Справа № 203/2361/24

Провадження № 1-кс/0203/2308/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024 року                                        Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

слідчого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, не одруженого, дітей та інших утриманців не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження № 62023170030000920, –

встановив:

07 серпня 2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, за процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020040010000034, відомості про яке внесено до ЄРДР 31.01.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.317 КК України, за можливим фактом того, група осіб, діючи за попередньою змовою, відповідно до заздалегідь розподілених функцій та ролей, задля досягнення єдиного злочинного результату - незаконного збагачення при скоєнні кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров`я населення, розповсюджують серед населення на території м. Дніпро, тобто незаконно збувають: наркотичні засоби, особливо небезпечні наркотичні засоби, психотропні речовини, за що отримують прибуток. У зв`язку з цим, 10 лютого 2023 року ОСОБА_6 заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, шляхом вручення вказаного повідомлення про підозру рідній сестрі, оскільки останній з місця свого мешкання зник та його місцезнаходження було невідоме. 11 липня 2023 року прокурором з кримінального провадження № 42020040010000034 виділено матеріали кримінального провадження відносно особи ОСОБА_6 в інше кримінальне провадження № 62023170030000920. 11 липня 2023 року у зв`язку із не встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 , його оголошено у розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170030000920 зупинено. 28 червня 2024 року слідчим суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 , з метою його приводу до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно листа Посольства України в Йорданському Хашимітському Королівстві ОСОБА_6 на теперішній час перебуває в м. Амман (Йорданське Хашимітське Королівство). Постановою слідчого від 07 серпня 2024 року ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук. Підозра ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Прокурор вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та вважає, що обрання до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам. Враховуючи, що ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, до слідчого за викликами не з`являється, перебуває за кордоном, його оголошено у міжнародний розшук, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, прокурор просив в порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, вказував, що до клопотання не додано доказів залучення захисника для підозрюваного ОСОБА_6 на більш ранніх стадіях досудового розслідування. Крім того, відсутні докази обізнаності ОСОБА_6 про набуття ним статусу підозрюваного.

Виходячи з положень ч.6 ст.193 КПК України розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 здійснюється за його відсутності.

Заслухавши думку прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.

В провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебувало кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 31.01.2020 р. за № 42020040010000034, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.317 КК України, за можливим фактом того, група осіб, діючи за попередньою змовою, відповідно до заздалегідь розподілених функцій та ролей, задля досягнення єдиного злочинного результату – незаконного збагачення при скоєнні кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров`я населення, розповсюджують серед населення на території м. Дніпро, тобто незаконно збувають: наркотичні засоби, особливо небезпечні наркотичні засоби, психотропні речовини, за що отримують прибуток.

У зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень, 10 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 , складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, про яке, того ж дня, здійснено повідомлення у спосіб передбачений законодавством для вручення повідомлень в порядку ст.ст.135, 278 КПК України.

У відповідності до положень ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень ст.ст.176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Відповідно до положень ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

11 липня 2023 року постановою прокурора з кримінального провадження № 42020040010000034 виділено матеріали кримінального провадження відносно особи ОСОБА_6 в інше кримінальне провадження № 62023170030000920.

11 липня 2023 року у зв`язку із не встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 , постановою прокурора його оголошено у розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170030000920 зупинено.

28 червня 2024 року слідчим суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 , з метою його приводу до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно листа Посольства України в Йорданському Хашимітському Королівстві ОСОБА_6 на теперішній час перебуває в м. Амман (Йорданське Хашимітське Королівство).

Постановою слідчого від 07 серпня 2024 року ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук, про що слідчим внесено відповідні відомості в ЄРДР.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_6 конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст.177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК (ч.2 ст.177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, прокурор посилається на те, що наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних (обвинувачених) експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Так, згідно листа Посольства України в Йорданському Хашимітському Королівстві ОСОБА_6 на теперішній час перебуває в м. Амман (Йорданське Хашимітське Королівство).

Вищевикладені обставини, а також фактичне перебування за межами України та відсутність на території України протягом тривалого часу свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та органу досудового розслідування за кордоном з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Постановою слідчого від 11 липня 2023 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.

07 серпня 2024 року постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, потерпілих, іншого підозрюваного, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4 ст.95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст.615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих та іншого підозрюваного існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Ризик того, що підозрюваний має можливість впливати на спеціалістів та експертів існує, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При встановленні наявності вказаного ризику слід врахувати, що згідно листа Посольства України в Йорданському Хашимітському Королівстві ОСОБА_6 затримано м. Амман (Йорданське Хашимітське Королівство) за звинуваченням у виробництві наркотичних речовин відповідно до рішення Генерального прокурора суду Державної безпеки.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя позбавлений можливості застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки таке питання буде розглядатися судом після затримання підозрюваного у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч.6 ст.193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Згідно абз.7 ч.4 ст.183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Оскільки ОСОБА_6 перебуває за межами території України та його оголошено у міжнародний розшук, розмір застави слідчий суддя не визначає.

З урахуванням вищевстановлених обставин кримінального правопорушення та наданих прокурором доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваний виїхав та перебуває за межами території України, підозрюваного оголошено у міжнародний розшук, то слідчий суддя, виходячи з положень ч.6 ст.193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 за його відсутності, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Заперечення захисника щодо необхідності залучення захисника для підозрюваного ОСОБА_6 на більш ранніх стадіях досудового розслідування не спростовують наведених вище доводів, оскільки будь-яких слідчих дій за участю ОСОБА_6 , у яких міг би приймати участь його захисник, не проводилось. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 йому було залучено захисника за призначенням.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.177, 183, 189, 190, 193, 369-372 КПК України, слідчий суддя –

ухвалив:

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5  про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

В порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307  КК України, у кримінальному провадженні №62023170030000920, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2023 р., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч.6 ст193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.

Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 .

Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя                                                                                                                         ОСОБА_1