Справа № 2 – 888
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 листопада 2010 року Сарненський районний суд Рівненської області
одноособово суддя Березень Ю. В.
при секретарі Кудіній А. Р.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1,
представників відповідача Мостовича А. П., Савчука В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сарни справу за позовом ОСОБА_4 до Сарненського районного військового комісаріату про поновлення на роботі, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Сарненського районного військового комісаріату про поновлення на роботі на посаду спеціаліста 1 категорії, визнання незаконним наказу № 10 від 19 лютого 2010 року про звільнення, в обґрунтування якого заявила, що обсяг роботи, недоліки в якій були виявлені перевірками Сарненського РВК, не входив до її кола службових обов’язків; в доповідній начальника служби Рівненського ОВК, яка стала підставою для передачі посади без її участі іншій особі та звільнення, були викладені недостовірні відомості; письмових пояснень перед звільненням від неї не вимагали.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_1 позов підтримали в повному обсязі, пояснивши, що перше стягнення у виді догани було формальним, документів „ДСК” вона не втрачала, звільнення пов’язане з бажанням керівництва призначити на її посаду іншу особу. Просили стягнути з відповідача втрачений заробіток за час вимушеного прогулу з 13 квітня 2010 року по 7 листопада 2010 року в сумі 10904 грн. 68 коп.
Представники відповідача Мостович А. П. та Савчук В. О. позову не визнали, пояснивши, що звільнення позивачки було правомірним. Наказом військового комісара Сарненського РВК від 6 серпня 2009 року за невиконання посадової інструкції ОСОБА_4 було оголошено догану, позивачці було запропоновано усунути виявлені недоліки, дотримуватись вимог керівних наказів щодо обліку, зберігання та поводження з носіями інформації з грифом обмеження доступу „Для службового користування”. Позивачка не зробила належних висновків, відношення до роботи не змінила, через її недбалість 29 грудня 2009 року була виявлена тимчасова відсутність двох документів „ДСК”, про що начальник служби захисту інформації ОСОБА_2. 4 лютого 2010 року доповів у Рівненський ОВК, запропонувавши притягнути ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за системні упущення в роботі. Просили відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані.
Судом встановлено, що позивачкою пропущений строк, встановлений ст. 233 КЗпП України, для подання заяви про поновлення на роботі. Зазначений строк підлягає відновленню судом з огляду на поважність причин його пропуску на підставі ст. 234 КЗпП України, оскільки позивачкою подана заява до закінчення строку, встановленого для виправлення недоліків при залишенні первинної заяви без руху.
Наказом відповідача № 140 від 31 жовтня 2006 року ОСОБА_4 переведена на посаду спеціаліста 1 категорії.
Посадовою інструкцією та функціональними обов’язками спеціаліста 1 категорії ОСОБА_4 передбачена діяльність з прийому, зберігання, відправки та перевірки документів „Для службового користування”, знати нормативні документи, що регулюють діловодство.
Наказом військового комісара Сарненського РВК № 60-о від 6 серпня 2009 року за невиконання посадової інструкції ОСОБА_4 оголошено догану позивачці було запропоновано усунути виявлені недоліки, дотримуватись вимог керівних наказів щодо обліку, зберігання та поводження з носіями інформації з грифом обмеження доступу „Для службового користування”.
Зазначений наказ позивачкою не оспорювався, стягнення у виді догани не було зняте, чого не заперечували сторони.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 кожен окремо підтвердили обставини неналежного виконання ОСОБА_4 своїх трудових обов’язків. 29 грудня 2009 року у сейфі позивачки була виявлена тимчасова відсутність двох документів з грифом „ДСК”. Після доповідної начальника служби захисту інформації ОСОБА_2. про недоліки в діловодстві 8 лютого 2010 року ОСОБА_4 було запропоновано написати пояснюючу, вона це зробити відмовилась, з 9 по 19 лютого 2010 року оформила „лікарняні”. 10 лютого 2010 року через необхідність збереження документи були передані іншій особі. При виході на роботу 19 лютого 2010 року її було звільнено, ознайомитись з відповідним наказом вона відмовилась.
Зазначені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами – актом проведення службового розслідування від 30 грудня 2009 року, рапортами працівників Сарненського РВК від 30 грудня 2009 року про тимчасову відсутність документів, актом перевірки наявності, правильності обліку та зберігання документів службового діловодства від 28 січня 2010 року, доповідними про стан організації та ведення службового діловодства від 4 лютого 2010 року, актами про відмову від написання пояснюючої записки від 8 лютого 2010 року, про відсутність на роботі від 9 лютого 2010 року, про відмову з ознайомленням з наказом про звільнення від 19 лютого 2010 року, листком непрацездатності.
Наказом військового комісара Сарненського РВК № 10 від 19 лютого 2010 року ОСОБА_4 звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором, на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Суд приймає як достовірні надані представниками відповідача докази в обґрунтування заявлених заперечень, на думку суду вони є достатніми для висновку про порушення позивачкою обов’язків працівника, визначених ст. 139 КЗпП України, звільнення позивачки здійснене на підставах та у відповідності до вимог трудового законодавства на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Оскільки звільнення позивачки було здійснено на підставі та у відповідності до вимог трудового законодавства, не підлягає задоволенню вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На підставі викладеного, ст. 36, 40 КЗпП України, керуючись ст.ст. 88, 209, 213, 215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Сарненського районного військового комісаріату про поновлення на роботі відмовити.
Звільнити позивачку від сплати судового збору на підставі ст. 4 п. 18 Декрету КМ України „Про державне мито”.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТУ ДСА в Рівненській області 37 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: