Справа № 2а- 2808/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«08» листопада 2010 року Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Ковальова О.Б.. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії Кіровоградської області
про визнання бездіяльності незаконною та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «дітям війни»,
встановив :
27 жовтня 2010 року позивач звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Олександрія Кіровоградської обл., де просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії щодо нарахування виплат підвищення до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії призначити, нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії як особі, що має статус дитини війни відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленому на час виплати, починаючи з 01.04.2010 року, мотивуючи свої вимоги тим, що вона має статус "дитини війни" і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", їй повинні виплачувати щомісячно соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у даній справі в частині вимог за період з 27.04.2010 року по 27 жовтня 2010 року, в іншій частині вимоги залишені без розгляду, копію якої направлено сторонам.
Позивач надала клопотання з проханням розглянути справу у її відсутність у зв’язку з похилим віком та станом здоров’я.
Відповідач копію ухвали отримав та у встановлений законодавством строк надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, де просить відмовити позивачу у позові, посилається на те, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007р. починаючи з 2008р. дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Частиною 4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993р. визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. п.п.2 п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007р. №107 визнано неконституційним.
Натомість з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 28 травня 2008р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищення до пенсій, розмірів допомоги цим Законом не передбачено, а тому позивач невірно проводить розрахунки, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, у відповідача немає коштів через відсутність статті видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни.
Згідно ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України і їй на час закінчення (2 вересня 1945) Другої Світової Війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відноситься до категорії дітей війни.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст.7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Зазначені вимоги законодавства відповідачем не дотримувались, що підтверджується довідкою від 07.10.2010 року.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно підпункту 2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI, статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п.п.2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано неконституційним.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнанні неконституційними, суд приходить до висновку про обов’язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В 2010 році дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялась, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж Постанова Кабінету Міністрів України.
Крім того Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2009 р. за № 2/385 визнано незаконним п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 р. № 530.
Таким чином доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку зазначеного підвищення пенсії, суд вважає безпідставними, оскільки на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок по нарахуванню та виплаті пенсії згідно з законом, з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком
У справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи те, що позивач є "дитиною війни", вона наділена державою певним правовим статусом., який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання надбавки до пенсії. Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов`язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених конституцією України.
Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування та перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
А тому, обов`язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, а саме на управління Пенсійного фонду в м. Олександрії.
Практика Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 р.).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрія Кіровоградської області здійснити перерахунок щомісячної надбавки до пенсії позивача, як особі, що має статус дитини війни, починаючи з 27 квітня 2010 року по 27.10.2010 року (дата звернення до суду з даним позовом) відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та здійснити її виплату, з урахуванням фактично отриманої суми підвищення за цей період.
Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача в подальшому проводити нарахування та виплачувати їй щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Як вбачається з матеріалів справи позивач не вказала в своїй заяві того, що її право в подальшому з листопада 2010 року порушено та в чому це проявилося, а тому в позовних вимогах про зобов’язання відповідача в подальшому проводити нарахування та виплачувати їй щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" – необхідно відмовити.
На підставі викладеного та ч.2 ст. 152 Конституції України, ст., ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), та керуючись ст.7-12, 17, 21, ч.1, ч.2 ст.99, ч.1, ч.2 ст.100, 158 – 163, ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Олександрія Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 за період з 27 квітня 2010 року по 27 жовтня 2010 року підвищення до пенсії як "Дитині війни" відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії Кіровоградської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 27 квітня 2010 року по 27 жовтня 2010 року, з урахуванням фактично отриманої суми підвищення за цей період, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Олександрійського
міськрайонного суду Ковальова О.Б.