Справа №2-а-2444/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04.10.2010 року                                                           Суддя Ленінського районного суду міста Вінниці Голота Л.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і є інвалідом другої групи в зв’язку з захворюванням, пов’язаним з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Він звертався до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця з проханням провести перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України ?ро загальнообов’язкове пенсійне страхування”.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця відмовило в перерахунку пенсії, посилаючись на Постанову КМУ №530 від 28.05.2008 року та Постанову КМУ №654 від 16.07.2008р. ”Про підвищення розмірів пенсії і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету”.

Вважає, що відмова відповідача у здійснені йому перерахунку пенсії з урахуванням вище вказаних статей є незаконною, що підтверджується наступним чином.

Відповідно до ст.49 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року пенсія особам віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії;б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

ст. 50 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: 2-ої групи-75% мінімальної пенсії по віку.

ч.4 ст.54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 передбачено, що пенсія для осіб віднесених до 1-ої категорії інвалідів 2 групи у яких встановлений зв’язок захворювання з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, не повинна бути нижче 8 мінімальних пенсій по віку.

ч.3 ст.67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії передбачений ч.4 ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

п.1 ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відзначено, що мінімальний розмір пенсії по віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 справа №1-21/2005 і рішенню  Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 встановлено: Закон України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року визначає основні положення про реалізації конституційного права громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і охорону їх життя і здоров’я, оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Законом України №231-V від 05.10.2006 року, що набрав чинності з 31.10.2006 року внесені зміни до статті 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року, яким визначені основні положення реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі ст.50 Конституції України, згідно якої кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Відповідно до ст.87 ”Виплата пенсії за минулий час” Закону України ?ро пенсійне забезпечення” №3108-ІV від 17.11.2005 року де передбачено нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час без обмежень не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.

Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідач відмовив в перерахунку пенсії, посилаючись на Постанову КМУ №530 від 28.05.2008 року та Постанову КМУ №654 від 16.07.2008р. ”Про підвищення розмірів пенсії і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету”.

Разом з тим відповідач не враховує, що Постанова КМУ №654  від 16.07.2008 року та Постанова КМУ №530 від 28.05.2008 року не відповідає Конституції і не встановлюється розмір мінімальної пенсії по віку, що суперечить п.2 Постанови ВРУ ?ро введення в дію Закону України” Про внесення змін і доповнень до Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 06.06.1996 року № 242/96 ВР.

 Ст.46 Конституцією України передбачено: ?ромадяни України мають право на соціальний захист...Пенсії і інші види соціальних виплат...не нижче за прожитковий мінімум встановленого законом”

Згідно п.1ст.1 Закону України ?ро державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії”№3017-ІІІ від 05.10.2000 року передбачив, що державні соціальні гарантії встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами і іншими нормативно-правовими актами, забезпечуючи рівень життя не нижче за прожитковий мінімум.

У позові ставиться питання про визнання неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районні м. Вінниця щодо відмови у виплаті пенсії по інвалідності в повному обсязі відповідно до ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України ?ро загальнообов’язкове пенсійне страхування”; зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій у відповідності до ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється у відповідності до ч.1 ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом починаючи з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року та починаючи з 01.09.2009 року.

Відповідач 01.10.2010 року надав до суду письмові запереченя згідно яких, позивачу підвищення пенсії були проведенні та проводяться у порядку, визначеному Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ та у розмірах, встановлених Постановами Кабінетом міністрів України № 530 від 28.05.2008р. та  № 654 від 16.07.2008р. та просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, що було видано 21 серпня 2000 р..

З 20.02.2002 р. позивачу встановлена друга група інвалідності, і її захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС, що стверджується довідкою МСЕК, серії МСЕ № 070445. Інвалідність встановлена безстроково.  

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця та отримує пенсію як ліквідатор наслідків ЧАЕС, що підтверджується пенсійним Посвідченням НОМЕР_2 виданого 16.03.1999 року.

    01.07.2009 року позивач звертався до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця з проханням провести перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ”.

Своїм листом за № 171/К від 09.07.2009 року управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця відмовило в перерахунку пенсії, посилаючись на Постанову КМУ №530 від 28.05.2008 року та Постанову КМУ №654 від 16.07.2008р. ” Про підвищення розмірів пенсії і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету ”.

Враховуючи положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відмова управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці в перерахунку пенсії позивача є неправомірною та не обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді; а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.4 ст. 54 цього Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, зокрема для інвалідів ІІ групи, не може бути нижчим 8-ми мінімальних пенсій за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було замінено і рівень пенсії зазначеної категорії громадян було зменшено.

            Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

            В подальшому розмір мінімальної пенсії для інвалідів постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи був встановлений Постановами КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, який не відповідає розміру пенсії визначеному у спеціальному законі та є меншим від встановленого законом.

            Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

            В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію України, як акт прямої дії.            

          З вищевикладеного слідує, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими звужено мінімальний рівень пенсії інвалідам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають Конституції України. Крім того, враховуючи положення конституційних норм та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, оскільки вони істотно звужують обсяг встановлених законом прав громадян, що постраждали внаслідок робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС.

Тобто, правовідносини, що склались між сторонами спору регулюються положеннями ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вважає безпідставним та таким що не ґрунтується на Законі твердження відповідача про неможливість застосування положень ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» через відсутність рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції, при визнанні неконституційними вказаних вище положень Закону України «Про державний Бюджет України на 2008 рік».  

Також, слід звернути увагу на те, що вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

У відповідності до положень частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 справа №1-21/2005 і рішенню  Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 встановлено: Закон України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року визначає основні положення про реалізації конституційного права громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і охорону їх життя і здоров’я, оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Законом України №231-V від 05.10.2006 року, що набрав чинності з 31.10.2006 року внесені зміни до статті 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року, яким визначені основні положення реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі ст.50 Конституції України, згідно якої кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Відповідно до  частини  третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Зазначена норма є імперативною, і свідчить,  що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд приходить до переконання, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ст.87 ”Виплата пенсії за минулий час” Закону України ?ро пенсійне забезпечення” №3108-ІV від 17.11.2005 року де передбачено нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час без обмежень не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.

Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини справи, суд приходить до переконання про необхідність зобов’язання відповідача зробити перерахунок та здійснити виплату позивачу пенсії по другій групі інвалідності, відповідно до положень ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 8-ми мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, і відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року та починаючи з 01.09.2009 року.

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 24, 46, 64  Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.11, 71, 86, 159, 163, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: