Справа № 2а-2410/2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 вересня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Горейко М. Д.
секретаря: Гаврилюк Н.Я.
з участю представника позивачки по довіреності від 20.03.2008 року за №1094 ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними дії щодо відмови у перерахунку щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стягнення недоплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 3386 грн., -
встановив:
Позивачка звернулась в суд з наведеним адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, посилаючись на те, що вона являється інвалідом ІІІ групи, інвалідність якої пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС та відноситься до І категорії осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС, а тому вона має право на пільги, встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення в розмірі, визначеному ст. 48 наведеного Закону, згідно якої розмір допомоги становить 4 мінімальних заробітних плати. За 2009 рік вона отримала разову грошову допомогу на оздоровлення значно нищу, ніж це передбачено Законом. На її звернення про перерахунок та виплату недоплаченої суми допомоги на оздоровлення в розмірі, що відповідає ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач відповів відмовою. Тому просила про захист порушеного права.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою у розписці до судової повістки. Своїм правом на подання письмового відзиву щодо позовних вимог відповідач не скористався. З урахуванням положень ч.4 ст. 128 КАСУ суд ухвалив про розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права інваліда - чорнобильця ІІІ групи на отримання належного розміру щорічної разової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.09.2003 року (копія на а. с. 4). Згідно довідки МСЕК №201974 їй повторно встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС (а. с.4 зв.).
Право позивачки на одержання щорічної допомоги на оздоровлення відповідачем не оспорюється, що вбачається з його відповіді від 15.02.2010 року за №К/247 (а. с. 6), а тому на підставі ч.3 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягає.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується щорічна допомога на оздоровлення, зокрема, для інвалідів ІІІ групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п. 11 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" стаття 48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладена в новій редакції, якою встановлено, що інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Однак, згідно ст. 62 вищенаведеного Закону Кабінетом Міністрів України провадиться роз'яснення порядку застосування цього Закону, а не встановлюється розмір передбачуваних Законом пільг.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними наведені зміни, внесені п.11 розд.П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Таким чином, з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.48 вказаного Закону в попередній редакції, яка передбачає, що щорічна допомога на оздоровлення надається інвалідам ІІІ групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Незважаючи на чинність частини ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у попередній редакції станом на 2009 рік, відповідач провів виплату позивачці щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 90 грн.
Згідно із положенням ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншого правового акту, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562.
За таких обставин дії відповідача щодо виплати позивачці допомоги на оздоровлення не в повному розмірі, встановленому ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2009 рік слід визнати неправомірними, та з урахуванням положень п. 2 ч.2 ст. 162 КАС України зобов'язати відповідача відновити порушене право позивачки на належний розмір щорічної разової допомоги на оздоровлення як інваліду ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками на ЧАЕС.
Оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати такої допомоги наділені органи праці та соціального захисту населення, то відсутні підстави для визначення у судовому порядку конкретного розміру оспорюваної допомоги за вказаний період.
На підставі наведеного, відповідно до ч.4 ст. 48, ч.7 ст. 48, 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 55 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік", Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст. ст. 6-11, 17, п.2.ч.2.ст. 162 КАС України, керуючись ст. ст. 159-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2009 рік.
Зобов'язати Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму разової щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2009 рік, виходячи з встановленого ст. 55 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2009 рік" розміру мінімальної заробітної плати на день такої виплати в 2009 році, з урахуванням сум виплаченої їй такої допомоги.
В решті вимог в позові відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Горейко М. Д.