Справа № 2-2405/2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Горейко М. Д.
секретаря: Гаврилюк Н.Я.
з участю позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини за заповітом, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини за заповітом після померлої бабусі ОСОБА_3, посилаючись на те, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В 1999 році своїм заповітом вона заповіла йому все своє майно, яке складалось з двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та дачної ділянки в садово-городньому товаристві "За мир". Після служби в армії в 1999 році він повернувся проживати в квартиру АДРЕСА_2, де проживала його мама, відповідачка по справі. В 2000 році бабуся захворіла і також перейшла проживати на вулицю Бельведерську. В них склалось скрутне матеріальне становище і після смерті бабусі він вирішив поїхати на заробітки. Перед від'їздом на сезонні роботи його мама обманним шляхом спонукала до нотаріальної контори написати заяву про відмову від спадщини, мотивуючи тим, що оформлення на неї довіреності для прийняття спадщини буде дорого коштувати, а по його приїзду з заробітків вона перепише на нього квартиру. Не знаючи діючого законодавства і повністю довіряючи своїй мамі, він подав таку заяву в нотаріальну контору. Повернувшись із заробітків, він зареєструвався на проживання в цій квартирі, одружився, і почав настоювати на оформленні на нього квартири бабусі. Однак, мама віддала йому ключі від квартири, але відмовляється документально оформити на нього квартиру.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні, не заперечуючи обставин написання позивачем в нотаріальну контору заяви про відмову від спадщини, ствердила, що в неї не було наміру обманути сина. В них дійсно було скрутне матеріальне становище. Грошей на оформлення довіреності не було, а спадщину треба було оформляти. На сьогоднішній день вона не заперечує проти проживання сина в успадкованій квартирі, але документально на нього оформити квартиру не бажає, так як в неї є два сини. Позивач женився і живе в селі в батьківській хаті його дружини, так що квартири йому не потрібно. Він не несе витрат по оплаті комунальних послуг, що подаються в квартиру, у зв'язку з чим виникла велика заборгованість перед комунальними службами. Вона пропонувала йому оплатити борг і йти жити в квартиру, але його цікавить тільки юридичне оформлення на нього квартири. Тому в неї виник сумнів про його бажання продати квартиру, у зв'язку з чим вона не хоче переписувати на нього квартиру.
Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог не з'явився в судове засідання, про час і місце судового розгляду повідомлений у встановленому порядку. Причину неявки суду не повідомив. З урахуванням обставин справи суд вважав можливим розгляд справи за відсутності представника.
Заслухавши пояснення сторін дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про смерть серії 1-НМ №НОМЕР_1, виданого 03.09.2001 року (а.с. 52) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Відповідно до заповіту від 08.12.2000 року (а.с.56) вона на випадок своєї смерті заповіла все своє майно ОСОБА_1. Заповіт був посвідчений Першою Івано-Франківською міською нотаріальною конторою 08.12.2000 року по реєстру № 1д-919, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заповітів, номер витягу 1667740 (а.с.54). Витяг наданий у зв'язку з заведенням спадкової справи 04.10.2002 року.
Заявою від 04.10.2002 року, адресованою в Першу Івано-Франківську державну нотаріальну контору (а.с. 51) ОСОБА_1 відмовився від належної йому спадщини згідно наведеного заповіту. У зв'язку з такою відмовою від спадщини, відповідно до ст. 1261 ЦК України з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину 04.10.2002 року звернулась в нотаріальну контору спадкоємець за законом - дочка померлої ОСОБА_2 (а.с.50). Згідно наданих в спадкову справу правоустановчих документів спадкодавцю на праві власності належала квартира по вул. Драгоманова, 12/42 (а.с.55) та земельна ділянка, розташована на території Крихівецької сільської ради в садівничому товаристві "За мир", сад №НОМЕР_2 (а.с.60).
23 січня 2004 року Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 (а.с.61).
Частиною 1 ст. 1273 ЦК України встановлено право спадкоємця за заповітом відмовитися від прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1274 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених ст.230 ЦК України, за змістом якої правочин може бути визнаний судом недійсним якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення.
За змістом ч.1 ст.229 ЦК України істотне значення має введення сторони в оману щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін.
Оцінюючи доводи сторін, суд приймає до уваги твердження позивача про те, що він відмовився від прийняття спадщини за заповітом померлої його бабусі ОСОБА_3 під оманою матері ОСОБА_2, яка пообіцяла по його поверненні із заробітків переписати на нього успадковану квартиру, чого вона сама не заперечила в судовому засіданні. Однак, обіцянки не виконала. тобто . ЇЇ посилання на те, що вона не заперечує проти його проживання в цій квартирі, він не оплачує комунальні послуги та має намір продати цю квартиру не заслуговують на увагу, оскільки з приводу цього ніяких домовленостей між сторонами не було. Крім того, такі доводи відповідачки свідчать про введення позивача в оману щодо його прав та обов'язків на квартиру, яку він відповідно до заповіту повинен був успадкувати, ставши її власником, а не користувачем, як це пропонує йому відповідачка.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 1273 ч.1; 1274 ч. 5; 229 ч.1 ЦК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати недійсною відмову ОСОБА_1 від прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 08.12.2000 року державним нотаріусом Першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори Кіцулою О.М., зареєстрованого в реєстрі за 31Д-919, після померлої ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідані під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Горейко М. Д.