Справа № 2а-2223/2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Горейко М. Д.
секретаря: Гаврилюк Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними дії щодо виплати разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення для громадян, які були евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, не в повному обсязі, стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 2157 грн., -
встановив:
Позивачка звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними дії щодо виплати разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення для громадян, які були евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, не в повному обсязі, стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 2157 грн.
Позов обґрунтувала тим, що вона являється евакуйованою з м. Прип'ять та відноситься до ІІ категорії осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС, а тому має право на пільги, встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі і на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі, визначеному ст. 48 наведеного Закону, згідно якої така допомога для громадян, які були евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, встановлена в розмірі 3-х мінімальних заробітних плат. В 2009 році мінімальна заробітна плата становила 744 грн. Вона отримала 75 грн. грошової допомоги на оздоровлення. Тому недоплата становить 2157 грн. На її звернення про нарахування та виплату недоплаченої суми допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач відповів відмовою. Тому просила про захист порушеного права.
Ухвалою суду від 26.08.2010 року замінено відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради на правонаступника Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою у розписці до судової повістки. Своїм правом на подання письмового відзиву щодо позовних вимог відповідач не скористався.
З урахуванням положень ч.2 та 4 ст. 128 КАСУ суд ухвалив про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідно до ст. 41 ч. 1 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права громадянки, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році, на отримання належного розміру разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є громадянкою, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році, відноситься до другої категорії, та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для громадян, які були евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Івано-Франківською обласною державною адміністрацією 18.09.2009 року (копія на а. с. 5).
Право позивачки на одержання щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення відповідачем не оспорюється, що вбачається з його відповіді від 28.12.2008 року за №3030 (а. с. 7), а тому на підставі ч.3 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягає.
Згідно ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для евакуйованих із зони відчуження у 1986 році виплачується щорічна разова грошова допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п. 11 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" стаття 48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладена в новій редакції, якою встановлено, що для евакуйованих із зони відчуження у 1986 році щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Однак, згідно ст. 62 вищенаведеного Закону Кабінетом Міністрів України провадиться роз'яснення порядку застосування цього Закону, а не встановлюється розмір передбачуваних Законом пільг.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними наведені зміни, внесені п.11 розд. П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Таким чином, з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.48 вказаного Закону в попередній редакції, яка передбачає, що щорічна допомога на оздоровлення надається для евакуйованих із зони відчуження у 1986 році в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Незважаючи на чинність частини ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у попередній редакції станом на 2009 рік, відповідач провів виплату позивачці щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75 грн.
Згідно із положенням ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншого правового акту, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562.
За таких обставин дії відповідача щодо виплати позивачці допомоги на оздоровлення не в повному розмірі, встановленому ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2009 рік слід визнати неправомірними, та зобов'язати відповідача виплатити позивачці недоплачену суму разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2009 рік, виходячи з встановленого ст. 55 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2009 рік" розміру мінімальної заробітної плати на день такої виплати в 2009 році, з урахуванням сум виплаченої їй такої допомоги.
Оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати такої допомоги наділені органи праці та соціального захисту населення, то відсутні підстави для визначення у судовому порядку конкретного розміру оспорюваної допомоги за вказаний період.
На підставі наведеного, відповідно до ч. 4, 7 ст. 48, 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 55 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік", Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст. ст. 6-11, 17, п.2.ч.2.ст. 162 КАС України, керуючись ст. ст. 159-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради задоволити частково.
Визнати неправомірними дії Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік як евакуйованій з зони відчуження у 1986 році, не в повному розмірі, встановленому ст. 48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2009 рік.
Зобов'язати Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму разової щорічної допомоги на оздоровлення для евакуйованих із зони відчуження у 1986 році відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2009 рік, виходячи з встановленого ст. 55 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2009 рік" розміру мінімальної заробітної плати на день такої виплати в 2009 році, з урахуванням сум виплаченої їй такої допомоги.
У решті вимог в позові відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Горейко М. Д.