Справа № 750/7064/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/4823/616/24

Категорія - ч. 4 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023270340000112 від 07.01.2023, за апеляційною скаргою заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 травня 2024 року стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, вдівця, зі слів має на утриманні сина ОСОБА_10 , 2008 р. народження, раніше судимого:

- 22.02.1993 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.1 ст. 141, ч.2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 24.07.1996 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 206 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 12.07.2001 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 140, ч.2 ст. 17, ч.2 ст. 140, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 09.11.2006 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;

- 21.01.2010 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, зміненого ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 08.04.2010 з призначенням покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 6 місяців виправних робіт за місцем основної роботи із відрахуванням 15% заробітку на користь держави;

- 02.06.2010 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.1 ст. 309, 71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі;

- 13.10.2010 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 07.03.2017 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 14.09.2017 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 185, 71 КК України до 3 років позбавлення волі. 18.12.2020 звільнений з Райківської виправної колонії Житомирської області по відбуттю покарання, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_8 у виді застави з обов`язками прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, до набрання вироком законної сили, залишено без змін, а після набрання вироком законної сили постановлено скасувати.

Звернуто заставу в сумі 21038 гривень 73 коп, внесену 02.03.2023 р. фактичним платником ОСОБА_11 відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк», код квитанції 9298-2381-0793-6533, за реквізитами: надавач платіжних послуг АТ КБ ПРИВАТБАНК; отримувач: ТУ ДСА України у Чернігівській області; код отримувача: 26295412; надавач платіжних послуг: Державна КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, м. КИЇВ; назва послуги внесення застави по справі №750/2649/23, провадження №1-кс/750/1050/23, призначення платежу від ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; № квитанції 0.0.2884580663 - відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили, на користь потерпілої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (отримувач: ОСОБА_12 , IBAN: НОМЕР_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).

Після набрання вироком законної сили частину застави в сумі 32641 гривню 27 коп, внесену 02.03.2023 р. фактичним платником ОСОБА_11 відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк», код квитанції 9298-2381-0793-6533, за реквізитами: надавач платіжних послуг АТ КБ ПРИВАТБАНК; отримувач: ТУ ДСА України у Чернігівській області; код отримувача: 26295412; надавач платіжних послуг: Державна КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, м. КИЇВ; назва послуги внесення застави по справі №750/2649/23, провадження №1-кс/750/1050/23, призначення платежу від ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; № квитанції 0.0.2884580663 - відповідно до ст. 182 КПК України, постановлено повернути заставодавцю ОСОБА_11 .

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування для проведення судових експертиз в сумі 4540 грн 62 коп.

Постановлено скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.03.2023, після набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів і документів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Місцевим судом установлено, що 30.12.2022, близько 19:40 год, ОСОБА_8 , маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, будучи достеменно обізнаним про те, що починаючи з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2002-ІХ, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто до 20 травня 2023 року, перебуваючи у Комунальному некомерційному підприємстві «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, шляхом вільного доступу з полички операційного відділення на 6-му поверсі викрав чорну жіночу сумку вартістю 836 грн 00 коп, в якій знаходився коричневий гаманець зі зміїної шкіри вартістю 1270 грн 15 коп з грошовими коштами у розмірі 3000 грн, золотий перстень вартістю 8925 грн 25 коп, золота підвіска у вигляді літери «М» вартістю 5789 грн 30 коп, лом із золотої сережки вартістю 1218 грн 03 коп, що належать ОСОБА_12 , чим завдав останній матеріальну шкоду на загальну суму 21038 грн 73 коп.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20.01.2023, близько 22:00 год, ОСОБА_8 , маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, будучи достеменно обізнаним, про те, що починаючи з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2002-ІХ, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто до 20 травня 2023 року, перебуваючи у Комунальному некомерційному підприємстві «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшов до кімнати відпочинку медичного персоналу реанімаційного відділення, що знаходиться на п`ятому поверсі, де з шафи для речей персоналу з рюкзака таємно, повторно, викрав гаманець, який для потерпілої матеріальної цінності немає, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 2500 грн, та планшет марки «Asus FonePad 7 FE170CG-1A017A 3/8Gb» 7 дюймів, вартістю 1533 грн 00 коп, які належать ОСОБА_13 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 4033 грн 00 коп.

Далі, 24.01.2023 близько 18:00 год, ОСОБА_8 , маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, будучи достеменно обізнаним, про те, що починаючи з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2002-ІХ, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто до 20 травня 2023 року, перебуваючи у Комунальному некомерційному підприємстві «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в холі терапевтичного відділення, що знаходиться на 5 поверсі, з стільця таємно, повторно, викрав шубу з хутра норки вартістю 24404 грн 90 коп, яка належить ОСОБА_14 , чим завдав останні матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, 25.02.2023 близько 16:30 год, ОСОБА_8 , маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно та повторно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, будучи достеменно обізнаним, про те, що починаючи з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2002-ІХ, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто до 20 травня 2023 року, перебуваючи у медичному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу з сумки, яка знаходилась на полиці у приміщенні контакт-центру, викрав шкіряний гаманець вартістю 1053 грн, у якому знаходились грошові кошти у сумі 280 грн, 2 долари США (в еквіваленті Національної валюти України становить 73 грн 46 коп), 2500 форинтів (в еквіваленті Національної валюти України становить 254 грн 76 коп), який належить ОСОБА_15 , чим завдав останній матеріальну шкоду на загальну суму 1661 грн 22 коп.

Не погодившись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання на виконання вироку. На підставі ст. 72 КК України у строк відбування покарання зарахувати строк тримання ОСОБА_8 під вартою з 25.02.2023 по 02.03.2023. В решті вирок залишити без змін. Також просить дослідити характеризуючі дані на обвинуваченого.

Вважає, що застосування ст. 75 КК України є невмотивованим. На думку прокурора, при призначенні покарання судом не в повному обсязі враховано вчинення обвинуваченим 4 епізодів корисливих тяжких злочинів, які порушують конституційне право громадян на приватну власність, а також не враховано суму збитків, які завдано обвинуваченим. Вказує, що поза увагою суду залишено дані про особу ОСОБА_8 , зокрема, та обставина, що він періодично притягається до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, у тому числі тяжких злочинів, не працює та знову вчинив ряд тяжких злочинів. Звертає увагу, що 07.03.2017 ОСОБА_8 вже звільнявся від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з випробуванням, однак не виправдав довіру суду та під час іспитового строку вчинив нові кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим вироком суду остаточне покарання у виді позбавлення волі призначено на підставі ст. 71 КК України за сукупністю злочинів. Зазначає, що захворювання ОСОБА_8 не дозволяють їх врахувати як на підставу застосування ст. 75 КК України, оскільки він вживає спиртні напої. На думку прокурора, судом не надано оцінку тому факту, що відшкодування шкоди відбувається не лише за рахунок активних дій обвинуваченого, а і за рахунок заставодавця.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, обвинуваченого та його захисника, які наполягали на залишенні вироку суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні зазначених у вироку протиправних діянь, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, детально надавши в суді показання про обставини вчинення цих кримінальних правопорушень, щиро розкаявся у вчиненому.

Апеляційний суд відмічає, що доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті та встановлених судом, є правильною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану, судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

Разом з тим, 09.08.2024 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким ст. 51 КУпАП викладено у новій редакцій та установлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч. 2 ст. 51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2023 становив 2684 грн, тоді як вартість викраденого обвинуваченим за одним із епізодів майна, а саме, у потерпілої ОСОБА_15 становить 1661 грн 22 коп, що станом на день розгляду кримінального провадження судом може бути лише підставою адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації.

Призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їхні наслідки, кількість та вартість викраденого, фактичні обставини провадження, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , оскільки матеріальна шкода була добровільно відшкодована обвинуваченим, а також те, що обвинувачений в повному обсязі визнав розмір шкоди, завданої ним потерпілій ОСОБА_12 , при цьому заставодавець ОСОБА_11 не заперечувала проти звернення застави на користь потерпілої в рахунок компенсації завданої ОСОБА_8 шкоди, тобто обвинувачений таким чином в повному обсязі відшкодував завдані злочином збитки і потерпілій ОСОБА_12 , відсутність цивільних позовів, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, незадовільний стан здоров`я, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 22.03.2010 звертається за медичною допомогою в диспансерне наркологічне відділення ЧПНЛ з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, врахував наявність даних щодо попередніх притягнень до адміністративної та кримінальної відповідальності, думку потерпілих, які не мають матеріальних претензій до обвинуваченого та не наполягали на призначенні суворого покарання, досудову доповідь органу пробації, врахував наявність обставин, що пом`якшують його покарання - щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, обставину, що обтяжує - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та дійшов висновку про можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції статті закону, якою передбачене покарання за вчинені обвинуваченим кримінальних правопорушень, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і особі обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів зазначає таке.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення покарання" № 7 від 24.10.2003 суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

Разом з тим, при вирішенні питання про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням суду потрібно належним чином дослідити і оцінити всі обставини, які мають значення для справи. Суд має обґрунтувати виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Однак, підстав для застосування ст. 75 КК України судом при призначенні покарання не зазначено та не мотивовано, чому він вважає за можливе досягнення мети виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень за умови звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, виходячи з того, що шкода трьом потерпілим була відшкодована, а четвертій потерпілій буде відшкодована за рахунок застави, даних про особу обвинуваченого, який має незадовільний стан здоров`я, притягнення його до адміністративної та кримінальної відповідальності, відношення до вчиненого, матеріалів досудової доповіді, наявності пом`якшуючих покарання обставин.

Але місцевим судом не в повному обсязі враховано вчинення обвинуваченим чотирьох епізодів корисливих тяжких злочинів, які порушують конституційне право громадян на приватну власність, а також не враховано значну суму збитків, які завдано обвинуваченим, а саме більше 51 тис. гривень.

Поза увагою місцевого суду залишилось те, що вироком Деснянського районного суду від 07 березня 2017 року ОСОБА_8 вже звільнявся від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з випробуванням (т. 2 а.п. 50-51), але не виправдав довіру суду та під час іспитового строку вчинив нові кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим вироком суду остаточне покарання у виді позбавлення волі призначено на підставі ст. 71 КК України за сукупністю злочинів.

Окрім того, при призначенні покарання судом в якості обставини, що пом`якшує покарання визнано добровільне відшкодування шкоди, проте, як видно відшкодування шкоди відбувається не лише за рахунок активних дій обвинуваченого, а і за рахунок заставодавця, адже обвинувачений не працевлаштований та не має засобів до існування.

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини негативно характеризують обвинуваченого, вказують про його суспільну небезпеку, небажання ставати на шлях виправлення та законним шляхом здобувати засоби до існування.

Відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через його м`якість або через суворість.

У відповідності до ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, вчинених в умовах воєнного стану, конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень, їх кількість, розмір заподіяної шкоди, наявність обтяжуючої покарання обставини, негативних даних про особу обвинуваченого, досудову доповідь про обвинуваченого, згідно якої є висока ймовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення, та виправлення особи без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк становить високу небезпеку для суспільства, та доходить висновку про призначення покарання ОСОБА_8 в межах санкції інкримінованого злочину у виді позбавлення волі.

Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 75 КК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, і таким, що не відповідає тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого через його м`якість.

На підставі, викладеного, керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 409, 414, 420, ч. 15 ст. 615 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Задовольнити частково апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_9 .

Вирок суду в частині засудження ОСОБА_8 по епізоду від 25.02.2023 про викрадення майна у потерпілої ОСОБА_15 - скасувати та провадження по справі закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасовано кримінальну відповідальність.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 травня 2024 року стосовно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання - скасувати та ухвалити новий.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання на виконання вироку.

На підставі ст. 72 КК України у строк відбування покарання зарахувати строк тримання ОСОБА_8 під вартою з 25.02.2023 по 02.03.2023.

В іншій частині вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 травня 2024 року стосовно ОСОБА_8 - залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, на нього може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня його проголошення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4