Справа № 2-2861
2007 рік
РІШЕННЯ
іменем України
21 грудня 2007 року Торезький міський суд Донецької області у складі: Головуючого-судді Сенчишина Ф.М.
При секретарі Лук’яновій І.Ю.
за участю представника позивача Фоміна С. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
ВСТАНОВИВ:
Згідно позову, 31 серпня 2007 року робітниками Харцизьких електричних мереж складений акт про звіряння взаєморозрахунків № 140803142 по сплаті за спожиту елетроенергію з побутовим абонентом ОСОБА_2 Споживач не звернувся до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати, тому на 31 серпня 2007 року фактична заборгованість складає 1009 гривень 75 копійок.
Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та понесені ним судові витрати.
Представник позивача Фомін Сергій Анатолійович в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та фактичні обставини, на яких вони грунтуються.
Належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про причини неявку суду не повідомив.
На підтвердження заявлених вимог позивачем надані та досліджені судом наступні докази:
копія лицьового рахунку відповідача;
На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини:
Відповідач ОСОБА_2 мешкає за адресою АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії. Позивач з січня 1996 року по серпень 2007 року поставляв відповідачу електричну енергію, яку відповідач споживав. Позивачем, згідно затверджених тарифів здійснювалося нарахування за поставлену електроенергію, яке відповідачем не оплачувалося. ВАТ "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж за вказаний період була нарахована та станом на 31 серпня 2007 року не сплачена відповідачем заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 1009 гривень 75 копійок.
Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року, споживання споживачем енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно п. 20 "Правил користування електричною енергією для населення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.
Згідно ст. 219 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, суд виходить з того, що сторони уклали договір постачання позивачем відповідачу електричної енергії, оскільки позивач поставляв відповідачу електричну енергію за місцем його помешкання, а відповідач споживав її. Отже сторони досягли згоди щодо істотних умов договору постачання, а саме, що позивач буде постачати відповідачу за плату електричну енергію. Враховуючи, що норми якості електричної енергії та тарифи оплати за неї визначаються не домовленістю сторін, а нормативно - правовими актами, суд вважає доведеним факт погодження сторонами цих істотних умов з моменту досягнення згоди щодо самого факту постачання, у межах, визначених нормативно — правовими актами, чинними у відповідний період. Оскільки відсутні письмові докази на підтвердження узгодження сторонами строку внесення платежів, судом встановлено, що розрахунковим періодом для оплати спожитої електроенергії є календарний місяць, а плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Нарахування позивачем оплати за поставлену електричну енергію відповідає затвердженим тарифам та відповідачем не оспорювалося.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів та інших правочинів.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Таким чином, відповідач належним чином не виконував своє зобов’язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електричну енергію, прострочивши виконання грошового зобов’язання. Суд враховує, що позивачем заявлено позовні вимоги в тому числі про стягнення заборгованості яка склалася до 31 серпня 2004 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності. Разом з тим, за відсутності заяви сторін, суд позбавлений можливості з власної ініціативи застосувати строк позовної давності. Тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім і документально підтверджені судові витрати з оплати інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.
Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідачки в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 гривня.
Керуючись п. 20 "Правил користування електричною енергією для населення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року, ст. ст. 208, 219, 509, 526, 530, 625, 714, 901, 903 ЦК України, та ст. ст. 10, 11, 60, 212, 224 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію -задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1, на користь Харцизьких електричних мереж на розрахунковий рахунок № 260323021292 ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ "Ощадбанк", код ОКПО 00130932, МФО 335106 заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 1009 (одна тисяча дев’ять) гривень 75 (сімдесят п’ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харцизьких електричних мереж на розрахунковий рахунок 26006301460004 у відділенні Промінвестбанку України м. Тореза, МФО 334282, код ОКПО 00130932 судові витрати з оплати інформаційно технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідач, який не з’явився у судове засідання, може подати до Торезького міського суду Донецької області заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення надруковане в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.