РІШЕННЯ                         cправа № 2-1031/2010р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 Гусятинський районний суд Тернопільської області        

11 листопада 2010 року

в складі :    головуючого суду           Козяр Л.В.

             при секретарі                Стасюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гусятині справу за позовною заявою   ОСОБА_2 до Саджівецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно  ,-  

          ВСТАНОВИВ:    

      Позивач звернувся до суду із позовом до   Саджівецької сільської ради про визнання права власності   на 1/5 житолового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 і після її смерті залишилось спадкове майно, якого він є спадкоємцем за заповітом. Після смерті матері позивач відразу вступив в оперативне володіння майном, так як являвся її спадкоємцем. Просить визнати за ним право власності на 1/5 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3  

 В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримує і просить задовольнити позов.

 Відповідач подав суду заяву, в якій позовні вимоги визнає і просить справу слухати в їх відсутності.

 Дослідивши та оцінивши здобуті в судовому засіданні докази, суд встановив слідуючі факти.

Як вбачається із ксерокопій свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 16 січня 2002 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.  

 ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_3, що вбачається із заповіту від 02.04.1999 року.

 Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_3 є власницею 1/5 частки даного житлового будинку.

 Спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 являється її син ОСОБА_2, що вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВМТ №859574 від 17.08.2010 року.

Рішенням реєстратора №521 від 13.09.2010 року було відмовлено позивачу у реєстрації права власності на 1/5 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.

 Постановою державного нотаріуса Гусятинської державної нотаріальної контори вих.№695/01-14 від 29.09.2010 року позивачу відмовлено в отриманні свідоцтві про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, посилаючись на те, що відповідно до вимог ст. 346 ЦК України смерть власника є підставою для припинення права власності, а також відповідно до листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21 лютого 2005 року: „у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація об’єкта права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись в судовому порядку”.

 Смерть власника являється однією із підстав для припинення права власності, що випливає із норм статті 346 Цивільного кодексу України.

 Із статті 328 Цивільного кодексу України слідує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.  

 Вивчивши матеріали справи, вислухавши п позивача, суд прийшов до висновку, що оскільки із смертю ОСОБА_3 припинилось її право власності на домоволодіння, а позивач являється спадкоємцем, то позовні вимоги слід задовольнити, визнавши право власності на 1/5 частку житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами.

 На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 57 ЦПК України, ст.328, п.11 ч.1 ст. 346, 1233, 1261, 1268 ЦК України,-

              ВИРІШИВ:  

 Позовні вимоги задовольнити.

 Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право власності на 1/5 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

 Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана  протягом 10 днів до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд  з дня проголошення рішення суду.        

 Суддя – підпис

З оригіналом вірно:

Голова Гусятинського районного суду                          Г.М.Римар