УХВАЛА

19 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 639/3093/23

провадження № 51-3924ск24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 грудня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 липня 2024 року щодо останньої,

встановив:

Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на указані вище судові рішення щодо засудженої ОСОБА_5 , де ставить питання про їх скасування через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність й призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 4 ст. 427 КПК касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 50 КПК передбачено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

В підтвердження своїх повноважень на захист засудженої ОСОБА_5 захисник ОСОБА_4 додав лише копію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_5 , натомість копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до касаційної скарги не додано.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються, проте, в недотримання зазначеної норми, захисник до касаційної скарги не додав копій оскаржених ним судових рішень.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому, за приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, керується фактичними обставинами, встановленими місцевим та апеляційним судами, і перевіряє лише правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.

Отже, доводи касаційної скарги, які зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій фактичними обставинами кримінального провадження, не є предметом перегляду суду касаційної інстанції, а відносяться до компетенції перевірки апеляційного суду.

Захисник в касаційній скарзі, серед інших, наводить загальні твердження щодо того, що не було допитано операторів ТОВ «НОВА ПОШТА», проте не обґрунтовує в чому саме виявляється порушення норм кримінального процесуального закону в цій частині, де не зазначає чи були у сторони захисту відповідні клопотання про допит цих свідків, якщо так, то чи були вони предметом розгляду суду першої чи апеляційної інстанцій та яких норм процесуального закону було порушено цими судами щодо їх розгляду.

В контексті порушення вимог закону про безпосередність дослідження доказів, захисник також указує про те, що не було допитано двох свідків. Разом з тим, не конкретизує яких саме свідків не було допитано судами першої та апеляційної інстанції, не зазначає, чи було вирішено питання про допит цих свідків в суді першої інстанції в порядку ст. 349 КПК, або в суді апеляційної відповідно до ч. 3 ст. 404 цього Кодексу, якщо так, то яких порушень КПК було допущено судами при вирішенні відповідних клопотань.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, а з огляду на положення ч. 1 ст. 26 цього Кодексу, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Отже, з урахуванням зазначених засад кримінального провадження та приписів ч. 2 ст. 433 КПК, вимоги касаційної скарги мають бути обґрунтованими доводами, змістом яких охоплюються належні підстави до їх задоволення.

Крім того, захисник у скарзі наводить доводи про недопустимість доказів внаслідок допущеного, на його переконання, порушення працівниками поліції права ОСОБА_5 на захист під час складання протоколу огляду місця події через проведення особистого обшуку всупереч її волі. В той же час указує про добровільну видачу засудженою флакона з таблетками та добровільне розблокування мобільного телефона, а також про звернення за дозволом на проведення слідчих дій до слідчого судді. З огляду на це касаційна скарга містить суперечливе обґрунтування порушення права на захист без посилання на конкретні норми КПК, які, на переконання захисника, були недотримані під час проведення слідчих дій, в аспекті приписів п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, як підстави до скасування судових рішень.

Також, висуваючи в касаційній скарзі вимогу про скасування оскаржених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, захисник не указує про такі порушення кримінального процесуального закону, які би відповідно до положень ст. 415 КПК слугували підставою для призначення нового розгляду саме у суді першої інстанції та не можуть бути виправлені апеляційним судом.

В касаційній скарзі захисник, серед інших, наводить доводи про невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості кримінального правопорушення та її особі через суворість. При тому, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого за ст. 414 КПК визнається таке покарання, що вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом та тим видом і розміром покарання, яке би мало бути призначене, касаційна скарга не містить обґрунтування явної невідповідності призначеного судом за ч. 3 ст. 311 Кримінального кодексу України (далі - КК) покарання, яке призначене у мінімальному розмірі, та в ній відсутні мотиви до спростування висновків судів в цій частині.

До того ж, вказані доводи суперечать тим доводам касаційної скарги, де йдеться про неправильну кваліфікацію дій засудженої за ч. 3 ст. 311 КК, що теж не сприяє належному встановленню меж касаційного розгляду.

Крім того, в обґрунтування невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої захисник формально посилається на приписи ст. 69 КК, однак відповідних мотивів до її застосування не наводить.

Зазначені вище недоліки касаційної скарги перешкоджають Суду належним чином визначити межі касаційного розгляду.

Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 вказаного Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.

Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.

Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.

Керуючись ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання.

Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3