Справа № 953/17023/21

н/п 1-в/953/241/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із закінченням строків виконання обвинувального вироку,

ВСТАНОВИВ

Начальник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із закінченням строків виконання обвинувального вироку Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2021, яким ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Подання мотивоване тим, що дворічний строк виконання покарання за вищезазначеним вироком сплив 09.12.2023. Оскільки покарання у виді штрафу не було замінене іншим видом покарання, відсутні обставини, які є підставою для переривання або зупинення перебігу давності, то відсутні правові перешкоди для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст. 80 КК України, тобто у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Представник органу пробації в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином.

Прокурор надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, проти задоволення подання заперечує.

Засуджена в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та місце слухання справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини:

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 17 000,00 грн. Вирок набрав законної сили 09.12.2021.

05.01.2022 вказаний вирок прийнято до виконання Київським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Згідно з матеріалами особової справи № 2/2022, заведеної Київським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області на засуджену ОСОБА_4 , органом пробації здійснювалися заходи, направлені на встановлення місця проживання/перебування засудженої ОСОБА_4 . Однак, місцезнаходження засудженої встановлено не було. Окрім того, органом пробації не встановлені причини несплати штрафу, наявності джерел доходів у засудженої.

Ухвалами Київського районного суду м. Харкова від 06.09.2022, 01.12.2022, 22.02.2023, 13.09.2023 було відмовлено у задоволенні подань Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про заміну несплаченої суми штрафу іншим покаранням стосовно засудженої ОСОБА_4 ..

Відповідно до ч.1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно із положеннями статті 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Зазначена норма кримінального процесуального закону передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання. Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, яка засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Відповідно до ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання.

Отже, вказане положення свідчить, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності. Проте ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми.

Зокрема, редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК України, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини кримінального кодексу України. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання під час застосування ч. 3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

З наданих суду матеріалів вбачається, що факт ухилення ОСОБА_4 від виконання покарання, призначеного за вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2021, за належною процедурою судом встановлено не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення визначеного строку засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину. Відповідно до довідки № 24-12122023/63300 (а.с. 81), станом на 12.12.2023 ОСОБА_4 не вчинила нового правопорушення.

Отже, оскільки в матеріалах відсутні дані, які б свідчили про ухилення засудженої від відбуття покарання, зокрема притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України, та про вчинення нею нового злочину до закінчення строку давності, то суд немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинився чи переривався.

Зважаючи на те, що дворічний строк виконання покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2021 сплив 09.12.2023, суд дійшов висновку щодо необхідності звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку на підставі ст. 80 КК України.

Керуючись ст.80 КК України, ст. 539 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2021 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, у зв`язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_1