Справа № 298/1350/22

У Х В А Л А

21.08.2024 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г., розглянувши клопотання представника Гарасимчук Назарія Андрійовича в інтересах ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду у справі № 298/1350/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник адвокат Гарасимчук Назарій Андрійович на ухвалу Великоберезнянського районного суду від 08 грудня 2023 року

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Закарпатського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник адвокат Гарасимчук Назарій Андрійович на ухвалу Великоберезнянського районного суду від 08 грудня 2023 року у справі № 298/1350/22, розгляд якої призначено на 22 серпня 2024 року о 09 год. 30 хв.

14.0..2024 на електронну пошту Закарпатського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Герасимчук Н.А. надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Втім подане клопотання підлягає поверненню без розгляду з таких підстав.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина шоста статті 43 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку та вказано про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України.

Зазначено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Вказані підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Згідно з пунктом 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 Положення).

Альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Надсилання процесуальних документів до Закарпатського апеляційного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису.

Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів надіслана адвокатом Герасимчук Н.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 , на електронну адресу суду апеляційної інстанції, яке підписано електронним цифровим підписом, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Відповідно до пункту 10 Положення адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку.

Отже, законодавець допустив подання фізичною особою (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) нарівні з паперовою формою, зокрема, клопотань в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документа через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Проте, ОСОБА_2 подала клопотання не особисто, а через адвоката електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису.

Отже, адвокат Герасимчук Н.А.., який діє в інтересах ОСОБА_2 , міг подати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів: 1) в письмовій формі; або 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд».

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 183 ЦПК України. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік, вказаний у цій статті, та інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Матеріали поданого клопотання не містять відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву, із використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає, та свідчить про використання не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до апеляційного суду.

Оскільки заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів була надіслана до апеляційного суду представником ОСОБА_2 - адвокатом Герасимчук Н.А. не у спосіб, передбачений ЦПК України, та не містить відомостей про її підписання електронним цифровим підписом у встановленому законом порядку, вона підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись статтями 43, 183 ЦПК України,

ухвалив:

Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Герасимчук Назарія Андрійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник адвокат Гарасимчук Назарій Андрійович на ухвалу Великоберезнянського районного суду від 08 грудня 2023 року залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Габор СОБОСЛОЙ