Справа № 148/1376/24

Провадження №2-а/148/26/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 серпня 2024 року         м. Тульчин

Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді  Саламахи О.В.,

за участю секретаря  Семенової М.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов мотивований тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №24/1186 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17.05.2024, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП за те, що він 19.05.2023 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою, та на нього накладено штраф у розмірі 3400 грн.

Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки, згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Тобто приписами ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень, також, зі змісту вказаної статті вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

3 огляду на те, що на час винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ч. 1 ст. 38 КУпАП, позивач просить визнати протиправною постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №24/1186, скасувати її та закрити провадження у справі. Також, просить поновити йому строк для оскарження, оскільки під час розгляду про адміністративне правопорушення позивач присутнім не був, а копію оскаржуваної постанови ним отримано 06.06.2024 засобами поштового зв`язку.

Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якої просить відмовити у задоволення позовних вимог, за наступних обставин.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, відповідно до частини 2 статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» на території України оголошена та проводиться загальна мобілізація.

Позивачу 16.05.2023 вручена повістка № B2/2770 з вимогою прибути 19.05.2023 до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , для проходження медичного огляду військово-лікарською комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується розпискою про отримання повістки № B2/2770.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлено про необхідність з?явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач проігнорував виклик і у визначений час до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_3 не з?явився, не пройшов медичний огляд, таким чином, не виконав обов?язки визначені в Законі Україні «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов?язок і військову службу», що підтверджується рапортом старшого офіцера відділення рекрутингу та комплектування першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З метою притягнення до адміністративної відповідальності, 03.05.2024, офіцером відділення рекрутингу та комплектування другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшим лейтенантом ОСОБА_3 , складено адміністративний протокол № 2/24/173, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Про те, що розгляд справи про вчинення позивачем, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відбудеться 17.05.2024 о 10:00 год, в кабінеті № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у протоколі № 2/24/173.

Окрім цього, позивачу вручений примірник протоколу, а також, роз?яснені права, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченими в ст. 268 КУпАП та статті 63 Конституції України, що також підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у протоколі № 2/24/173.

На розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 , 17.05.2024 о 10:00 год, ОСОБА_1 не прибув, у зв`язку з цим, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до вимог чинного законодавства, справу розглянуто без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача зазначає, що позивач помилково вважає, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закінчився, оскільки неприбуття за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 це триваюче правопорушення і виражається у тривалому невиконанні вимог законодавства.

Таким чином, не з?явившись по повістці у визначений строк, час та місце, ОСОБА_1 , не виконав свої обов?язки, які передбачені в ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 3, абз. 2, 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до копії розписки № В2/2770 від 16.05.2023, ОСОБА_1 отримав повістку про виклик до 2-го ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08:00 год 19.05.2023 (а.с. 22).

Згідно рапорту старшого офіцера другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 капітана ОСОБА_4 від 19.05.2023, військовозобов`язаний ОСОБА_1 отримав повістку № В2/2770, про те, що останній зобов`язаний з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08:00 год 19.05.2023. На визначену дату останній не з`явився (а.с. зворотній бік 22).

Відповідно до протоколу № 2/24/173 від 03.05.2024, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, оскільки, військовозобов`язаний ОСОБА_1 19.05.2023 не прибув до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , цим не виконав обов`язок, порушив абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 23).

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №24/1186 від 17.05.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, оскільки, він 19.05.2023 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою, та на нього накладено штраф у розмірі 3400 грн (а.с. 24, 25).

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення) передбачена в разі повторного протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Відповідно до ст. 235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно зі ст. 1 вищезазначеного Закону встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до абзацу 16 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зміст мобілізаційної підготовки становить, у тому числі, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

Згідно ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов`язані, зокрема, сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки у їхній роботі в мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII, громадяни зобов`язані: - з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;

Згідно пункту 3 зазначеного Указу Президента, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39 ,41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації. Згідно з цим Указом призову на військову службу за мобілізацією підлягають військовозобов`язані та резервісти.

Згідно зі ст. 65 Конституції України, частини першої ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок). Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов`язані подати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на їх вимогу відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік яких вони здійснюють.

Згідно п. 2 Порядку, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

За правилами ст. 283 КУпАП постанова, серед іншого, повинна містити дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

В силу ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Об`єктом адміністративного проступку за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (формальний склад). Суб`єкт адміністративного проступку як громадяни, так і посадові особи. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Днем вчинення правопорушення є 19.05.2023. Постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №24/1186 винесена 17.05.2024, тобто з пропуском двохмісячного строку з дня його вчинення.

Суд вважає безпідставними твердження відповідача, що вказане правопорушення є триваючим, оскільки днем вчинення правопорушення є 19.05.2023, день коли особа мала з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак не з`явився.

Рапортом від 19.05.2023, повідомлено начальника відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 про неявку ОСОБА_1 .

Крім того, відомостей про те, що позивач має з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 в інші дати, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З наведеного суд вважає, що при винесенні вказаної постанови посадовою особою не з`ясовано всіх обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, чи не закінчилися на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вважає доведеними обставини, на які посилається позивач, постанова №24/1186 від 17.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП винесена з порушенням норм чинного законодавства, а за наслідком є неправомірною, тому суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.

Позивач у позовній заяві просить суд поновити строк звернення до суду.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що дійсно, позивач отримав оскаржувану постанову 06.06.2024 засобами поштового зв`язку, тому звернувся до суду 11.06.2024, тобто строк звернення до суду є пропущеним з поважних причин, тому суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про скасування постанови підлягає поновленню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 605,60 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, 38, 210-1, 288, 292, 293 КУпАП, ст. 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 24/1186 від 17.05.2024, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: