Справа  № 2-4229/2010р.

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 29 вересня 2010 року          

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Літвінової  І.А.    

секретар судового засідання  - Козак А.В.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом та звернення стягнення на заставне майно, -

  В С Т А Н О В И В:  

Позивач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції  АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції                           АТ «Райффайзен Банк Аваль»  заборгованості за кредитом  на загальну суму                       406843 (чотириста шість тисяч вісімсот сорок три) гривни 57 копійок, звернути стягнення на предмет застави  - автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель «CL 500», 2001 року випуску, шасі (кузов, рама) №  НОМЕР_3, реєстраційний №НОМЕР_4, зареєстрований РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 21 вересня      2006 року, належний ОСОБА_2, а також стягнути з відповідачів у солідарному порядку витрати по сплаті державного мита у сумі  1700, 00 гривен і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120, 00 гривен.  

При цьому представник позивача посилається на те, що 07 вересня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до 27-го Одеського відділення Одеської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль з заявою про надання кредиту в сумі       184 700, 00 /сто вісімдесят чотири тисячі сімсот/ гривень.

11 вересня 2007 року між відповідачем та позивачем було підписано кредитний договір про надання кредиту в сумі 184 700, 00 /сто вісімдесят чотири тисячі сімсот/ гривень строком по 11 вересня 2011 року зі сплатою 24 % річних за користування кредитними коштами.

Починаючи з 15 жовтня 2007 року  відповідач систематично  порушує умови договору, та існує прострочена заборгованість перед банком щодо погашення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами. Незважаючи на попередження про порушення умов кредитного договору та вимогу погасити заборгованість за кредитом, відповідач ОСОБА_3 зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків не виконує.

В якості забезпечення кредиту між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір застави транспортного засобу від 11 вересня 2007 року згідно з яким для своєчасного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором заставодавець заставив заставодержателю належний йому на праві приватної власності автомобіль, він є майновим поручителем за боржника, несе відповідальність перед заставодержателем у розмірі заставленого ним майна.

Станом на 25 лютого 2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_3 перед позивачем складає 406 843 (чотириста шість тисяч вісімсот сорок три) гривни 57 копійок.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнав.  

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні  протоколом Загальних Зборів  акціонерів Акціонерного поштово-пенсійного банку  «Аваль» №3б-36 від 21 квітня 2006 року прийнято рішення про зміну найменування Акціонерного поштово-пенсійного банку  «Аваль» на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», який став правонаступником за всіма правами та обов’язками  Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль».

Протоколом Загальних Зборів  акціонерів №3б-45 від 14 жовтня 2009 року прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», який  став правонаступником за всіма правами та обов’язками Відкритого акціонерного товариства «Раффайзен Банк Аваль».

У судовому засіданні встановлено, що 11 вересня 2007 року між відповідачем ОСОБА_3 та позивачем було підписано кредитний договір               № 014/0030/82/81600 про надання  кредиту в сумі 184700 (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот) гривен 00 копійок на строк до 11 вересня 2011 року зі сплатою 24 % річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 4 Кредитного договору № 014/0030/82/81600 від 11 вересня          2007 року Позивач повністю та в строки виконав зобов`язання по даному договору – видавши з позичкового рахунку готівкою через касу відділення Одеської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" Відповідачеві кошти в сумі 184 700, 00 /сто вісімдесят чотири тисячі сімсот/ гривен 00 копійок.

 В якості забезпечення кредиту між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір застави транспортного засобу від 11 вересня 2007 року, якій було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою С.І. та зареєстровано в реєстрі за №256.

Відповідно до п. 2 договору застави  для своєчасного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором заставодавець заставив заставодержателю належний йому на праві приватної власності автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель «CL 500», 2001 року випуску, шасі (кузов, рама) №НОМЕР_3, реєстраційний             №НОМЕР_4, зареєстрований РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 21 вересня 2006 року,  загальна заставна вартість автомобіля визначена сторонами в 284259 (двісті вісімдесят чотири тисячі двісті п’ятдесят дев’ять) гривен 00 копійок.

Згідно з п. 14. Договору застави  заставодавець, що є майновим поручителем за боржника, несе відповідальність перед заставодержателем у розмірі заставленого ним майна.

Відповідно до п. 16, 17 договору застави у випадку невиконання боржником будь-яких зобов'язань за кредитним договором, які передбачають дострокове звернення стягнення на заставне майно заставодержатель (Банк) має право дострокового звернення стягнення на предмет застави. Крім того, п. 19 договору застави передбачено, що спосіб звернення стягнення визначається заставодержателем на власний розсуд.

 Кредит було отримано відповідачем  ОСОБА_3,              11 вересня 2007 року, що підтверджується заявою на видачу готівки №R27/403-149, копія якої додана до матеріалів справи.

Відповідач, у свою чергу, не виконав умови ст. 5.1 Кредитного договору щодо часткового погашення кредиту та сплаті відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно в розмірі згідно з Графіком погашення кредиту. Починаючи з 15 жовтня 2007 року  відповідач систематично  порушує умови договору, та існує прострочена заборгованість перед банком щодо погашення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно з п. 6.6 кредитного договору у випадку невиконання відповідачем умов цього договору кредитор має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, нараховані процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно  п. 10.1. кредитного договору від 11 вересня 2007 року , за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.  

Згідно  з  п.6.6.  кредитного договору у випадку невиконання відповідачем умов цього договору кредитор має  право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом, неустойку, відшкодування збитків.

Статтями 257-259 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір  про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Як вбачається з п.12.6 кредитного договору  до всіх правовідносин, пов’язаних з укладенням та виконанням договору, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи на адресу відповідача ОСОБА_8          11 липня 2008 року була направлена претензія про порушення зобов’язання, 20 листопада 2008 року на адресу відповідача ОСОБА_2 також було направлено претензію про порушення забезпеченого порукою зобов’язання та попередження про необхідність погашення простроченої заборгованості за кредитним договором,  які відповідачами залишені без уваги (а.с.27, 28, 29, 30).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем, станом на 25 лютого 2010 року,  загальна заборгованість відповідача ОСОБА_3  перед позивачем складає 406843 (чотириста шість тисяч вісімсот сорок три) гривни 57 копійок, з яких : заборгованість за кредитом - 157 464 (сто п’ятдесят сім тисяч чотириста шістдесят чотири)  гривни 92 копійки;   заборгованість за відсотками - 62 252 (шістдесят дві тисячі двісті п’ятдесят дві) гривни 51 копійка;   нарахована             пеня - 187 126 (сто вісімдесят сім тисяч сто двадцять шість) гривен 14 копійок.

Перерахунку розміру вимог позивач не надав.

На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати відсотків, пені у суду не має.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають  умовам договору та      ст.1050 ЦК України.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Згідно зі ст.610 ЦК України,  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Про порушення зобов'язання та необхідність повного погашення боргу відповідачів повідомлено належним чином, але, на цей час відповідачі не виконують свої обов'язки щодо погашення боргу та продовжують користуватися отриманими кредитними коштами.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже,  згідно з  ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено зобов’язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.  1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання,  відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання  за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Статтями 19, 20 Закону України «Про заставу» та ст.590 ЦПК України  передбачено, що за рахунок  заставленого  майна  заставодержатель  має  право задовольнити свої вимоги в  повному  обсязі,  що  визначається  на момент фактичного задоволення, включаючи  проценти,  відшкодування збитків,  завданих  прострочкою  виконання    (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а  також  витрати  на  здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не  передбачено  договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави  в  разі,  якщо  в  момент  настання  терміну    виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано,  якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення  стягнення  на  заставлене  майно  здійснюється  за рішенням  суду  або  третейського  суду,  на  підставі виконавчого напису  нотаріуса,  якщо інше не передбачене законом або договором застави.  

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

 Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачами кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 гривен, витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 гривен.  

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує   з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 88, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 543, 549, 550, 554, 590, 612, 625, 626, 629, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу»  суд, -

  В И Р І Ш И В:  

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом та звернення стягнення на заставне майно - задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 06 червня 2005 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1  на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031,    р/р 2909949) заборгованість за кредитом на загальну суму 406843 (чотириста шість тисяч вісімсот сорок три) гривни 57 копійок з яких:

заборгованість за кредитом – 157464 (сто п’ятдесят сім тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 92 копійки;

заборгованість за відсотками – 62252 (шістдесят дві тисячі двісті п’ятдесят дві) гривні 51 копійка;

нарахована пеня – 187126 (сто вісімдесят сім тисяч сто двадцять шість) гривен         14 копійок.

В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель «CL 500»,       2001 року випуску, шасі (кузов, рама) №  НОМЕР_3, реєстраційний            НОМЕР_4, зареєстрований РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 21 вересня 2006 року, належний ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5, виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУМВС України в Одеській області 21 вересня 2006 року.

Стягнути солідарно з   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 06 червня 2005 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_6,  виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 06 вересня 2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031,     р/р 2909949) державне мито у розмірі 1700 гривен 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: