Справа № 143/547/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2024 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря Москаленко С.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною 3-х років, -

встановив:

зміст позовних вимог.

12.06.2024 позивач звернулась до Погребищенського районного суду Вінницької області з позовом, за змістом якого просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дати звернення до суду, та на своє утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн., щомісяця до досягнення дитиною трьох років, починаючи стягнення з дня подачі позову.

Поданий позов обґрунтовується тим, що 16.09.2022 Погребищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), сторони зареєстрували шлюб.

31.10.2023 від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 .

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.11.2023 вказаний шлюб розірвано.

На даний час сторони не проживають спільно. Дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на її повному утриманні. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від батьківського обов`язку утримувати свою малолітню дитину, є працездатною особою, на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб не має, позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на дитину та на своє утримання, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та потребує матеріальної допомоги.

Рух справи та позиції сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 12.06.2024, справа №143/547/24 передана на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 12)

13.06.2024 на виконання вимог ч.8 ст. 187 ЦПК України, суд отримав відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 (а.с. 13).

13.06.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 14).

19.06.2024 позивачем долучено до матеріалів справи витяг №2258 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (а.с. 18).

03.07.2024 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

19.07.2024 на адресу суду відповідачем подані пояснення на позовну заяву, які суд розцінює як відзив на позовну заяву. Вказані пояснення надійшли до суду із порушенням порядку їх подання та пропуском процесуального строку на вчинення відповідних процесуальних дій, однак позивач у судовому засіданні 15.08.2024 не заперечувала проти їх прийняття. У поясненнях відповідач визнає повністю позовні вимоги щодо стягнення аліментів на дитину та заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на матір дитини, оскільки є непрацюючим, на обліку в Державній службі зайнятості не перебуває та не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років (а.с. 27-37).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 43).

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Встановлені судом обставини справи.

16.09.2022 Погребищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зареєструвано шлюб між сторонами.

31.10.2023 від вказаного шлюбу народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.11.2023 у справі №143/915/23 шлюб між сторонами розірвано (а.с.7-8).

Встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПСЗН Вінницької РДА та отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні 1-ї дитини, що підтверджується довідкою №35-12/7-552 від 22.05.2024.

Відповідач ОСОБА_2 не працює, в Державній службі зайнятості на обліку не перебуває, фізичною особою-підприємцем не зареєстрований, що підтверджується копією його трудової книжки, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідки №188 від 10.07.2024 (а.с. 30-35).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Частиною 3 ст. 181 СК визначено, що аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідності до ч. 1 ст. 199 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позов.

Слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.

Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

За таких обставин, оцінивши зібрані в матеріалах справи докази, врахувавши, що малолітній син проживає з позивачем, відповідач позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дитину визнає, суд присуджує аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду, та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Отже, передумовою стягнення аліментів такої категорії є додержання двох умов: проживання дитини у одного з подружжя та можливість другого з подружжя надавати матеріальну допомогу.

Відповідно ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що на даний час дитина сторін проживає з позивачем, а отже позивач наділена правом звернення до суду з вимогами про стягнення аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трьох років.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Отже, для призначення судом утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років від чоловіка - батька дитини, суд має дослідити, чи проживає з позивачем дитина, матеріальне становище дружини, з якою проживає дитина, правового значення не має, а вирішальним є наявність у чоловіка - батька дитини можливості надавати матеріальну допомогу дружині.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Частиною ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини, оскільки доказів, що у відповідача є можливість надавати таку матеріальну допомогу дружині, матеріали справи не містять та суду не надано.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 оскільки позивач у силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною 3-х років - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дати звернення до суду, тобто 12.06.2024 до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у виді судового збору, що підлягає стягненню за позов про стягнення аліментів, що становить 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 19.08.2024.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя