19.08.2024

Справа №642/4693/23

Провадження №1-кс/642/2527/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023221220000812 від 17.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3611 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_8 .

В обгрунтування клопотання зазначив, що слідчим відділом ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221220000812 від 17.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3611 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним про види програмних засобів, принципи дії шкідливих програмних засобів та наслідки їх використання, заборону розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, усвідомлюючи, протиправний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи кримінальну караність злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку у невстановлений період часу та спосіб придбав у розпорядження архів "Instagram [B&C&RC] v5.0.0.0", який у своєму складі містив програмне забезпечення Instagram [B&C&RC], що є шкідливим програмним забезпеченням «Trojan» та почав зберігати на власному носії інформації, а саме SSD Samsung s/n 0025385791B20BAD.

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, 13.01.2022 використовуючи власний обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_8 », з метою збуту шкідливого програмного забезпечення розмістив на форумі ІНФОРМАЦІЯ_2 оголошення з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9» з коротким описом « Хочешь (брутить/рег чекать) инсту? У тебя есть такая возможность благодаря моему софту, пиши в лс выдам на тест » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) у якому було зазначено вартість програмного забезпечення, а саме - 2499 російський рублів та описано його функціонал.

В подальшому, 24.03.2023 о 14:45 у месседжері «Телеграм» до ОСОБА_4 , який користувався нікнеймом « ОСОБА_11 » звернувся ОСОБА_12 , який використовував нікнейм « ОСОБА_13 » з наміром на придбання вищевказаного програмного засобу та не розумінням про його шкідливість. На що ОСОБА_4 переслідуючи корисливий мотив надав потерпілому реквізити крипто-гаманця " НОМЕР_1 " з номером: ІНФОРМАЦІЯ_7 для подальшої оплати.

Так, 10.04.2023 о 17:12 ОСОБА_4 отримав грошові кошти у розмірі 30 доларів США, що еквівалентно 1 097,058 гривень (згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 10.04.2023) від ОСОБА_12 на вищевказаний крипто-гаманець та надав йому доступ для завантаження архіву "Instagram [B&C&RC] v5.0.0.0" на власному сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно висновку експертів за результатами проведення судової комісійної комп`ютерно-технічної експертизи №23016/24202-24203 від 23.10.2023 архів "Instagram [B&C&RC] v5.0.0.0" містить у собі програмне забезпечення Instagram [B&C&RC] v5.0.0.0, яке ідентифіковане як шкідливе програмне забезпечення "Trojan".

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснив збут шкідливого програмного засобу, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 3611 КК України, тобто збут шкідливого програмного засобу, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, з неповною вищою освітою, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не маючий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

ОСОБА_4 , 01.04.2024 повідомлено у передбачений КПК України спосіб про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 3611 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 , протоколом зняття інформації з електронних інформаційних мереж, протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 24.08.2023, висновком судової комп`ютерно-технічної експертизи №23016/24202-24203 від 23.10.2023.

Окрім того, УПК в Харківській області ДКП НП України було надане доручення на проведення слідчих (розшукових) дій у порядку п.3 ч.2 ст. 40 КПК України, а саме встановлення фактичного місцезнаходження ОСОБА_4 , однак згідно рапорту інспектора встановити місце перебування підозрюваного ОСОБА_4 не виявилося можливим.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховується від органів досудового розслідування, за місцем фактичного проживання не знаходиться, змінив номер мобільного телефону та не підтримує зв`язок із своїми батьками.

На даний час місце знаходження підозрюваного, невідоме, за місцем мешкання останній відсутній, проведеними заходами встановити його місцезнаходження не виявилось можливим.

19.04.2024 слідчим за погодженням з першим заступником керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова винесено постанову про зупинення кримінального провадження та оголошення ОСОБА_4 в розшук.

На цей час вбачаються підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_4 , передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3611 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, які визначені цією статтею.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні умисного нетяжкого злочину у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, у органу досудового розслідування є підстави вважати що у підозрюваного можуть виникнути передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України ризики:

- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 2 років, обставини злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 свідчать про його схильність до скоєння протиправних дій. Законних джерел отримання заробітку він не має. Крім цього, підозрюваний усвідомлює незворотність настання покарання, та намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинув місце мешкання, у зв`язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду;

- вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується даними про особу підозрюваного, який законних джерел отримання заробітку не має, не працевлаштований, обставини кримінального правопорушення в якому він підозрюється свідчать про його схильність до вчинення злочинів, у зв`язку з чим, існують достатні підстави вважати, про його небажання вести законний спосіб життя.

Таким чином для забезпечення виконування підозрюваним покладених на нього процесуальних зобов`язань, а також для запобігання спроб підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування відносно останнього слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні прокурор підтримала дане клопотання. Зазначила, що жоден із запобіжних заходів, крім домашнього арешту, не зможе запобігти доведеним у ході досудового розслідування ризикам.

Захисник ОСОБА_5 клопотання слідчого вважає необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_4 до теперішнього часу не було відомо про те, що він має статус підозрюваного по даному кримінальному провадження, та те, що його оголошено у розшук, оскільки він дізнався про це коли звернувся до сервісного центру для оформлення документів посвідчення водія. Крім того, ОСОБА_4 є військовозобов`язаним, йому вручалися повістки, на які він неодноразово з`являвся до ТЦК. Окрім цього, підозрюваний вступає до навчального закладу, 26.06.2024, 04.07.2024, 12.07.2024 складав вступні іспити, з`являвся до навчальних закладів.

Адвокат вважає повідомлення про підозру необгрунтованим, яке підписане некомпетентною особою, яка не мала не те повноважень. При ухваленні рішення за результатами розгляду клопотання просив врахувати соціальну адаптованість підозрюваного, який має батьків, вступив до магістратури, є військовозобов`язаним. Вказане свідчить про відсутність ризику переховуватися від слідства. У разі обрання запобіжного заходу, вважали можливим застосувати особисте зобов`язання із покладенням обов`язків.

Адвокат ОСОБА_6 також заперечував проти вказаного клопотання, посилаючись на недоведеність вказаних ризиків, які є абстрактними.

Підозрюваний ОСОБА_4 думку захисників підтримав, з клопотанням не погодився, в його задоволенні просив відмовити.

Слідчий надав додаткові пояснення, вказавши на вжиття всіх можливих заходів виклику підозрюваного, оскільки останньому на поштову адресу направлялися повідомлення про підозру, судові повістки, які не були вручені. Слідчий намагався неодноразову зв`язатися з останнім засобами зв`язку, надсиланням смс повідомлень.

Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисників які заперечували проти задоволення клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За змістом положень ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Тобто, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних ( фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Як передбачено ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361-1 КК України, тобто у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 2 років. З огляду на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється останній та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення так і обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування. Крім того, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, і, таким чином, перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, суд приходить до наступного, вищевказаний суд у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного періоду.

Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Слідчий суддя приймає до уваги, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 в сукупності з іншими обставинами кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, неодружений, студент, має міцні соціальні зв`язки, а також недоведення стороною обвинувачення недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні.

За таких обставин, вважаю можливим обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням додаткових обов`язків, що на переконання суду, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти заявленим ризикам.

Саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1, 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

Керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 179, 183,184, 193,194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023221220000812 від 17.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3611 КК України - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.10.2024 року, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, засобів зв`язку;

4) утримуватися від спілкування з свідками, іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженню щодо обставин інкримінованого кримінального правопорушення;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали - до 06 жовтня 2024 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі не виконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід, і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1