Справа № 2а-1034/10 рік  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е  М     У К Р А Ї Н И  

  19 серпня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:  

головуючої – судді Нізік О.В.  

при секретарі – Толоконніковій О.С.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відшкодувати шкоду у вигляді упущеної вигоди, моральну шкоду, визнання дій протиправними, -    

  в с т а н о в и в:    

  24 лютого 2010 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син ОСОБА_2. З липня 2007 року по грудень 2008 року вона знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПСЗН Красногвардійського району та отримує допомогу по догляду за дитиною. На сьогоднішній день вона отримує допомогу по догляду за дитиною у розмірі 144 грн. 10 коп. щомісяця, що не відповідає нормативним актам. Дитина проживає разом з нею. Вважає, що розмір невиплаченої одноразової допомоги при народжені дитини становить 1963 грн. 80 коп. У листопаді 2009 року із засобів масової інформації вона дізналася, що відповідач порушував її законні права та інтереси і не виконував нижченаведені документи. У зв’язку з цим вона звернулася до відповідача з претензіями про здійснення перерахунку відповідно до норм закону, їй була надіслана письмова відмова у перерахунку. Просила поновити строки позовної давності для звернення до суду з адміністративним позовом за період з липня 2007 року по січень 2010 року; визнати дії відповідача по відношенню до неї, щодо відмови у перерахунку виплат одноразової допомоги при народжені дитини та виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку протиправними та такими, що суперечать діючому законодавству; зобов’язати відповідача нарахувати та доплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня 2007 року по 31 січня 2010 року в розмірі 10485 грн. 34 коп.; зобов’язати відповідача нарахувати та доплатити недотриману суму одноразової допомоги при народжені у розмірі 1963 грн. 80 коп.; зобов’язати відповідача нарахувати і доплатити суму відшкодування моральних збитків у розмірі 1700 грн.; стягнути судові витрати; зобов’язати відповідача нарахувати і доплатити інфляційні за вісім місяців прострочення виконання грошового зобов’язання з повернення безпідставного одержаних грошових коштів в розмірі 1142 грн. 15 коп., стягнути 3% річних за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання з повернення безпідставно одержаних грошових коштів у розмірі 808 грн. 38 коп.        

У судове засідання позивачка не з’явилася, але надала суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила суд розглядати справу без її участі.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася. Відповідачем були надані заперечення на позовну заяву, в якому вона позовну заяву не визнала та просила відмовити в її задоволенні, а також,  згідно п. 7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” від 21.01.1993 року просили звільнити від сплати державного мита, як орган соціального забезпечення. В обґрунтуванні заперечення зазначили, що відповідач діє в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років здійснюються з Державного бюджету України на відповідні роки, який затверджує Верховна Рада України. Відповідач при виплаті позивачці вказаної допомоги керувався Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 рік».  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 з липня 2007 року перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, як застрахована особа та отримує допомогу по догляду за сином – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21) до досягнення ним трирічного віку.  

Допомога позивачці у 2007 році щомісячно виплачувалась в розмірі і порядку визначеному ст. ст. 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».  

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 56 Закону України ?ро державний бюджет України на 2007 рік” - допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Положення цієї частини неконституційними не визнавалися та діяли у часі. Тому вимоги позивачки щодо стягнення недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини задоволенню не підлягають.  

Виплата допомоги застрахованим особам передбачалась Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами зумовленими похованням» в редакції до 01.01.2008 року (надалі-Закон).  

Відповідно до ст. 43 Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалась застрахованій особі у розмірі, не менше розміру прожиткового мінімуму,  встановленого законом.  

Відповідно до ст. 42 Закону, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку мала застрахована особа, яка фактично здійснювала догляд за дитиною. Допомога надавалась на кожну дитину незалежно від кількості народжених, усиновлених, взятих під опіку дітей у сім’ї, по догляду за якими надавалась допомога.  

Відповідно до ст. 44 Закону, допомога надавалась  щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більше як по день досягнення дитиною  трирічного віку.  

Відповідно до Постанови КМУ № 32 від 16.01.2007 року, з квітня 2007 року допомога по догляду за дитиною застрахованим особам призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи.  

Пунктом 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинилась дія ст. 43 Закону України ««Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами зумовленими похованням» та правовідносини регулювались абзацом 3 частини 2  ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначалась як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  

Рішенням Конституційного Суду України №6рп 2007 положення п. 7 ст. 71, абзацу 3 частини 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.  

Відповідно до  пунктів 3, 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення п. 7 ст. 71, абзацу 3 частини 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляди ними позовів  в зв’язку з правовідносинами, які виникали внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.  

Отже, суд вважає за можливе поновити позивачці строк звернення до адміністративного суду та враховуючи вищевикладене приходить до висновку, що відповідач повинен був нарахувати та сплатити позивачці допомогу на дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, передбачену ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за 2007 рік – з 16 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.  

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та розділу II і розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була викладена в наступній редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №28/2008 (№10-рп/2008) положення наведених законів, якими визначено розмір державної допомоги по догляду за дитиною не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачці допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.  

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Таким чином, аналізуючи вищенаведені обставини та положення законодавчих актів, суд приходить до висновку, що у 2008р. Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, що відповідно свідчить про відсутність підстав у суду для задоволення адміністративного позову щодо зобов'язання нарахувати позивачці суму допомоги за 2008 рік.  

Так відповідно до ст. 46 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року, допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку визначених Кабінетом Міністрів України.  

Пунктом 22 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з  дітьми, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 встановлено, що  відповідно до ст. 15 Закону України «Про  державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між : з 1 січня 2008 року – 50 відсотків, з 1 січня 2009 року - 75 відсоткам, з 1 січня 2010 року – 100 відсоткам прожиткового мінімуму встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень. Норми ст. 46 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» визнані неконституційними не були, тому позивачці також слід відмовити в зобов'язанні нарахувати суму допомоги за 2009 та 2010 роки.  

Що стосується вимог позивачки щодо зобов’язання відповідача про стягнення на її користь моральної шкоди, інфляції та 3% річних, то вони являються безпідставними та не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.  

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 99, 100, 102, 104, 105, 106, 158-163, 167, пунктом 5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

В И Р І Ш И В:  

  Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.  

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.  

Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_1 державної допомоги з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку - неправомірними.  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради здійснити перерахунок та виплатити     ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.  

Стягнути з державного казначейства Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.  

В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_1 – відмовити.  

  Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі через Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська у 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому проваджені апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

  Суддя             О.В. Нізік