Справа № 2  -8533  /2010  

РІШЕННЯ    

і м е н е м   УКРАЇНИ  

05 листопада             2010 року               місто Сімферополь  

  Центральний районний суд  м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим в складі:  

Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі Боровікової І.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом та за уточненим позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інститут Шельф» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення вихідної допомоги, стягнення суми за час затримки виплати заробітної плати  

встановив:  

  Позивачка звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила та на розгляді якого наполягала про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення вихідної допомоги, стягнення суми за час затримки виплати заробітної плати, мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що 05.01.2005 р. вона була прийнята на роботу до відповідача, протягом певного періоду часу вона не отримувала заробітну плату, у зв’язку з чим станом на 23.07.2010 р. у нею утворилась заборгованість по заробітній платі у сумі 19003 грн. 40 коп.,  однак на теперішній час заробітна плата частково була сплачена та залишок заборгованості по заробітній платі складає 18 629 грн. 03 коп. Позивачка звільнилася з роботі за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України у зв’язку з систематичним порушенням трудового законодавства, яке відобразилося в тому, що відповідач не сплачував заробітну плату. В день звільнення відповідач заборгованість по заробітній платі не виплатив. Просить стягнути з відповідача вихідну допомогу у розмірі 5696 грн. 34 коп., а також 6308 грн. 84 коп. за час затримки виплаті заробітної плати у розмірі 6308 грн. 84 коп., а усього просить стягнути 30 634 грн. 21 коп.  

  Позивачка до судового засідання не з'явилася, надала суду заяву щодо слухання справи в його відсутність.  

  Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в його відсутність.  

  Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.  

  Судом встановлено, що 05.01.2005 р.  позивачка була прийнята відповідачем на роботу на підставі наказу  № 1  

  26.07.2010 р. позивачка була звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу № 268-к від 23.07.2010 р., при цьому в наказі було вказано, що позивачка звільнена без надання вихідної допомоги.  

  На час звільнення заборгованість по заробітній платі складала 19003 грн. 40 коп.  

  Як випливає з позовної заяви, після звернення з позовом до суду заборгованість по заробітній платі була часткового погашена та на теперішній час вона складає  18 629 грн. 03 коп.  

  Відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України  робітник має право розірвати трудовий договір, укладений на невстановлений строк, попередив про це власника чи уповноважений їм орган письмово за дві неділі.  

  Робітник має право у встановлений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник чи уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.  

  Відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України якщо трудовий договір розірваний на підставі ст. 38 КЗпП України у разі порушення власником чи уповноваженим ним органом законодавства про працю, робітнику виплачується вихідна допомога у розмірі, встановленим колективним договором, але не менш тримісячної середньої заробітної плати.    

  Так, судом встановлено, що позивачка звільнилася за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, однак як на підставу звільнення вона посилається на порушення законодавства про працю, а саме несвоєчасну виплату заробітної платі у разі чого заборгованість по заробітній платі склала 18 629 грн. 03 коп., таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що вимоги позивачки щодо стягнення вихідної допомоги у розмірі 5696 грн. 34 коп. підлягає повному задоволенню ( 1898 грн.  78 коп. х 3 місяця).  

  Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, яки повинні бути виплачені працівнику, проводиться в день звільнення.  

  Як встановлено, в день звільнення розрахунок по заборгованості з заробітної плати позивачці сплачений не був, до теперішнього часу заборгованість по заробітній не сплачений.  

  Відповідно до ст.  117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника чи уповноваженого їм органа робітнику сум в строки, встановлені ст. 117 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.  

  Як встановлено, позивачка згодна з сумою заборгованості по заробітній платі, часткове погашення заборгованості у сумі 374 грн. 37 коп. не свідчить про погашення заборгованості по заробітній платі, а тому вимоги позивача щодо стягнення середньої заробітної плати за весь час затримки виплати заробітної плати підлягають повному задоволенню.  

  Суд погоджується з розміром суми розрахунку середньої заробітної плати за весь час затримки, виходячи з часу звільнення та по день розгляду справи (  1898 грн. 78 коп. х 3 місяця + (1898 грн. 78 коп.: 31 день х 10 днів) 308 грн. 84 коп.  

  Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.  

  Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.  

  Керуючись ст. 38, 47, 116, 117, 233 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд    

  Вирішив:  

Позовні вимоги та уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача ТОВ «Інститут Шельф» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення вихідної допомоги, стягнення суми за час затримки виплати заробітної плати – задовольнити.  

Стягнути з ТОВ « Інститут Шельф» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі  18 629 грн. 03 коп.  

Стягнути з ТОВ « Інститут Шельф» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 5696 грн. 34 коп.  

Стягнути з ТОВ « Інститут Шельф» на користь ОСОБА_1 середньо заробітну плату за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі  6308 грн. 84 коп.  

Стягнути з ТОВ «Інститут Шельф» на користь держави судовий збір у сумі 306 грн. 34 коп.  

Стягнути з ТОВ «Інститут Шельф» на користь держави витрати на інформаційне – технічний розгляд справи у розмірі 120 грн.  

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Криму через Центральний районний суд  м. Сімферополя    шляхом подачі  в 10 – денний  строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.  

  Суддя: