.С.

Суддів                                                                      Дубник О.П.

Процика Т.С.

При секретарі Мацкулі Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Спеціального ремонтно-будівельного приватного підприємства «Прикарпатліфт»(далі СРБ ПП «Прикарпатліфт»)  б/н і дати (вх. № 377 від 14.07.08)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2008 р.

у справі № 2/58

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на професійних захворювань у м. Івано-Франківську (далі ВВД ФССНВ у м. Івано-Франківську), м. Івано-Франківськ

до відповідача СРБ ПП  «Прикарпатліфт», м. Івано-Франківськ;

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного підприємства «Октар», м. Івано-Франківськ;

про стягнення 72 453 грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

ВВД ФССНВ у м. Івано-Франківську звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом  до СРБ ПП «Прикарпатліфт»про стягнення 72 453,00 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2008 року у справі № 2/58 (суддя Круглова О.М.) задоволено позов ВВД ФССНВ у м. Івано-Франківську до СРБ ПП  «Прикарпатліфт»про стягнення 72 453 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду СРБ ПП  «Прикарпатліфт»подало апеляційну скаргу б/н і дати, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області, прийняти нове яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення не дослідив усіх обставин справи, які виключають вину відповідача.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу № 1-09/1426 від 01.08.2008 року, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2008 року залишити без змін.

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2008 року, 27.10.2008 року, 30.04.2010 року змінювався склад колегії суддів.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду 28.10.2008 року залучено у справі третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство «Октар»та зупинено провадження у справі до вирішення кримінальної справи № 300539.

12.07.2010 р. в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду супровідним листом від 04.07.2010 р. № 5245 надійшла належним чином засвідчена копія постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.01.2009 р. по справі № 1-8/2009 р. про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 272 ч. 2 КК України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2010 року було поновлено провадження у справі № 2/58.

Позивачем подано до суду клопотання № 1-09/2251 від 12.10.2010 року, в якому просить розглядати справу без участі його представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача в порядку регресу, виплаченої суми одноразової допомоги  сім’ї потерпілого - працівника ПП «Октар», яке виконувало роботи по капітальному ремонту будинку, внаслідок нещасного випадку, що стався з вини електромеханіка СРБ ПП «Прикарпатліфт»ОСОБА_2, який виконав помилковий пуск кабіни ліфта від апаратів, встановлених на панелі управління в машинному відділенні, про що свідчить акт форми Н-1 від 22.01.08 .

В зв'язку з нещасним випадком, що стався з потерпілим ОСОБА_1, в скоєнні якого винним є електромеханік СРБ ПП «Прикарпатліфт»ОСОБА_2., Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесено витрати на загальну суму 72 453 грн., які просить стягнути з відповідача в порядку регресу з посиланням на норми ст.ст.1166, 1191 ЦК України.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:

Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян в України визначені Основами (надалі Основи).

Відповідно до статті 21 Основ, внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»визначено, що страховий ризик –це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно із статтею 2 Закону його дія поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

Статтею 6 Закону встановлено, що суб’єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому під шкодою слід розуміти зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага.

Факт настання нещасного випадку на виробництві з працівником приватного підприємства «Октар»з вини працівника СРБ ПП «Прикарпатліфт»підтверджується  постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.01.2009 року № 1-8/2009.

З матеріалів справи видно, що позивачем було виплаченого сім"ї потерпілого ОСОБА_1, одноразову допомогу (страхову виплату) в розмірі 72453 грн., що становить п'ятирічну заробітну плату потерпілого, що підтверджується платіжним дорученням №303 від 19.02.08 (а.с.15).

Оскільки Відділенням за рахунок коштів Фонду проведено страхові виплати, що знаходиться в безпосередньому причинному зв’язку з діями особи (працівника відповідача), правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то витрачені позивачем кошти є для нього шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Крім того, відповідно до частини другої статті 1187 названого Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи вищенаведене, відповідач не будучи страхувальником щодо потерпілої особи, як власник джерела підвищеної небезпеки, яким заподіяно шкоду іншій фізичній особі, має відшкодувати згадані витрати Відділення в порядку регресу.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від  24.06.08 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,  Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2008 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий - суддя                                                                      Скрипчук О.С.

суддя                                                                                          Дубник О.П.

суддя                                                                                          Процик Т.С.